Постанова № 55130983, 20.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2148/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лук'янчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну заступника прокурора Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року по справі за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_4 на стороні відповідачів, про скасування реєстрації декларації та рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року заступник прокурора Херсонської області (надалі - Прокурор) в інтересах Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (надалі - відповідач-1) та реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції (надалі - відповідач-2), в якому заявив наступні вимоги:

- скасувати реєстрацію поданої ОСОБА_5 декларації про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів по АДРЕСА_1), вчинену Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області 12.12.2014 року за № ХС 141143420931;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції від 06.01.2015 року за №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на частину підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів, що розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що спірне нерухоме майно було незаконно побудовано гр.ОСОБА_6 на землях запасу Новофедорівської сільської ради, категорію яких визначено як землі громадської забудови, цільове призначення для розміщення та постійної діяльності органів Міністерства надзвичайних ситуацій, та зареєстрував право власності на це майно на підставі рішення Голопристанського районного суду від 04.12.2009 року, яке в подальшому було скасоване ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2011 року. Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.01.2010 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_7, а останній за договором купівлі-продажу від 25.06.2010 року продав частину зазначеного майна ОСОБА_5, яка складалась з частини підпірної стіни, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння, розташованих біля бази відпочинку "Мрія" довжиною 15 м від 33,0 м до 47,0 м включно. Рішенням Голопристанського районного суду від 11.02.2015 року у справі №654/4618/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06.05.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.01.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також визнано недійсним договір від 25.06.2010 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5. З цих підстав Прокурор вважає встановленим факт відсутності у ОСОБА_5 правових підстав для набуття права власності на спірне майно, що в свою чергу є підставою для скасування проведеної відповідачем-1 12.12.2014 року реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також рішення відповідач-2 від 06.01.2015 року №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на наведений вище об'єкт нерухомого майна.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.02.2015 року, яке набрало законної сили 06.05.2015 року, рішенням Новофедорівської сільської ради №108 від 23.07.2008 року ПП ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проектної документації на будівництво набережної від АДРЕСА_1 при умові, що даний об'єкт після його будівництва буде переданий на баланс сільської ради.

ОСОБА_6 збудував підпірну стіну, огорожу з освітлювальною мережею, поперечну стінку, бордюр, мостіння та у судовому порядку визнав за собою право власності на вказане нерухоме майно на підставі рішення Голопристанського районного суду від 05.05.2009 року.

22.07.2009 року за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно з внесенням відповідного запису до реєстру прав власників.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29.07.2010 року скасовано рішення Голопристанського районного суду від 05.05.2009 року, а справу повернуто на новий розгляд, під час якого ухвалою районного суду від 13.09.2010 року позов повернуто ОСОБА_6.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради №134 від 24.09.2008 року ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво підпірної стіни та дороги під її обслуговування, забору в с. Залізний Порт біля бази відпочинку "Мрія". Цим рішенням зобов'язано ОСОБА_6 виготовити технічну документацію та надати виконавчому комітету для затвердження до 01.02.2009 року.

ОСОБА_6, збудувавши підпірну стінку, огорожу з освітлювальною мережею, поперечну стінку, бордюр, огорожу, сходові марші, мостіння біля бази відпочинку "Мрія", і після чого звернувся до суду із позовом до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на збудоване ним нерухоме майно.

Рішенням Голопристанського районного суду від 04.01.2009 року за ОСОБА_6 визнано право власності на вказане майно, з подальшою реєстрацією цього права в БТІ.

В подальшому за договором купівлі-продажу від 25.01.2010 року ОСОБА_6 продав частину зазначеного майна ОСОБА_7, а саме: частину підпірної стіни, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння, розташованих біля бази відпочинку "Мрія".

В свою чергу ОСОБА_7, від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_6, продав придбане майно по частинам іншим фізичним особам - ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Так, ОСОБА_5 було продано частину підпірної стіни, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння, розташованих біля бази відпочинку "Мрія" довжиною 15 м. від 33 м. до 47 м. включно в АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.06.2010 року (а.с.77).

07.07.2010 року Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвало за ОСОБА_5 право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2011 року було скасоване рішення Голопристанського районного суду від 04.09.2009 року та відмовлено ОСОБА_6 в позові.

12.12.2014 року відповідачем-1 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта (реконструкція підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів по АДРЕСА_1) серія ХС №141143420931. Зі змісту цієї декларації слідує, що об'єкт належить до 1 категорії складності, а замовником вказаних будівельних робіт є ОСОБА_5.

