Рішення № 55136984, 19.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3659/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/139/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 33 19.01.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої руйнацією огорожі автомобілем та стягнення суми боргу внаслідок затримки відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 30 500 грн., з яких матеріальна шкода становить 3 000 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з 10 квітня 2014 року до 30 квітня 2015 року (55 тижнів) у розмірі 27 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 квітня 2014 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем, спричинив аварію по вул. Котовського, 29 у с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київської області, внаслідок чого було зруйновано огорожу та пошкоджено дерева за зазначеною адресою. Між позивачем та відповідачем було укладено угоду, відповідно до умов якої сума завданих збитків становила 5 000 грн. ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_2 лише 2 000 грн., а решту коштів він відмовився повертати у добровільному порядку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач в письмовій формі визнав свої зобов'язання перед позивачем. Пошкодження огорожі призводить до матеріальних збитків позивача як власника розплідника собак. Суд вимагав від позивача договір купівлі-продажу житлового будинку, який не має вирішального значення для справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 квітня 2014 року ОСОБА_3 написав розписку, згідно якої зобов'язався відшкодувати завдані ним збитки у зв'язку з пошкодженням огорожі по вул. Котовського, 29 у с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Загальна сума відшкодування за погодженням сторін становила 5000 грн. 07 квітня 2014 року ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_2 2 000 грн. Відповідно до наданої суду розписки відповідача, останній визнав факт спричинення ним шкоди в результаті наїзду на огорожу будинку по вул. Котовського, 29 у с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київської області та зобов'язався відшкодувати до 10 квітня 2014 року залишок відшкодування в розмірі 3 000 грн., а у випадку затримки виплати зазначеної виплати, сторони погодили обов'язок відповідача сплати пеню у розмірі 10 % від загальної вартості завданих збитків за кожен тиждень прострочення відшкодування. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів заподіяння йому відповідачем шкоди.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1158 ЦК України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач внаслідок своїх неправомірних дій завдав матеріальну шкоду майну, яким користується ОСОБА_2 Факт заподіяння шкоди, а також її розмір підтверджується власноруч написаною ОСОБА_3 розпискою, в якій останній зазначив, що зобов'язується доплатити відшкодування за спричинену шкоду у розмірі 3 000 грн. та у разі затримки виплати сплатити пеню у розмірі 10 % від загальної вартості завданих збитків.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_3 є не виконане грошове зобов'язання на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 549, ст. 550, 551 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки відповідно до досягнутої домовленості між сторонами відповідач та позивач погодили суму пені у разі прострочення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з відшкодування шкоди, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене та помилково прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди. На зазначені обставини обґрунтовано посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі.

Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового по суті позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої руйнацією огорожі автомобілем та стягнення суми боргу внаслідок затримки відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_2 матеріальну шкоду, завдану руйнацією огорожі автомобілем у розмірі 30 500 (тридцять тисяч п'ятсот) грн. та судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.