Рішення № 55127964, 21.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.16р. Справа № 904/9613/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотех", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 25 619,07 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннотех" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" про стягнення 25 619,07 грн., з яких: 16 000,00 грн. - основний борг, 7632,00 грн. - інфляційні втрати, 328,76 грн. - 3 % річних, 1658,31 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов угоди про поставку продукції, що укладена в усній формі, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 03.11.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.11.2015р.

23.11.2015р. розгляд справи відкладено на 17.12.2015р.

17.12.2015р. у зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці судове засідання у призначений час не відбулося.

17.12.2015р. позивач подав до суду клопотання про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.12.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 18.01.2016р. включно; розгляд справи призначено на 18.01.2016р.

У судове засідання представник позивача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано відповідачем 29.12.2015р.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннотех" було укладено в усній формі угоду поставки продукції (далі - угода), згідно з умовами якої позивач постачає у визначений сторонами строк та передає відповідачу мясокісткове борошно належної якості, а відповідач зобовязаний прийняти та оплатити поставлену продукцію. Обєм поставленої продукції, ціна за одиницю продукцію та загальна ціна продукції, що поставляється, буде визначатись на підставі видаткових накладних, наданих позивачем, а відповідач здійснює оплату на підставі рахунку-фактури, в безготівковій формі платіжним дорученням на рахунок позивача у розмірі 100% протягом 3-х банківських днів після підписання видаткових накладних.

Позивач стверджує, що свої зобовязання виконав у повному обсязі, поставив відповідачу товар, а саме: мясокісткове борошно на загальну суму 60 000,00 грн. з ПДВ, про що свідчить підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № РН-0000048 від 07.11.2014р.

- № РН-0000050 від 11.11.2014р., та виставив відповідачу рахуноки-фактури:

- № СФ-00289 від 07.11.2014р. на суму 30 000,00 грн. з ПДВ;

-№ СФ-00294 від 11.11.2014р. на суму 30 000,00 грн. з ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідач за поставлену продукцію в повному обсязі не розрахувався, а лише частково сплатив 14 000,00 грн. та 30 000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16 000,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар п.1 ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи доказів сплати основного боргу у розмірі 16 000,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 16 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1658,31грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).

Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами не укладено відповідного письмового договору - протилежне позивачем не доведено. У позовній заяві сам позивач зазначає, що було досягнуто усну домовленість щодо поставки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7632,00 грн. та 3 % річних у розмірі 328,76 грн., нараховані на суму основного боргу 16 000,00 грн. за період з 14.11.2014р. по 22.07.2015р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку здійсненого судом за вказаний позивачем період розмір інфляційних втрат складає 7 392,00 грн. Розмір 3 % річних є більшим, проте суд не виходить за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 720,76 грн., з яких: 16 000,00 грн. основний борг, 7 392,00 грн. - інфляційні втрати, 328,76 грн.- 3% річних.

Позовна заява надіслана позивачем до суду 29.10.2015р., про що свідчить штемпель відділу поштового звязку (а.с. 25). За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року становить 1 218 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1827,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 620 від 21.08.2015р., замість 1218,00 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 609,00 грн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне розяснити позивачу , що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 90,25 грн. (7,41%), на відповідача 1 127,75 ( 92,59%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, буд. 21, приміщення 1, ідентифікаційний код 21882205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотех" (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. І.А. Шевченко, буд. 55-Д, ідентифікаційний код 31735523) 23 720,76 грн., з яких: 16 000,00 грн. основний борг, 7 392,00 грн. - інфляційні втрати, 328,76 грн. - 3% річних, про що видати наказ. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, буд. 21, приміщення 1, ідентифікаційний код 21882205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотех" (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. І.А. Шевченко, буд. 55-Д, ідентифікаційний код 31735523) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 127,75 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2016

Суддя ОСОБА_1