Постанова № 55130045, 12.01.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа № 909/781/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівДавид Л.Л. Хабіб М.І.,

при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.,

за участю:

прокуратури: ОСОБА_1 прокурор військової прокуратури;

Міністерства оборони України: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);

позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 представники (довіреності в матеріалах справи);

розглянувши матеріали апеляційних скарг військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, вих. № 40-3139 від 09.11.2015 та державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат, вих № 1065 від 24.11.2015

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 (головуючий суддя Максимів Т.В., судді Шкіндер П.А., Кобецька С.М.)

у справі № 909/781/15

за позовом: військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської квартирно - експлуатаційної частини району, м. Івано-Франківськ

про стягнення 142 200, 00 грн.

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 142 200, 00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону зазначив, що предявлення позовної заяви викликано винятково захистом порушених інтересів держави, а саме заподіяння шкоди економічним інтересам Міністерства оборони України в особі ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкобінат", що спричинена внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 1 про поставку дров від 08.12.14 в частині оплати.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі 909/781/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення, місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що метою укладення спірного договору сторонами було створення запасу паливних дров для сталого проведення військовими частинами, які беруть участь в антитерористичній операції опалювального сезону 2014-2015 років на виконання наказу МОУ від 03.12.2014 № 864. Така мета повністю досягнута - паливні дрова передані позивачем відповідачу, який в свою чергу направив у місця безпосереднього проведення антитерористичної операції, а не використані відповідачем у власних інтересах. А прокурором та позивачем не надано суду пояснень про те, коли саме завдано шкоди економічним інтересам держави та ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" , для захисту яких подано позов у даній справі, та не вказано підстави виникнення обовязку та момент оплати відповідачем отриманих для передачі в зону АТО паливних дров.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону та ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі прокуратури, останній звертає увагу, що договір поставки в силу чинного законодавства є оплатним, однак, відповідачем не здійснено оплати за поставлений товар. Зазначає, що наказ МОУ № 864 від 03.12.2014 не містить прямої вказівки (імперативу), що підприємством повинні передаватись дрова безоплатно.

Крім того, вказує, що висновок місцевого господарського суду щодо закріплення дров на праві оперативного управління є помилковим та спростовується нормами постанови КМУ № 1482 від 21.09.1998, відповідно до якої, передача обєктів права державної власності здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів і ФДМ України. А процедура безоплатної передачі обєктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі обєктів. Проте, такої комісії створено чи призначено не було, відповідних актів прийому-передачі, які би були підписані її членами та затверджено органом який створив комісію, не було.

В апеляційній скарзі позивача, останній посилається на ті ж обставин, що і прокурор.

Вказані апеляційні скарги прийняті до спільного розгляду.

8 грудня 2015 року відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі № 909/781/15 без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Зазначає, що відповідно до розяснення Департаменту фінансів МОУ усі кошторисні призначення проходили по показнику «Благодійні внески, гранти та дарунки» і з боку Івано-Франківського КЕЧ району у звітність для ГУ ДКС України в Івано-Франківській області направлялись саме такі дані.

Звертає увагу, на відсутність комерційного характеру чи заінтересованості Франківської КЕЧ району в даних правовідносинах, та на те, що жодних умов щодо оплатної передачі паливних дров не було передбачено ні договором, ні наказом, на виконання якого такі були поставлені.

В даному судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просили скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник МОУ надав суду пояснення, вказав, що паливні дрова, які є предметом спору були передані саме на виконання наказу МОУ № 864 та зазначив про невірне оподаткування позивачем даної бухгалтерської операції.

Представники відповідача підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Розглянувши матеріали апеляційних скарг, відзиву на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 909/781/15 у справі № 909/781/15 залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до Указу Президента України № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" 14 квітня 2014 року в Україні офіційно оголошено про початок антитерористичної операції.

21 жовтня 2014 року протоколом спільної наради представників Міністерства оборони України, генерального штабу Збройних Сил України та керівників державних лісогосподарських підприємств (за участю т.в.о. директора ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат) запропоновано, зокрема, керівникам ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат (в обсязі 4 930 скл. м) організувати безоплатну передачу дров паливних від державних лісогосподарських підприємств Міністерства оборони України до квартирно-експлуатаційних органів (а.с.82).

Також зазначено про необхідність відпрацювання графіку поставки дров, визначення їх обємів, місця відправки та отримання дров паливних, забезпечення рухомого складу для перевезення дров паливних, проведення розрахунків та надання заявок на кошти.

Надалі, протоколом № 01 загальних зборів трудового колективу ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат від 10.11.2014 одноголосно постановлено погодити адміністрації ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат надання безоплатної допомоги із Фонду матеріального стимулювання підприємства в тому числі і дров паливних, підрозділам Збройних Сил України, які приймають участь в антитерористичній операції (а.с. 83).

З метою створення запасу паливних дров для сталого проведення військовими частинами, які беруть участь в антитерористичній операції опалювального сезону 2014-2015 років, відповідно до положення про порядок передачі обєктів права державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 (зі змінами) та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року №1225 (зі змінами), враховуючи погодження на безоплатну передачу паливних дров Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромкобінат" від 01.12.14 № 974, 03.12.14 Міністерством оборони України видано наказ № 864 "Про передачу паливних дров", яким зобовязано державні лісогосподарські підприємства Міністерства оборони України, протягом листопада 2014 року - лютого 2015 року передати паливні дрова до квартирно-експлуатаційних підрозділів, згідно з додатком до наказу щодо обсягів передачі паливних дров від державних лісогосподарських підприємств МОУ до квартирно-експлуатаційних підрозділів.

В п. 3 вказаного наказу зазначено про закріплення дров в двотижневий строк після затвердження актів приймання-передачі за відповідними підрозділами на праві оперативного управління.

Надалі, 18.12.2014 затверджено уточнений графік відвантаження дров від державних лісогосподарських підприємств МОУ до квартирно-експлуатаційних відділів, частин (районів) (а.с. 84).

На виконання наказу від 03.12.14 № 864 "Про передачу паливних дров" 08.12.14 ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Прикарпатський військовий лісгосп (постачальник) та відповідачем - Івано-Франківська КЕЧ району (отримувач) укладено договір про поставку дров № 1.

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязується поставити отримувачу дрова паливні з доставкою. Отримувач зобовязується прийняти дрова в асортименті, кількості, зазначеній в товарних накладних, які є невідємною частиною даного договору.

В пункті 2.1 постачальник зобовязався в строк, не пізніше 1 січня 2015 року поставити 240 м. куб.(343,2)с/м дров паливних із відповідними документами, що підтверджують його якість, сертифікат якості; за необхідності, залежно від виду товару, документи про його експлуатацію; та інші.

Згідно з п. 2.1.1. договору отримувач зобовязаний підписати постачальнику документи, що підтверджують право отримання дров, передбачене цим договором.

Як вбачається з договору, в такому не встановлено ціну товару та не передбачено строку в який отримувач зобовязаний оплатити отримані дрова, а є лише умови про зобовязання поставити та прийняти товар і підписати документи, що підтверджують право отримання дров, що свідчить про існування правовідносин між сторонами, які виникли на підставі наказу Міністерства оборони України № 864 "Про передачу паливних дров".

На виконання вищезазначеного наказу Міністерства оборони України № 864 від 03.12.14 відповідачем отримано від позивача визначеній договором дрова паливні, що підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с.16-35).

Протягом грудня 2014 року - березня 2015 року Івано-Франківською КЕЧ району передано дрова паливні в отриманій кількості КЕВ м. Харків 9999, що підтверджується квитанціями дорожньої відомості Львівської залізниці (а.с.87-91).

Відповідно до ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відноситься свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Метою укладення спірного договору сторонами було створення запасу паливних дров для сталого проведення військовими частинами, які беруть участь в антитерористичній операції опалювального сезону 2014-2015 років. Така мета повністю досягнута - паливні дрова передані позивачем відповідачу, який в свою чергу направив у місця безпосереднього проведення антитерористичної операції, а не використані відповідачем у власних інтересах, що підтверджується матеріалами справи.

Даний факт, як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень не заперечується ні прокурором, ні представником Міністерства оборони України та позивачем.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що прокурор не надав переконливих доказів порушення інтересів держави відповідачем шляхом прийняття паливних дров від позивача та передачею їх військовим частинам, які беруть участь в антитерористичній операції. Вказані дії відповідача були передбачені наказом МОУ, який містить імперативну норму щодо передання протягом листопада 2014 року- лютого 2015 року паливні дрова від державних лісогосподарських підприємств МОУ до квартирно-експлуатаційних підрозділів та погоджені самим позивачем.

Отже, сама по собі наявність порушення порядку відображення даної господарської операції у бухгалтерському обліку позивача та недотримання порядку передачі обєктів права державної та комунальної власності, як доказ порушення норм чинного законодавства та завдання шкоди державі при виконанні наказу Міністерства оборони України № 864 від 03.12.14 не є достатньою підставою для задоволення позову. Колегія суддів також взяла до уваги досягнення мети, яку ставило МОУ, виносячи наказ № 864 та відсутність претензій чи недоліків до його виконання відповідачем з боку МОУ.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги правовідносини, які виникли між сторонами, що спрямовані на забезпечення теплом бійців Збройних сил України в зоні АТО, а не використання відповідачем лісопродукції з метою отримання прибутку, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та апеляційних скарг.

Доводи скаржників жодним чином не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, відтак не можуть слугувати підставою для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність та підставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційних скарг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції покласти на скаржників.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі № 909/781/15 залишити без змін, апеляційні скарги військового прокурора Івано-Франківського гарнізону та державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 18.01.2016

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Хабіб М.І.