Рішення № 55128205, 11.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.2016р. Справа № 905/2847/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессор Інтернешнл”, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь”, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 53 000 грн. 28 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з’явився.

від відповідача: представник не з’явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.01.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компрессор Інтернешнл”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь”, про стягнення заборгованості за договором № 130-14/СІ від 30.04.2014р. у сумі 53 000 грн. 28 коп.

Ухвалою суду від 29.10.2015р. про порушення провадження у справі господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву, розгляд справи призначено на 10.11.2015р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 14.12.2015р. господарським судом Донецької області розгляд спору продовжено на 15 днів до 11.01.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вказаним договором щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях 10.11.2015р., 01.12.2015р. та 14.12.2015р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору № 130-14/СІ від 30.04.2014р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості робіт. Про судове засідання 11.01.2016р. позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи від 14.12.2015р., однак у засідання суду представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у свою чергу про судові засідання 10.11.2015р., 01.12.2015р., 14.12.2015р. та 11.01.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 03.11.2015р., 17.11.2015р. та 10.12.2015р., однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

30.11.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла заява від 27.11.2015р. №523/1181 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл” (далі – виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Азовелектросталь” (далі – замовник) був укладений Договір № 130-14/СІ від 30.04.2014р. (далі за текстом Договір), за умовами якого виконавець зобов’язується виконати роботи по пуску і налагоджуванню компресорного обладнання, поіменовані надалі – «Роботи», а замовник прийняти їх та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, вартість робіт згідно даного договору становить 44 166 грн. 90 коп.(сорок чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 90 коп.), крім того ПДВ – 8 833 грн. 38 коп., загальна вартість з ПДВ – 53 000 грн. 28 коп.(п’ятдесят три тисячі гривень 28 коп.).

Як визначено п. 3.1 договору, замовник здійснює оплату за роботи за даним договором у порядку передбаченому у Специфікації (додаток №1 до Договору).

Як визначено у п. 2 Специфікації (додаток №1 до договору № 130-14/СІ від 30.04.2014р.), замовник здійснює оплату вартості робіт частинами у такий спосіб: замовник перераховує на поточний рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 50% вартості робіт, що складає 26 500 гривень, включаючи ПДВ; протягом десяти банківських днів від дати підписання акту виконаних пусконалагоджувальних робіт, замовник перераховує на поточний рахунок виконавця решта 50% вартості робіт, що складає 26 500 грн. 28 коп., включаючи ПДВ.

Згідно п. 8.1, даний договір набуває чинності від дня підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань за Договором № 130-14/СІ від 30.04.2014р. підтверджується актом виконаних робіт № КИ-00001385 від 18 липня 2014р. на суму 53 000 грн. 28 коп., у т.ч. ПДВ 8 833 грн. 38 коп.

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору, станом на час розгляду справи, роботи не оплатив у повному обсязі.

Проаналізувавши укладений сторонами договір № 130-14/СІ від 30.04.2014р. з виконання робіт по пуску і налагоджуванню компресорного обладнання, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов’язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено пунктом 2 Специфікації (додаток №1 до договору № 130-14/СІ від 30.04.2014р.), протягом десяти банківських днів від дати підписання акту виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим пунктом 2 Специфікації (додаток №1 до договору № 130-14/СІ від 30.04.2014р.), згідно з актом виконаних робіт №КИ-00001385 від 18 липня 2014р. є 01.08.2014р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов’язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 130-14/СІ від 30.04.2014р. з виконання робіт по пуску і налагоджуванню компресорного обладнання, у сумі 53 000 грн. 28 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Заява від 27.11.2015р. №523/1181 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці судом залишена без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України.

Згідно із ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

При цьому, відстрочка фактично означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, обставини, якими відповідач обґрунтовує клопотання про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, відсутність у відповідача необхідних грошових коштів не може бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Одночасно, як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь» займається підприємницькою діяльністю, яка відповідно до ст.42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посилання відповідача на проведення антитерористичної операції у Донецькій області, напружену політичну ситуацію у країні, нестабільність банківської системи тощо не може бути підставою для надання відстрочки виконання судового рішення й прямо суперечить вимогам закону. При цьому, наявність вказаних обставин стосується не лише виключно діяльності відповідача, а й інших осіб, у тому числі і позивача.

Крім цього, вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Як встановлено, допущене відповідачем прострочення щодо сплати позивачу заборгованості в сумі 53 000 грн. 28 коп. триває з 2014р. по 2015р., внаслідок чого, приймаючи до уваги наявність інфляційних процесів, надання відстрочки виконання судового рішення призведе до порушення матеріальних інтересів позивача.

При цьому, відповідачем взагалі жодним чином не обґрунтовано строку, на який вимагається надання відстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, враховуючи відсутність виняткових обставин, які роблять неможливим або утруднюють негайне виконання судового рішення по справі, заява від 27.11.2015р. №523/1181 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці підлягає залишенню без задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 124 Конституції України; ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 629, 837 Цивільного кодексу України, ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 42, 43, 49, 75, 82-85, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (код ЄДРПОУ 25605170, місцезнаходження – 87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 33104260, місцезнаходження – 04086, м. Київ, Подільський р-н, вул. Петропавлівська, буд. 54-А) заборгованість за договором № 130-14/СІ від 30.04.2014р. у сумі 53 000 грн. 28 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 218 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 11.01.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко