Ухвала суду № 55134311, 22.01.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/138/16-к

Провадження № 1-кс/0285/43/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Новоград-Волинський

Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В.

за участю: секретаря - Музики Н.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, слідчого - Талько В.В., прокурора - Левченка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Талько В.В., погоджене прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури Левченко В.Ю., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060090000118 від 19.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 органами слідства підозрюється в тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України за наступних обставин.

19 січня 2016 року близько 15 години, перебуваючи поблизу Новоград-Волинського м'ясокомбінату у м. Новограді-Волинському, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про те, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться предмети, що містять у собі кольорові метали.

У цей час у них виник спільний злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, яке знаходилось у будинку за вказаною адресою. З цією метою, керуючись спільним корисливим мотивом, з метою особистого збагачення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вступили між собою в попередню змову.

Здійснюючи свій спільний злочинний умисел близько 15 години цього ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_5, маючи при собі заздалегідь підготовленого металевого візка для транспортування речей, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибули до будинку ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Новоград-Волинський Житомирської області, та, переконавшись, що в будинку відсутні господарі, він замкнений на замок, а також, що за ними ніхто не спостерігає, і їх дії залишаються непоміченими, розподілили між собою ролі у виконанні крадіжки.

При цьому, ОСОБА_5 залишився стояти неподалік вищевказаного будинку, спостерігаючи за прилеглою територією, щоб мати змогу своєчасно повідомити про можливу небезпеку ОСОБА_1 Останній, у той час, діючи умисно та реалізуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел на викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, та з метою особистого збагачення зняв скляну шибку з вікна будинку ОСОБА_6 та проник у його приміщення, звідки умисно таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме: два мотора з-під вентилятора, загальною вартістю 200 грн., сім металевих трубок загальною вартістю 40 грн., стаціонарний телефон марки "Panasonic" вартістю 400 грн., картонну коробку з конденсаторами загальною вартістю 130 грн., близько 30 мотків електричних проводів загальною вартістю 100 грн., металеву кришку з під каструлі, вартістю 10 грн., металеві сантехнічні крани у кількості 18 одиниць загальною вартістю 900 грн., металевий диск вартістю 10 грн., жмут клоччя загальною вартістю 20 грн., усього загальною вартістю 1810 грн.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_5 помістили викрадене майно на візок та залишили місце вчинення злочину, чим завдали ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1810 грн., однак безпосередньо після його вчинення були виявлені працівниками поліції.

Слідчим СВ Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області 20 січня 2016 року ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Давати показання в якості підозрюваного ОСОБА_1 виявив бажання у присутності адвоката, у пред'явленій йому підозрі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, винну в інкримінованому йому злочині не визнав.

Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Хмиловка Партизанського району Приморського краю Російської Федерації, росіянин, громадянин Російської Федерації, освіта середня, проживає по АДРЕСА_2, раніше судимий 04 листопада 2015 року Новоград-Волинським міськрайонним судом в Житомирській області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 130 годин громадських робіт.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 січня 2016 року, протоколом огляду місця події від 19 січня 2016 року, під час якого вилучено засіб вчинення злочину - металевий візок та викрадені речі, що належать ОСОБА_8, протоколами допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, та самого потерпілого, які виявили ОСОБА_1 відразу після вчинення крадіжки з будинку за адресою: АДРЕСА_1 м. Новоград-Волинський, показаннями свідка ОСОБА_5, який частково підтверджує обставини вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. Пояснив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень чи переховуватись від слідства.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Оскільки вину у вчиненні злочину ОСОБА_1 визнає частково, від слідства не переховувався, просили застосувати домашній арешт. Крім того, ОСОБА_1 пояснив суду, що він народився 31 жовтня 1984 року в с. Хмиловка Партизанського району Приморського краю Російської Федерації. У 1993 році приїхав з батьками до Новоград-Волинського району, де з того часу проживав за різними адресами. Документів про отримання громадянства будь-якої держави не має, але вважає себе громадянином України. Паспорт громадянина не оформив через втрату особистих документів, якими протиправно заволоділа його колишня співмешканка ОСОБА_9 З її слів йому відомо, що його документи (атестати про освіту, довідки) вона зберігала у недобудованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 м. Новоград-Волинський, про який підозрюваному відомо, що даний будинок належав матері ОСОБА_9 У зв'язку з відмовою ОСОБА_9 повернути зазначені документи, у ОСОБА_1 виник умисел на проникнення до зазначеного будинку з метою відшукання належних йому документів, який він реалізував 19.01.2016 року. Оскільки своїх документів у будинку він не знайшов, то вирішив забрати виявлені у будинку речі з метою висування у подальшому вимоги про обмін документів на речі. При цьому ОСОБА_5 знав лише про намір ОСОБА_1 відшукати документи. Домовленості про викрадення речей не було. Одразу після виходу з будинку підозрюваний був затриманий ОСОБА_9 та її Чоловіком ОСОБА_6, які викликали поліцію.

На підтвердження відсутності ризиків, зазначених у клопотанні, сторона захисту посилалась на наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, який проживає у родині своєї сестри та веде з ними спільне господарство. Крім того він є батьком неповнолітньої дитини, яку народила ОСОБА_9 Разом з тим, документи, які б підтверджували батьківство відсутні. Підозрюваний до грудня 2015 року працював на пилорамі, яка припинила роботу через пожежу. Покарання у вигляді 130 годин громадських робіт за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 04.11.2015 року на теперішній час не виконано, оскільки згідно направлення КВІ ОСОБА_1 мав приступити до його відбування 12.01.2016 року, але через тривале погане самопочуття, яке він вважає захворюванням, не прибув до призначеного місця у с. Чижівка.

З метою відбування зазначеного покарання, сторона захисту просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, а відповідно до ч.2 даної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Застосовуючи такий запобіжний захід як тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вчинив злочин будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за яке судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена. Наявні підстави для висновку, що ОСОБА_1 ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт. Зазначені обставини свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Підозрюваний не працює, має родичів в інших містах України та за її межами, отже має можливість зміни місця проживання. Наявні соціальні зв'язки є недостатньо міцними, щоб забезпечити позитивний вплив на його поведінку.

Враховуючи зазначене, суддя дійшов висновку, що існують реальні ризики вчинення ОСОБА_1 нових злочинів, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року визначено, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що існують ризики завдання шкоди суспільним інтересам, які не можуть бути усунуті застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати,оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти обв`язки прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає.

Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення,що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179,182,183,184,186-187,193-194,196,205, 395 КПК України слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, строком на 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 20 години 40 хвилин 19.01.2016 року.

Визначити строк дії даної ухвали до 20 години 40 хвилин 21.03.2016 р.

Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України розмір застави визначити у розмірі 20 мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 27560 грн., зобов'язавши ОСОБА_1 внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області 37317006001562, код 26278626 ГУ ДКСУ у Житомирській області, призначення застава для Новоград-Волинського міськрайонного суду.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України :

1) прибувати до слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області із встановленою періодичністю та за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання/роботи.

Роз'яснити ОСОБА_1, що, у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу дізнання, досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Помогаєв