Ухвала суду № 55130748, 20.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 06.70/10/2016

У Х В А Л А

20 січня 2016 року Суддя Апеляційного суду м. Києва Котула Л.Г., вирішуючи заяву ОСОБА_1 про повернення зайво сплаченого судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа , Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин, надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

16 листопада 2015 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, оскільки не погоджується з висновками суду як в частині вимог майнового характеру так і в частині вимог немайнового характеру і просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 не сплатила судовий збір , який встановлений Законом України " Про судовий збір".

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме : п'ять днів для доплати судового збору в частині оскарження вимог майнового характеру та вимог немайнового характеру.

01 грудня 2015 року ОСОБА_1 надіслала до Апеляційного суду м. Києва два оригінали квитанції про сплату судового збору.

Однак, вимоги зазначені в ухвалі суду щодо сплати судового збору в установлений строк ОСОБА_1 повністю не усунула.

У зв'язку з чим, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та їй повернуто.

10 грудня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва надіслав до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору, що не був доплачений за попередньо подану її апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року відкрито провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року.

18 січня 2016 року ОСОБА_1 подала до Апеляційного суду м. Києва клопотання про повернення судового збору у розмірі переплаченої суми відповідно до частини 1 статті 7 Закону України " Про судовий збір"

Клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України " Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Розмір ставки недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року Апеляційний суд м. Києва в зазначеній справі встановив 4019, 40 грн., виходячи з того , що ОСОБА_1 у позовній заяві ставила питання про визнання за нею права власності на 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_4

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

Отже , однією із вимог позивача було визнання права власності в порядку спадкування на 49/100 частин будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 16 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" , що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятоюстатті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятоюстатті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

У разі подання апеляційної чи касаційної скарги не щодо резолютивної частини судового рішення, а у зв'язку із запереченнями заявника стосовно мотивів, з яких виходив суд під час прийняття оскаржуваного рішення, суду слід враховувати, що відповідно до положень Закону № 3674-VI, якими встановлено ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги, визначення розміру судового збору не залежить від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу. У разі якщо рішенням суду вирішено різні вимоги, наприклад, майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для відповідних вимог.

Закон № 3674-VI не передбачає можливості зменшення ставки судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги у зв'язку з тим, що судове рішення оскаржується лише в частині відстрочення або розстрочення виконання рішення.

З урахуванням підпунктів 8 і 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, якщо розмір судового збору зменшено судом, то судовий збір з апеляційної чи касаційної скарги сплачується, виходячи зі ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, тобто без урахування здійсненого судом зменшення його розміру( п. 24 названої постанови)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1.6.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ( у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної карги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні доказів в підтвердження вартості 49/10 частин будинку може бути вирішено питання про повернення судового збору за наявності до цього підстав.

А відтак, клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 79,80 ЦПК України , ст. 4,6, 7 Закону України " Про судовий збір" ,

у х в а л и л а:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про повернення зайво сплаченого судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа , Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин, надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Суддя: