Ухвала суду № 55130848, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2016 рокусправа № 804/8128/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, 3 особи Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання нечинними розпоряджень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), в якому з урахуванням уточнень просить визнати нечинними розпорядження Нацкомфінпослуг № 1121 від 18.09.2008 року, № 2293 від 16.11.2012 року, щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні Ініціативи»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») як таких, що можуть надавати фінансові послуги з факторингу, фінансового лізингу, надання поручительств, надання гарантій, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів; зобов'язати Нацкомфінпослуг виключити з Державного реєстру фінансових установ та анулювати свідоцтва про реєстрацію серії ФК №214 від 22.09.2008 року ТОВ «Кредитні Ініціативи», серії ФК №357 від 16.11.2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» як фінансових установ та додатки до них.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі розпоряджень Нацкомфінпослуг № 1121 від 18.09.2008 року, № 2293 від 16.11.2012 року до Державного реєстру фінансових установ внесено ТОВ «Кредитні Ініціативи» як таке, що може надавати фінансові послуги з факторингу, фінансового лізингу, надання поручительств, надання гарантій, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» як таке, що може надавати фінансові послуги з факторингу та надання кредитів за рахунок власних коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договори факторингу з ПАТ «Сведбанк» №15 від 28.11.2012 року та ТОВ «Кредитні Ініціативи» від 28.11.2012 року.

Відповідно до переліку кредитних договорів, що є додатком до договору факторингу укладеного 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні Ініціативи», між ВАТ «Светбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №308/0606/88-295 від 08.06.2006 року, щодо надання валютного кредиту в розмірі 15 000 дол./США.

Укладаючи зазначені вище договори факторингу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні Ініціативи» посилалися на Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 357 від 16.11.2012 року та серії ФК № 214 від 22.09.2008 року та додатків до них в яких зазначено, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати вказані у свідоцтві фінансові послуги без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства, в тому числі і у вигляді факторингу.

Бажаючи отримати від Нацкомфінпослуг детальне роз'яснення підстав щодо звільнення ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» від обов'язку отримати відповідну ліцензію з надання такої фінансової послуги як факторингова операція позивачем направлено на адресу відповідача заяву, на яку відповідачем надано відповідь № 5107/16-12 від 16.06.2015 року в якій зазначено, що відповідно до приписів ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року (далі - Закон № 2664-III) надання фінансових послуг у вигляді факторингу не потребує отримання ліцензії та/або дозволів, не погодившись з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до положень ст. 1 Закону № 2664-ІІІ фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 2664-III, державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 8 Розділу I Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 41 від 28.08.2003 року (далі - Положення №41), фінансова установа має право надавати фінансові послуги після внесення її до Реєстру та отримання Свідоцтва. Якщо відповідно до нормативно-правових актів для надання певної фінансової послуги необхідно мати ліцензію та/або дозвіл, фінансова установа має право на надання такої послуги лише після отримання відповідної ліцензії та/або дозволу.

Згідно приписів ст. 34 Закону № 2664-III Нацкомфінпослуг у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Згідно з п.1 Розділу V Положення №41, порядок унесення інформації про фінансову установу до Реєстру включає: перевірку документів, які подаються до Нацкомфінпослуг разом із заявою, на відсутність підстав для залишення заяви без розгляду; перевірку документів, які подаються до Нацкомфінпослуг, на відповідність вимогам щодо внесення інформації про заявника до Реєстру; унесення інформації про заявника до Реєстру; повідомлення заявника про прийняте рішення; оформлення і видачу Свідоцтва.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесені Нацкомфінпослуг розпорядження № 1121 від 18.09.2008 року, № 2293 від 16.11.2012 року щодо внесення даних ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» до Державного реєстру фінансових установ на підставі поданих ними документів відповідно до вимог Положення №41 та видача свідоцтв про реєстрацію фінансових установ серії ФК № 357 від 16.11.2012 року та серії ФК № 214 від 22.09.2008 року та додатків до них є правомірним, оскільки такі види фінансових послуг як факторинг, фінансовий лізинг, надання поручительств, гарантій, фінансових кредитів за рахунок власних коштів не потребують отримання ліцензії або спеціальних дозволів.

Крім того, змістом ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч.2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що винесенні Нацкомфінпослуг розпорядження № 1121 від 18.09.2008 року, № 2293 від 16.11.2012 року не можна вважати такими, що породжують для позивача певні правові наслідки, регулюють ті чи інші відносини і мають обов'язковий характер, а отже висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є правомірними.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова