Рішення № 55128988, 16.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа № 911/4447/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 307 від 18.05.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.10.2014 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Аграрний фонд, м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Плосківське, с. Плоске, Таращанський район

про стягнення 1 106 750, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Аграрний фонд звернулось в господарський суд Київської області із позовом до СТОВ „Плосківське про стягнення 156 750, 00 грн пені, 950 000, 00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно з біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4447/15 за позовом ПАТ „Аграрний фонд до СТОВ „Плосківське про стягнення 1 106 750, 00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 21.10.2015 р.

20.10.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення № 02-01/2631 від 20.10.2015 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

21.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.11.2015 р.

04.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.11.2015 р.

16.11.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення № 02-01/2931 від 16.11.2015 р., що долучені судом до матеріалів справи.

18.11.2015 р. до канцелярії суду на відповідний запит суду від Аграрної біржи надійшов лист № 477 від 17.11.2015 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

18.11.2015 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він, крім іншого, просить суд зменшити нараховані позивачем штраф та пеню, а також відмовити у задоволенні позову повністю.

19.11.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.11.2015 р.

26.11.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 02-01/3050 від 25.11.2015 р., у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу під час розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено, та письмові пояснення № 02-01/3048 від 25.11.2015 р., що долучені судом до матеріалів справи, та клопотання № 02-01/3067 від 26.11.2015 р., у якому він просить суд призначити у справі судові почеркознавчу та технічні експертизи документа листа № 2884-1 від 04.11.2014 р. ПАТ „Аграрний фонд, поданого відповідачем.

26.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.12.2015 р.

09.12.2015 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про призначення судових почеркознавчої та технічної експертизи документа у даній справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки відповідачем у процесі розгляду не було надано суду оригінал листа № 2884-1 від 04.11.2014 р. ПАТ „Аграрний фонд, що унеможливлює проведення експертизи.

09.12.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.12.2015 р.

16.12.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф, згідно з умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах договору постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця мяка 2 клас, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Згідно з п. 1.1.1. договору кількість (тонн) товару: 1 900, 00.

Відповідно до п. 1.2. договору термін поставки: до „01 жовтня 2014 року включно.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта (ів) передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що базис поставки: Франко-склад Васильківхлібопродукт, ПАТ, 08600, вул. Володимирська, буд. 22, м. Васильків, Київська обл.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що постачальник зобовязується надати одночасно з товаром (кожною його партією наступні документи): - додатковий договір до цього договору; - акт акт передавання-приймання товару (партії товару); - податкову накладну на товар (партію товару), зареєстровану в установленому порядку.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 1 748 950, 00 грн, у тому числі ПДВ 291 491, 67 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що вартість партії товару (Вт) з урахуванням ПДВ визначається за формулою: Вт = (Цт - Зн) х От (грн), де

Цт - середньозважена ціна рівноваги (фіксингу), що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки партії Товару;

От - обсяг партії Товару (тонн).

Згідно з п. 3.4. договору сума остаточного розрахунку (Ор) за цим договором визначається за формулою: Ор = ЕВт - Пп (грн).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець протягом пяти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених підпунктом 2.5 цього договору перераховує на поточний рахунок постачальника попередню оплату (Пп) у сумі визначеній підпунктом 3.1. цього договору.

Постачальник у день надходження попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в установленому порядку.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що сума остаточного розрахунку (Ор) визначається відповідно до підпункту 3.4. цього договору і перераховується покупцем на поточний рахунок постачальника протягом пяти робочих днів з дня поставки всього обсягу товару на умовах визначених цим договором та наявності документів, визначених підпунктом 2.6. цього договору.

Пунктами 9.2., 9.5. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі. Строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. договору - до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором.

26.03.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 1 до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., згідно з умовами пунктів 1, 2 якого сторони дійшли згоди викласти пункти 3.1. та 4.1. договору у новій редакції: „3.1. Сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 70 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 2 448 53, 00 грн, у тому числі ПДВ 408 088, 33 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з підпунктом 4.1 цього договору.; „4.1. Покупець протягом пяти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених підпунктом 2.5 цього договору перераховує па поточний рахунок постачальника першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50 % вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 1 748 950, 00 грн, у тому числі ПДВ 291 491, 67 грн.

Постачальник у день надходження першої частини попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в установленому порядку.

Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських кульг, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації. Покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20 % вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціпи на момент укладення договору і становить 699 580, 00 грн, у тому числі ПДВ 116 596, 67 грн.

03.11.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 2 до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., згідно з умовами п. 1 якого сторони дійшли згоди викласти пункти 3.3. договору у наступній редакції: „Вартість партії товару (Вт) з урахуванням ПДВ визначається за формулою:

Вт = (Цт - Зн) х От (грн), де

Цт ціна відповідно до довідки Аграрної біржі про ціни на зернові культури врожаю 2014 р., що скалася на момент поставки партії товару;

От - обсяг партії Товару (тонн).

Відповідно до п. 2. додаткового договору № 2 від 03.11.2014 р. до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р. постачальник передає покупцю у власність товар: кукурудзу 3 клас (якість згідно ДСТУ 4525:2006) у кількості 1 037, 944 тонн вартістю 1 499 631, 87 грн та кукурудзу 3 клас (якість згідно ДСТУ 4525:2006) у кількості 862, 056 тонн вартістю 1 245 507, 13 грн всього загальною вартістю 2 745 139, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем у лютому квітні 2014 р. було виконано свій обовязок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 2 448 530, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 397 від 25.02.2014 р. на суму 1 748 950, 00 грн, платіжним дорученням № 1360 від 08.04.2014 р. на суму 699 580, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання станом на 03.11.2014 р. відповідачем було виконано свій обовязок по поставці товару та передано у власність (продано) позивачу товар на загальну суму 2 745 139, 00 грн, що підтверджується актами передавання-приймання зерна від 03.11.2014 р. до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по поставці товару з 01.10.2014 р. по 02.11.2014 р. всього на загальну суму 156 750, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договору та на його виконання відповідачем лише станом на 03.11.2014 р. було виконано свій обовязок по поставці товару та передано у власність (продано) позивачу товар на загальну суму 2 745 139, 00 грн, що підтверджується актами передавання-приймання зерна від 03.11.2014 р. до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., наявними у матеріалах справи.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання постачальником зобовязання з поставки товару з нього стягується:

- пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого обсягу товару, розрахованого від ціни фіксингу, що діяла на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих, товарних біржах на останній день поставки (підпункт 1.2. цього договору) за кожний день прострочення;

- за прострочення понад пятнадцяти днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості недопоставленого обсягу товару, розрахованого від ціни фіксингу, що діяла на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих біржах на останній день поставки (підпункт 1.2. цього договору).

Розрахунок пені від вартості недопоставленого товару у встановлений строк, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н б/д на позовну заяву просить суд врахувати своє скрутне матеріальне становище і інші обставини та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, тяжке фінансове і матеріальне становище відповідача, що склалось, значний розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом, вжиття відповідачем підтверджених заходів, направлених на своєчасне виконання свого обовязку щодо поставки товару за договором, а також те, що товар за договором був повністю переданий відповідачем у власність (проданий) позивачу до звернення позивача в суд із даним позовом, що така поставка могла би бути виконана відповідачем своєчасно у відповідності до його листа № 39 від 27.08.2014 р. за відповідної б згоди позивача, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували понесенням ним збитків, повязаних із невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк за договором, що підтверджується вищевказаними доказами, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою, з 156 750, 00 грн до 7 837, 50 грн, що становить 5 % від розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від вартості недопоставленого товару у встановлений строк за договором у вищевказані періоди за наслідками її зменшення судом у розмірі 7 837, 50 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 141 Ф від 13.02.2014 р., за прострочення відповідачем виконання обовязку по поставці товару понад 15 календарних днів всього на загальну суму 950 000, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання постачальником зобовязання з поставки товару з нього стягується:

- пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого обсягу товару, розрахованого від ціни фіксингу, що діяла на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих, товарних біржах на останній день поставки (підпункт 1.2. цього договору) за кожний день прострочення;

- за прострочення понад пятнадцяти днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості недопоставленого обсягу товару, розрахованого від ціни фіксингу, що діяла на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих біржах на останній день поставки (підпункт 1.2. цього договору).

Розрахунок штрафу від вартості недопоставленого товару у встановлений строк, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н б/д на позовну заяву просить суд врахувати своє скрутне матеріальне становище і інші обставини та зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, тяжке фінансове і матеріальне становище відповідача, що склалось, значний розмір штрафу, заявлений позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом, вжиття відповідачем підтверджених заходів, направлених на своєчасне виконання свого обовязку щодо поставки товару за договором, а також те, що товар за договором був повністю переданий відповідачем у власність (проданий) позивачу до звернення позивача в суд із даним позовом, що така поставка могла би бути виконана відповідачем своєчасно у відповідності до його листа № 39 від 27.08.2014 р. за відповідної б згоди позивача, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували понесенням ним збитків, повязаних із невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк за договором, що підтверджується вищевказаними доказами, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим, з 950 000, 00 грн до 47 500, 00 грн, що становить 5 % від розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від вартості недопоставленого товару у встановлений строк за договором за наслідками його зменшення судом у розмірі 47 500, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням сум пені і штрафу від вартості недопоставленого товару у встановлений строк за договором, що були обґрунтовано заявлені позивачем у позовній заяві, поданій до господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Плосківське (ідентифікаційний код 03753527) на користь Публічного акціонерного товариства „Аграрний фонд (ідентифікаційний код 38926880) 7 837 (сім тисяч вісімсот тридцять сім) грн 50 (пятдесят) коп. пені, 47 500 (сорок сім тисяч пятсот) грн 00 (девять) коп. штрафу та судові витрати 16 601 (шістнадцять тисяч шістсот одна) грн 25 (двадцять пять) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 грудня 2015 р.