06.01.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Голопристаського районного управління юстиції ОСОБА_12 прийнято рішення №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна - частину підпірної стінки, огорожі з освітлюваною мережею, бордюр, мостіння, сходових маршів, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням Голопристанського районного суду від 11.02.2015 року у справі №654/4618/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06.05.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.01.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.06.2010 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації поданої ОСОБА_5 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року ХС №141143420931, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ) та «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована лише у разі виявлення Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що в ході судового розгляду не встановлено того факту, що в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року наведено недостовірні дані, які б давали підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, що спірний об'єкт будівництва був збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Колегія суддів з цим висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки на момент реєстрації поданої ОСОБА_5 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року №141143420931 у встановленому законодавством порядку не було припинено право власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна, що був реконструйований ним, а земельна ділянка під цим об'єктом перебувала у користування останнього згідно договору оренди земельної ділянки площею 0.0105, укладеного між ОСОБА_5 та Новофедорівською сільською радою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2013 року за №7724480 (а.с.76).

Відсутність порушень при здійсненні будівництва підтверджено наданим відповідачем-1 актом перевірки від 30.06.2015 року дотримання ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої встановлено, що на час перевірки реконструкція об'єкту - підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів по АДРЕСА_1 завершено, об'єкт введено в експлуатацію на підставі декларації про готовність № ХС 141143420931 (а.с.68).

Лише сам факт прийняття апеляційним судом Херсонської області рішення від 06.07.2011 року, яким скасоване рішення Голопристанського районного суду від 04.09.2009 року про визнання за ОСОБА_6 права власності на об'єкт нерухомого майна, який у 2010 році був придбаний ОСОБА_5, не може бути достатньою та безумовною підставою для скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року за № ХС 141143420931, оскільки не доводить того факту, що до декларації були внесені якісь недостовірні відомості.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації поданої ОСОБА_5 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року за №141143420931.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 06.01.2015 року за №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на наведений вище об'єкт нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що за цим рішенням ОСОБА_5 не реєстрував право власності на підставі договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_7, який було визнано недійсним рішенням Голопристанського районного суду від 11.02.2015 року у справі №654/4618/14-ц, а зареєстрував право власності на реконструйовану будівлю на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, технічного паспорту та інших документів, зміст яких свідчить про те, що ОСОБА_5 реконструював споруди, які були зареєстровані як його власність в 2010 році, і це право власності не скасоване.

Суд першої інстанції також зазначив, що відповідачем-2 спірне рішення прийнято 06.01.15р., тобто в той час, коли ще не існувало судових рішень про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що сама державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на вказане нерухоме майно проведена законно, оскільки для її проведення останнім були надані всі необхідні документи.

При цьому суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані доводи прокурора про те, що у державного реєстратора були усі підстави для відмови у проведенні такої реєстрації внаслідок існуючого арешту спірного майна, накладеного Голопристанським районним судом, що підтверджується записом від 29.10.2014 року в реєстрі обтяжень, оскільки проведення цієї реєстрації було пов'язане не з переходом права власності від однієї особи до іншої, а в наслідок проведеної реконструкції ОСОБА_5 вказаного майна.

Колегія суддів погоджується з тим висновком суду першої інстанції, що на момент проведення за ОСОБА_5 спірної реєстрації права власності 06.01.2015 року у відповідача-2 не було підстав для відмови чи зупинення проведення такої реєстрації, а тому проведення відповідачем такої реєстрації не можна вважати неправомірним.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 2 ст.9 Закону визначений перелік повноважень державного реєстратора прав на нерухоме майно при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

- відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

- веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

- присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

- видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

- надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

- у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

- під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Обсяг документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав на нерухоме майно визначений у Порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868.

До заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подавалась ОСОБА_5 до державної реєстраційної служби, було додано: ксерокопія паспорта, витяг від 08.08.13 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо оренди земельної ділянки площею 0,0105 га на підставі договору з Новофедорівською сільською радою, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 12.12.2014 року № ХС 141143420931, технічний паспорт від 24.12.2014 року, договір купівлі-продажу, укладений 25.06.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про продаж майна, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно №26630154 від 07.07.2010 року про реєстрацію права власності на об'єкт за ОСОБА_5.

