Постанова № 55131623, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15267/14 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С. І.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання внести зміни до актового запису про його народження від 21.04.1965 року за № 737, зазначивши національність його батька «поляк» замість «українець»; зобов'язання внести зміни до актового запису № 707 від 21.12.1963 р. про одруження його батька та матері щодо національності нареченого «українець», змінивши його на «поляк».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р., в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.08.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р. скасовано.

Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 20 травня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актових записів про народження ОСОБА_2 за № 737 від 21 квітня 1965 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського (Московського) районного управління юстиції у м. Києві, та про шлюб батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 № 707 від 21 грудня 1963 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського (Московського) районного управління юстиції у м. Києві, стосовно національності батька позивача - ОСОБА_3, а саме: про зміну національності «українець» на «поляк».

До заяви позивачем додано наступні документи: копію свідоцтва про народження заявника; копію свідоцтва про шлюб батьків заявника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4; копію довідки з архіву; копію метричної книги; копію господарської книги; копію відповіді ВДРАЦС Житомирського РУЮ; копію відповіді з державного архіву Житомирської області; копії заяв свідків.

Листом від 14 червня 2014 року позивача було повідомлено про неможливість прийняття його заяви про внесення змін до актових записів про шлюб батьків позивача та про народження позивача, оскільки проведеною перевіркою встановлено, що актовий запис про народження ОСОБА_3, 1935 року народження, відсутній. Відповідно до актового запису про шлюб батьків позивача, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського (Московського) районного управління юстиції у м. Києві, національність батька - українець, відповідно до актового запису про народження позивача, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського (Московського) районного управління юстиції у м. Києві, національність батька - українець. З доданих до заяви матеріалів відповідач встановив, що прізвища та імена батьків та діда позивача відрізнялися в написанні (ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ОСОБА_5).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку про правомірність дій відповідача при здійсненні останнім відмови у прийнятті заяви позивача.

Скасовуючи зазначені рішення, суд касаційної інстанції наголосив на тому, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не звернуто увагу на те, що відповідач листом відмовив у прийнятті заяви не розглядаючи її по суті, що не допускається діючим законодавством.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, між тим, зазначив, що в межах даного спору позивач не оскаржує дії відповідача щодо нескладення висновку за результатами розгляду його заяви від 14 червня 2014 року або дій щодо порушення процедури розгляду його заяви. Натомість, позивач просить захистити його права шляхом безпосереднього внесення змін до актових записів, тобто поза межами процедури внесення таких змін.

Відтак, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25.06.1992 р. № 2494-XII громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VI за наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що відповідач, не розглядаючи документів по суті, фактично, відмовив позивачу в їх прийнятті, що є порушенням права позивача на їх розгляд.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність підстав для ототожнення меж заявлених позовних вимог позивача із способом відновлення його порушених прав.

Так позивач у адміністративному позові просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії шляхом внесення змін до актових записів.

Процедура внесення змін включає в себе встановлення підстав для внесення цих змін, шляхом розгляду документів та підготовки відповідного висновку, зважаючи на те, що у відповідності до п. 2.12 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.05.2014 р. у відповідності до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

В свою чергу, згідно зі ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З заявлених позовних вимог позивача вбачається, що останній не просить про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді заяви, однак, колегією суддів встановлено під час розгляду справи, що такі дії є протиправними.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання таких дій відповідача протиправними.

Натомість, позовні вимоги в іншій частині є передчасними, відтак, задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Крім того, розмір судових витрат позивача склав 736, 00 грн.

Керуючись, ст. 88, 94 КАС України та зважаючи на задоволення позовних вимог частково, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача половини витрат на сплату судового збору.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_2 від 20.05.2014 року та розгляді питання по суті, оформленої листом від 14.06.2014 року.

Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві прийняти та розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.05.2014 року у порядку, визначеному статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Стягнути з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві (ЄДРПОУ 26125455) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 368 грн. 00 коп. (триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.