Постанова № 55131302, 15.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року справа № 813/5938/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача Чернявської В.М.,

представника відповідача Лупій Х.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМІ" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання перевірки незаконною, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМІ" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання незаконною документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "ЛЕМІ" щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2015 р., скасування податкового повідомлення-рішення №0005581501 від 09.07.2015 року та зобов'язання ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області повернути бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 40400,00 грн. на рахунок платника у банку за березень 2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки №439/15-01/36026840 від 17.06.2015 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки в акті перевірки при прийняті висновків за основу прийняті не первинні документи ТОВ «Лемі» та його контрагента ТзОВ «Андром і К», а узагальнююча податкова інформація інших податкових органів. Також вважає, що усі подані для перевірки первинні документи та їх копії містили відомості про зміст та обсяг господарської операції в обсязі, достатньому для документування. Зазначає, що контрагент ТзОВ «Андром і К», на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких викладено в акті перевірки, перебував зареєстрованим у встановленому порядку як юридична особа. Зазначив, що перевірка проводилася неправомірно, оскільки відповідно до ст.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України підстав для проведення позапланової документальної перевірки у податкового органу не було, а саме дана перевірка проводиться лише у разі декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву №271/10-03 від 09.12.2015 р. Заперечення мотивовані тим, що перевіркою встановлено факт порушення ТОВ «Лемі» податкового законодавства, а представлені, позивачем до перевірки податкові накладні не підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) та не є свідченням реальності господарських операцій, містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції, що свідчить про те, що господарські операції між ТзОВ «Лемі» та ТзОВ «Андром і К» фактично не відбулися, отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

На підставі наказу ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 315 від 04.06.2015 року та направлення на перевірку від 04.06.2015 р. № 04.06.2015 р., проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «ЛЕМІ» (код ЄДРПОУ 36026840) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2015 р. За результатами даної перевірки складено Акт № 2139/15-01/36026840 від 17.06.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЛЕМІ»:

- порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ при формуванні податкового кредиту за січень 2015 р. ТзОВ «ЛЕМІ» у розмірі 6000,00 грн., що спричинило завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації): за січень 2015 р. в розмірі 6000, 00 грн. та завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 30 декларації) за звітні (податкові) періоди: за січень 2015 року в розмірі 6000, 00 грн.;

- порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ при формуванні податкового кредиту за березень 2015 р. ТзОВ «ЛЕМІ» у розмірі 34400,00 грн., що спричинило завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації): за березень 2015 р. в розмірі 34400,00 грн. та завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 23.2 декларації) за звітний (податковий) період: за березень 2015 року в розмірі 34400,00 грн.

На підставі Акту № 2139/15-01/36026840 від 17.06.2015 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0005581501 від 09.07.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - сума завищення бюджетного відшкодування на суму - 40400 грн., штрафні санкції - 20200 грн.

Вирішуючи спір по суті суд встановив таке.

Щодо підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.8. Податкового Кодексу України однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Таким чином, суд зазначає, що позапланова перевірка щодо законності декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за наявності підстав, визначених у розділі V Податкового Кодексу України, проводиться незалежно від суми яку заявлено до відшкодування з бюджету, обмеження щодо суми стосуються лише у випадку проведення перевірки при декларуванні платником від`ємного значення з податку на додану вартість, зокрема становить більше 100 тис. гривень.

У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи представника позивача щодо неправомірності проведення перевірки, через те, що сума податку не перевищує 100 тис. грн., оскільки позивач декларував саме бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, а не від'ємне значення з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200, що міститься у розділі V Податкового кодексу України ( редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин), за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідний перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1238.

Зазначена норма кореспондується з нормою підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої право на проведення перевірки надається податковому органу, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу (п.200.11).

До матеріалів справи долучено довідку ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області у формі висновку №18/15-01/36026840 від 08.05.2015 р. «Про результати камеральної перевірки ТзОВ «ЛЕМІ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2015 року». У висновку податковим органом встановлено наявність постачальника по якому направлено запит про відсутність за місцезнаходженням: ТОВ "Андром і К".

Отже, оскільки позивачем подано декларацію в якій заявлено саме бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та у зв'язку з наявністю підстав (п.200.11 Податкового кодексу України) податковим органом правомірно призначено та проведено позапланову виїзну перевірку.

Щодо господарських правовідносин з контрагентом ТзОВ «Андром і К».

Між ТзОВ «ЛЕМІ» та ТзОВ «Андром і К» укладено договір про виконання робіт №20/14 від 15.12.2014 р., відповідно до якого виконавець - ТзОВ ««Андром і К», в особі директора Лапигіна Дмитра Владиславовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТзОВ «ЛЕМІ» -Замовник, в особі директора - Криштоф Ольги Олександрівни, що діє на підставі Статуту, з іншого боку уклали договір про виконання робіт, згідно з яким Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку виконувати за плату наступні роботи до приладів LEMI різних конфігурацій: монтаж блоків, проведення калібрування, проведення випробувань, проведення польових випробувань. Зміст, характеристики та вартість виконання робіт визначаються згідно Додатків №1 «Завдання замовника на проведення монтажних робіт, Додатків №2 «Завдання замовника на проведення калібрування», Додатків №3 «Завдання замовника на проведення випробувань», Додатків №4 «Завдання замовника на проведення польових випробувань».