Обґрунтовуючи незаконність спірної реєстрації права власності, Прокурор не вказує на недостатність обсягу наданих документів для проведення такої реєстрації, а посилається лише на рішення Голопристанського районного суду від 11.02.2015 року у справі №654/4618/14-ц про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.06.2010 року про придбання ОСОБА_14 спірного об'єкту нерухомості, та на наявність в реєстрі обтяжень нерухомого майна запису від 29.10.2014 року про арешт спірного майна, накладеного Голопристанським районним судом.

Колегія суддів також погоджується з тим висновком суду першої інстанції, що існування вказаного обтяження нерухомого майна у вигляді арешту не могло бути обов'язковою підставою для зупинення чи відмови у проведенні спірної реєстрації права власності, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, вплив вищевказаного обтяження на можливість проведення спірної реєстрації слід оцінювати з урахуванням приписів статей 22-24 Закону, якими встановлені виключні підстави для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав та відмови у державній реєстрації прав власності на нерухоме майно. За змістом цих статей наявність державної реєстрації обтяжень нерухомого майна, щодо якого подана заява про реєстрацію, не є підставою для зупинення розгляду такої заяви чи зупинення державної реєстрації.

В той же час, згідно п.5 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Отже, оскільки спірна реєстрація не була пов'язана із відчуженням нерухомого майна, а проводилась внаслідок проведеної реконструкції спірного об'єкту нерухомості, державний реєстратор не зобов'язаний був зупиняти чи відмовляти у проведені спірної реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що дії державного реєстратора при проведенні 06.01.2015 року державної реєстрації права власності ОСОБА_5 не можна вважати протиправними.

В той же час, визнання недійсним в судовому порядку договору, на підставі якого ОСОБА_5 набув право власності на спірний об'єкт нерухомості виключає правові підстави для подальшого перебування цього об'єкту нерухомості у власності ОСОБА_5.

Відповідно до Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.19 Закону рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації прав.

Тобто, рішення суду, що набрало законної сили, може бути як підставою для реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно, так і підставою для реєстрації припинення такого права.

Такими чином, рішення Голопристанського районного суду від 11.02.2015 року у справі №654/4618/14-ц , яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.01.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.06.2010 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, є підставою для проведення державної реєстрації припинення прав власності ОСОБА_5 на це нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла до 08.08.2012 року, записи в Державному реєстрі прав скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Дана норма Закону була змінена Законом України від 04.07.2012 року №5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», і з урахування внесених змін передбачає, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, діюча на даний час редакція ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності необхідно відповідне рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію.

Таким чином, єдиною правовою підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_5 на спірне майно може бути рішення адміністративного суду про скасування спірного рішення відповідача-2 про державну реєстрацію права власності від 06.01.2015 року.

При цьому можливість скасування в порядку адміністративного судочинства спірного рішення відповідача-2 про державну реєстрацію права власності від 06.01.2015 року не залежить від законності такого рішення на момент його прийняття.

В рамках даного спору достатньою підставою для скасування рішення відповідача про державну реєстрацію права власності від 06.01.2015 року є факт визнання в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2010 року, на підставі якого ОСОБА_5 набув право власності на спірний об'єкт нерухомості.

Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на той факт, що спірна реєстрація була проведена не внаслідок укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.06.2010 року, що був визнаний недійсним, а внаслідок проведеної реконструкції цього майна згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки сам по собі цей факт не створює яких-небудь правових підстав для продовження перебування спірного об'єкту нерухомості у власності ОСОБА_14.

Також не можна погодитися і з висновками суду першої інстанції про недоведеність Прокурором підстав для представництва в адміністративному суді інтересів Новофедорівської сільської ради, зокрема, недоведеність порушення прав та інтересі цієї територіальної громади внаслідок спірних рішень відповідачів.

Як вже було зазначено вище, ОСОБА_6 отримав від Новофедорівської сільської ради дозволи на розробку проектної документації щодо будівництва спірного об'єкту нерухомості при умові, що даний об'єкт після його будівництва буде переданий на баланс сільської ради. Однак ця умова витримана не була, і право власності на спірний об'єкт нерухомості спочатку набув ОСОБА_6, а згодом це право перейшло до ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

Отже, перебування спірного об'єкту нерухомості у власності ОСОБА_14 порушує права та інтереси Новофедорівської територіальної громади, на захист яких і звернувся до адміністративного суду Прокурор з даним позовом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про скасування рішення відповідача-2 від 06.01.2015 року за №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на спірний об'єкт нерухомого майна.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року - скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції від 06 січня 2015 року за №18540462 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна - частину підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів, що розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський