Ухвала суду № 55127399, 19.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25447/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2015 року №3400-о, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року провадження у справі було зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; частин 1,2,3,4 і 8 статті 3, п.2 ч.5 статті 5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини 3 статті 22, частини 1 статті 38, статті 58, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62, частини 1 статі 64 Конституції України (конституційності) частини 3 статті 1, пунктів 7,8,9 частини 1, пункту 4 частини 2 статі 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про очищення влади» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 частини 1, п.2,13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2015 року №3400-о про звільнення його з посади заступника директора Департаменту - начальника управління з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, предметом оскарження у справі є наказ від 26.10.2015 року №3400-0 щодо звільнення позивача з роботи з підстав, визначених п.7-2 ст.36 КЗпП України та Закону України «Про очищення влади».

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, на час розгляду судом даної адміністративної справи у провадженні Конституційного Суду України перебуває на розгляді об»єднана справа за поданням сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 і 6 ст.1; частин 1,2,3,4 і 8 статті 3, п.2 ч.5 статті 5; п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини 3 статті 22, частини 1 статті 38, статті 58, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62, частини 1 статі 64 Конституції України (конституційності) частини 3 статті 1, пунктів 7,8,9 частини 1, пункту 4 частини 2 статі 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про очищення влади» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.6 частини 1, п.2,13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Із матеріалів справи вбачається, що судом на розгляд було винесено питання щодо зупинення провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи.

Проте, у справі відсутні докази того, що дійсно на розгляді у Конституційному Суді України перебуває справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих Положень Закону України «Про очищення влади» .

Із журналу судового засідання вбачається, що предметом розгляду суду було лише питання, поставлене на обговорення за ініціативою суду, щодо зупинення провадження у справі, тоді як предметом дослідження доказ, який би свідчив про факт перебування такої справи у провадженні Конституційного Суду України, не був.

Крім того, судом першої інстанції не було прийнято до уваги та не обґрунтовано в оскаржуваній ухвалі чи впливає справа, що перебуває на розгляді у Конституційному Суді України, на розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, та не зазначено в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у Конституційному Суді України.

Як зазначено судом вище, предметом спору в даній справі є наказ ДФС України від 26.10.2015 року відповідно до якого позивача було звільнено з посади з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Підстава: п. 7-2 ч 1 ст.36 КЗпП України, Закон України «Про очищення влади», звіт про результати проведення перевірки.

Судом в ухвалі зазначено, що в Конституційному Суді України перебуває об»єднана справа за поданнями народних депутатів України та Верховного Суду України щодо Конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи був сам Закон України «Про очищення влади», а не певна норма цього Закону, підстав вважати, що розгляд даної справи є неможливий до розгляду справи Конституційним Судом України щодо Конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади», як на те послався суд першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України, без дослідження доказів, які б вказували на підстави для зупинення провадження у справі та без з'ясування всіх обставин, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 199, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160,197,199,204,205,206,212 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року про зупинення провадження у справі скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 20 січня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.