Відповідно до Завдань (Додатки №1/1, №3/1, №2/3, №3/3, №4/3, №2/4, №3/4, №4/4, №1/5, №3/5, №2/6, №3/6 до Договору про виконання робіт №20/14, Інструкції по проведенню калібрування (Додатки №5/3, №5/4, №5/6 до Договору) та актів прийому-передачі б/н (Додатки №6/1, №6/3, №6/4, №6/5, №6/6 до Договору), виконавцю були передані для проведення калібрування та випробувань прилади LEMI-420, LEMI-120, LEMI-035, LEMI-417, LEMI-30.

На підтвердження виконання калібрування та випробування ТзОВ «Андром і К» позивачем долучено акти виконаних робіт та звіти з результатами випробувань, платіжні доручення, податкові накладні за підписом нового директора ОСОБА_5

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК ).

Згідно із підпунктом «а» пункту 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК ).

На виконання вказаної норми ПК Міністерство фінансів України наказом від 1 листопада 2011 року № 1379 затвердило форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (був чинним на час заповнення податкових накладних у спірних відносинах; далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_5 - директор ТОВ «Андром і К» заперечує свою участь у діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) та в постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено акт від 14.07.2015 р. №9/13-25-22-00/37278432 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Андром і К" (код за ЄДРПОУ 37278432) з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного законодавства України при проведені господарських операцій, підставності та правильності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань, повноти нарахування та сплати податків, можливості здійснення транспортування, продажу та постачання товарів, робіт, послуг, наявності виробничого обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, за період 12.01.2015 по 14.05.2015 року».

Відповідно до висновків даног акту встановлено наступні порушення:

-1. ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Андром і К" (код за ЄДРПОУ 37278432) при придбанні та продажу товарів (послуг).

- відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період за період з 12.01.2015 р. по 14.05.2015р., які підпадають під визначення ст.134, ст.138 ст.139 Податкового кодексу України;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період за період з 12.01.2015 р. по 14.05.2015р., які підпадають під визначення ст.185, ст.198 Податкового кодексу України;

- пп.14.1.36 п.14.1.231 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.186.1 ст.186, п.201.10 ст.201 п.198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.4, п.198.6. ст.198, п.201.10 ст.201 п.201.1, п.201.2, ст.201, пп.44.1 ст.44, а саме відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань 3366969 грн. та податкового кредиту на суму 3301716 грн. за період з 12.01.2015 р. по 14.05.2015р. з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками.

- п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із внесеними змінами та доповненнями, ТзОВ «Андром і К» занижено податок на додану вартість в сумі 1861224,91грн., в тому числі за: cічень 2015р. на суму 76 464,53грн., за лютий 2015р. на суму 334224,03грн. за березень 2015р на суму 859651,27грн., за квітень 2015р. на суму 576051,74грн., травень 2015р. на суму 14 833,34 грн.

Даний акт без зауважень підписаний директором ТзОВ "Андром і К " ОСОБА_5

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що ОСОБА_5- директор ТОВ «Андром і К» (контрагента ТОВ «ЛЕМІ») заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «Андром і К», зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а також станом на 09.12.2015 слідчим відділом Франківського відділу поліції м. Львова ГУ Національної поліції м. Львова розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014140080003659 про вчинення кримінального правопорушення за попередньою кваліфікацією ч.2 ст. 205 - фіктивне підприємництво, належна перевірка та встановлення таких обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Таким чином суд звертає увагу на те, що первинні документи, підписані особою- ОСОБА_5., яка заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «Андром і К», зокрема виписані від його імені акти, завдання не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт виконання робіт, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до Статуту ТзОВ «ЛЕМІ», метою і предметом діяльності товариства є, окрім інших, зокрема надання послуг з ремонту, калібрування, обслуговування обладнання та проведення геофізичних польових робіт. Таким чином ТзОВ «ЛЕМІ» могло провести польові, кліматичні, вібраційні, випробування, калібрування індукційних магнітометрів самостійно, оскільки даний вид діяльності, передбачений Статутом, є одним з основних, відтак відсутня економічна доцільність залучати до таких робіт інших контрагентів.

Також, відповідно до відповіді Пустомитівської міської ради від 22.04.2015 №02-08/47 та відповіді Головного управління Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області від 10.11.2015р. за № 8-1315-0.6-4108/2-15 встановлено, те, що відповідно до картографічних матеріалів станом на 01.04.2015 будівлі ТОВ «Андром і К» за адресою: м. Пустомити, вул.Грушевського, 9 не обліковуються.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Андром і К» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення №0005581501 від 09.07.2015 року, винесене ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області є правомірними, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.01.2016 року.

Суддя Братичак У.В.