Ухвала суду № 55127435, 19.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/9834/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участі секретаря: Івченко М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірним та скасування розпорядження від 20.08.2015 року, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірним та скасування розпорядження відповідача від 20.08.2015 року про утримання з неї надміру виплаченої суми допомоги, а саме 202,75 грн., у розмірі 20% з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги на дітей одиноким матерям та зобов'язання повернути надлишково утриману суму державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 954 грн. 66 коп., визнання неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі обчисленому відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», починаючи з 01.06.2015 року.

Постановою Деснянським районним судом м.Чернігова від 27 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаює, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради та з травня 2013 року отримувала державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім'я, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу на дитину як одинока матір.

З червня 2015 року виплату позивачу державної соціальної допомоги як малозабезпеченим сім'ям припинено.

Рішенням пенсійного органу № 03-19,2837 від 20.08.2015 року мотивовано тим що, при проведенні перевірки особової справи ОСОБА_2 було виявлено, що при зверненні за призначенням даного виду допомоги позивачка надавала декларації про доходи та майновий стан, в яких не зазначила наявність у неї інших доходів, крім державної допомоги.

Не погоджуючись з даним рішенням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради позивачка звернулася до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (далі - Закон № 1768-III) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, що нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі - Постанова № 250), яка визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Пунктом 2 Постанови № 250 передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Так, частиною 2 ст. 22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Згідно з п. 28 вищезазначеної Постанови № 250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

З аналізу наведених норм чітко випливає, що суми надміру виплачених коштів стягуються в судовому порядку тільки у разі встановлення факту зловживання з боку такої особи внаслідок приховування та/або подання нею недостовірних даних, пов'язаних із її доходами та майновим станом при призначенні соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи та згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ФОП ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 мала права на роздрібну торгівлю автомобільними деталями та приладдям, а не надання автомобільних послуг, як вказано в одному з чеків, крім того, згідно із даним витягом, вона припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець 10.10.2011 року.

Отже, з 10.10.2011 року позивачка не здійснювала підприємницької діяльності, в тому числі в грудні 2012 року, вона не могла здійснювала підприємницької діяльності, послуг вказаній організації не надавала та жодних доходів, окрім вказаних у декларації, а саме: державних соціальних допомог не отримувала.

Суд першої інстанції вказане врахував, тому з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Згідно з ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягаює залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 3.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє з 01 вересня 2015 року встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 535,92 грн. (1218*0,4=487,2; 487,2*110%/100%=535,92) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 94, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 535,92 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О

Троян Н.М.

.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.