Рішення № 55133531, 18.01.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7290/15

Провадження № 2/183/490/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

за участю секретаря - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, третя особа: Міністерство оборони України про скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18 листопада 2015 року звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що вона проживає та зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ордеру № 126 від 20 травня 1996 року. 12 листопада 2015 року позивач звернулась до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, що є уповноваженим органом приватизації в смт Черкаське із заявою про передачу в приватну власність квартири, яку вона займає на підставі вищезазначеного ордеру. Після чого, відповідачем, як органом приватизації, прийнято рішення № 4734 від 12 листопада 2015 року, яким відмовлено в передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, на підставі того, що військове містечко смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області включене до переліку "закритих", і яке не підпадає під приватизацію житлового фонду.

Зазначені дії та рішення відповідача позивач вважає неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, у зв'язку з чим, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати за нею право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1;

- скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 4734 від 12 листопада 2015 року щодо відмови їй в передачі квартири, за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у власність ОСОБА_1 квартири, розташованої на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженим МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його задовольнити.

Представник відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Торяник Т. М. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов. Пояснила, що у КЕВ відсутні повноваження на передачу військового майна у власність позивачам. Крім того, в зв`язку з надходженням листа начальника Головного КЕУ ЗС України та рішення заступника Міністра оборони України питання приватизації житла та передачі житлових будинків до комунальної власності будуть розглядатися після закінчення АТО, а тому повноваження на приватизацію у відповідача відсутні.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні. Враховуючи, що третя особа, як юридична особа, об'єктивно мала можливість та достатньо часу для передоручення представництва своїх інтересів іншій особі, що виключає поважність причин неявки представника третьої особи, а тому суд вважає можливим провести судове засідання за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно ордеру № 126 від 20 травня 1996 року, виданого Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України, ОСОБА_1 надано право на вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16).

В 2002 році між ОСОБА_1 та відповідачем укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у безстрокове користування окрему однокімнатну квартиру, житловою площею 17,3 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з правом приватизації найманого житла, відповідно до законодавства (а.с. 18-19).

Згідно довідки (виписки із домової книги про склад сім'ї та прописки) № 303, виданої 06 листопада 2015 року Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована, постійно мешкає: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська покладений обов'язок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі Закон № 2482-ХІІ), державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Судом встановлено, що 12 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з заявою про передачу їй квартири у приватну власність у відповідності до Закону № 2482-ХІІ (а.с. 15).

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська прийнято рішення № 4734 від 12 листопада 2015 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в приватизації вищезазначеної квартири (а.с. 20).

Підставою відмови в приватизації спірного житла в рішенні зазначено те, що житловий фонд смт Черкаське перебуває на консолідованому балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська і відповідно до ст. 1 ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних силах України" є військовим майном. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 вищезазначеного Закону, рішення про відчуження військового (нерухомого) майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. На сьогоднішній день таке рішення про відчуження майна відсутнє. Натомість відповідно до листа заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України Ю.А.Думанського № 14492/С від 19 серпня 2013 року разом із затвердженим переліком закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, підписаний заступником начальника Генерального штабу - Головнокомандувачем ЗСУ генерал-полковником В. М. Замана, зазначено, що житловий фонд смт Черкаське на території якого знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 не підлягає передачі до органів місцевого самоврядування та приватизації, що свідчить про відсутність згоди розпорядника майна на його відчуження.

Суд приходить до висновку, що зазначене рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У відповідності до наданих матеріалів, будинок АДРЕСА_1 перебуває на консолідованому балансі КЕВ м. Дніпропетровська (а.с. 20, 86).

Закон № 2482-ХІІ передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли в зв'язку з приватизацією житла, відмови уповноваженого органу в проведенні приватизації, виникають з житлових правовідносин та повинні розглядатися судом в порядку цивільного судочинства.

Конституцією України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання і захисту усіх форм власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі № 2482-ХІІ.

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п. 2 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків - пам'яток садове - паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири (будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з Положенням "Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", затвердженим Наказом Міністра оборони України № 215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення "закрите військове містечко" та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

03 вересня 2010 року Начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України Педченко Г.М. затверджений останній чинний (він базується на Наказі Міністра оборони СРСР №75 від 22 лютого 1977 року) "Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд", селище міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не були включені до цього переліку.

На підтвердження того, що смт Черкаське не наданий статус закритого військового містечка свідчить і Наказ Міністра оборони № 569 від 15 вересня 2011 року "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад" з затвердженими переліками військового майна.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 "Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад", безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт Черкаське і смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обов'язковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

Судом встановлено, що законодавством України не визначене юридичне поняття "закрите військове містечко", в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не має статусу закритого військового містечка.

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована в спірному житловому приміщенні, участі у приватизації державного житлового фонду не брала, що підтверджується відповідною довідкою Будинкоуправління № 2 випискою з домової книги про склад сім'ї та прописки, внаслідок чого органи приватизації, згідно з п. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 1999 року затверджене "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і визнання права.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська заперечує право позивача на приватизацію спірної житлового приміщення.

Оскільки судом встановлене право позивача на одержання спірної квартири у приватну власність, а відповідачем оспорюється зазначене право, позовні вимоги в частині визнання права позивача на приватизацію квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 4734 від 12 листопада 2015 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у передачі в приватну власність, в зв'язку з тим, що зазначене рішення суперечить наведеним вище нормам законодавства України та порушує права позивача на отримання житла у власність.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у власність ОСОБА_1 квартири, розташованої на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженим МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, також підлягають задоволенню.

До наведеного висновку суд приходить внаслідок того, що зазначений обов'язок органу приватизації встановлений нормами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і в разі, якщо зазначений орган зволікає з винесенням відповідного рішення або вчиненням інших дії, суд має право зобов'язати розглянути заяву про передачу житла в приватну власність, вчинити певні дії, та в разі необґрунтованої відмови, скасувати рішення органу приватизації, зобов'язати вчинити певні дії.

Так, оскільки суд прийшов до висновку про скасування рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про відмову в задоволенні заяви позивача про передачу квартири у власність, зазначений орган приватизації фактично повинен повторно розглянути заяву позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, суд зважає на те, що матеріали справи містять достатні докази на підтвердження перебування на балансі відповідача спірного майна, а тому - про наявність повноважень КЕВ м. Дніпропетровська вирішувати питання про приватизацію житлового фонду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, третя особа: Міністерство оборони України про скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинення дій - задовольнити.

Скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 4734 від 12 листопада 2015 року про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири АДРЕСА_1 в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 в смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у власність квартири, яка використовується ОСОБА_1 на умовах найму на території військового містечка за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район. смт Черкаське, вул. Лісна, буд. 12, кв. 10, згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) відшкодування справленого судового збору у розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна