Ухвала суду № 55128255, 12.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

12.01.2016Справа № 910/18811/15За заявою за вих. №3/194-2 від 29.12.2015 Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»

про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2015

по справі №910/18811/15

За позовом Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБК Будмеханізація»

до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»

про стягнення 685 875,27 грн.

Суддя А.М. Селівон

Представники сторін:

Від стягувача: Онопрієнко О. П. - представник, довіреність № 1 від 11.01.2016;

Від боржника : не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБК Будмеханізація» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом №256 від 14.07.15 р. до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про стягнення 685 875,27 грн. заборгованості, а саме: 538 744,92 грн. основного боргу за договором №142 від 22.07.13, 7 062,07 грн. процентів річних та 140 068,28 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат у розмірі 13 717,51 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем належним чином умов укладеного між сторонами договору №142 від 22.07.13 в частині оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 538 744,92 грн., за наявності якої позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати у зазначених вище розмірах.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.10.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБК Будмеханізація» 538 744,92 грн. (п'ятсот тридцять вісім тисяч сімсот сорок чотири гривні дев'яносто дві копійки) основного боргу, 7 062,07 грн. (сім тисяч шістдесят дві гривні сім копійок) процентів річних, 134 892,26 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні двадцять шість копійок) інфляційних втрат та 13 613,99 грн. (тринадцять тисяч шістсот тринадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок) судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі № 910/18811/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест ",Київміськбуд-3" - без задоволення.

29.12.2015 через відділ господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2015 по справі №910/18811/15, в якій останній просить розстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 по справі №910/18811/15 рівними частинами на шість місяців.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2015 вказану заяву передано для розгляду судді Селівону А.М..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2015 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про розстрочку виконання рішення суду від 07.10.2015 по справі №910/18811/15 призначено на 12.01.2016.

У судове засідання 12.01.2016 з'явився уповноважений представник стягувача.

Уповноважений представник боржника у судове засідання 12.01.2016 не з'явився.

Копія ухвали суду від 31.12.2015, яка направлялась боржнику на адресу: 03058, м. Київ, вул. Леванського, буд. 5 на час проведення судового засідання 12.01.2016 повернулась на адресу Господарського суду м. Києва з відміткою «із закінченням встановленого строку зберігання» та адресату не вручено.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача позивачу невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, з огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення №3/194-2 від 29.12.2015.

Заяв та клопотань процесуального характеру від представників сторін на час проведення судового засідання до суду не надходило.

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника стягувача, господарським судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Також, у п. 7.2. вказаної постанови зазначається, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, щодо відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Окрім того, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, зокрема, можливі втрати стягувача внаслідок впливу інфляційних процесів в державі.

Відповідно до приписів ст. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У заяві про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що негайне виконання заявником рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 по справі №910/18811/15, призведе до вилучення з обігу суму коштів, яка стягується за вказаним рішенням на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБК Будмеханізація», що може призвести до повного блокування господарської діяльності заявника.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що боржником на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі надано копія звіту про фінансовий стан ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», станом на 30.09.2015 за підписом Керівника ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» Олфіра М.А. та Головного бухгалтера - Лісовецької В.І. про наявність залишку коштів на поточному рахунку відповідача у розмірі 136 759,00 грн.

В свою чергу посилання боржника на тяжкий фінансовий стан товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Отже, виконання рішення суду не повинно ставитись в залежність від неспроможності відповідача (боржника) досягти певних економічних результатів своєї господарської діяльності внаслідок впливу будь - яких зовнішніх або внутрішніх чинників.

Крім того, посилання боржника на скрутне фінансове становище, не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили б виконання рішення суду у встановлений судом спосіб по справі № 910/18811/15 та за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які свідчать про наявність беззаперечних підстав для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. В даному випадку має бути врахований матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, з урахуванням того факту, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін і не може бути віднесена до виключних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед Дочірнім підприємством «Управління баштових кранів» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБК Будмеханізація» станом на 29.12.2015 становить 694 313,24 грн. з урахуванням суми судового збору; крім того, навіть після прийняття 07.10.2015 рішення господарським судом м. Києва відповідачем не вчинено жодних дій, які б свідчили про намір відповідача виконати вказане рішення і сплатити суму боргу.

Оскільки боржником до заяви про розстрочку виконання рішення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення у справі № 910/18811/15 або роблять його неможливим, а також, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2015 у справі № 910/18811/15.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви за вих. №3/194-2 від 29.12.2015 Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про розстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2015 у справі № 910/18811/15 відмовити.

Суддя А.М. Селівон