Ухвала суду № 55130955, 20.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 729/842/14 Головуючий у 1-й інстанції: Демченко Л.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва, ОСОБА_3 про визнання нечинною постанови державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про визнання нечинною постанови державного виконавця.

Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2013 року ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 роки та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної та моральної шкоди та витрат на правову допомогу у розмірі 9 522,85 грн..

Постановою старшого державного виконавця Шеремета Ю.М. від 19 червня 2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 9522,85 грн..

На думку апелянта вищезазначена постанова є незаконною, оскільки вона порушує його право виконати рішення суду, так як в ній вказано, що виконується рішення не Бобровицького районного суду Чернігівської області, а Броварського районного суду Чернігівської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що підлягають виконанню державній виконавчій службі такі виконавчі документи:

ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання нечинною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосована ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що допущення в постанові ВП № 43744347 про відкриття виконавчого провадження від 19 червня 2014 року технічної помилки, а саме замість виконавчий лист видав Бобровицький районний суд Чернігівської області, зазначено Броварський районний суду Чернігівської області не може бути підставою для визнання її нечинною.

Крім того, відповідно до заяви відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с.81), вбачається, що були внесені зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження, помилка у назві суду виправлена з власної ініціативи державного виконавця, що відповідає вимогам п. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».

Виправлення допущеної технічної помилки та внесення змін до процесуального документу допускається та не є підставою для визнання документу нечинним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 181, 195, 198, 200, 205, 206 , 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.01.2016 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.