Ухвала суду № 55127388, 20.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19017/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру зайнятості в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо знищення або втрати заяви гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання йому статусу безробітного, датовану липнем 2006 року з його особової справи № 38479, дата реєстрації 18.07.2006 р.;

- визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо знищення або втрати всіх корінців направлення на працевлаштування, що видавалися безробітному гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на протязі 2006-2007 рр. і які повинні знаходитися в його особові справі № 38479, дата реєстрації 18.07.2006 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.06.2015 року позивач в порядку ст. 10, 13, 19-22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» звернувся до Святошинського районного центру зайнятості із запитом, в якому просив надати завірену копію особової справи гр. ОСОБА_3 № 38479, дата реєстрації 18.07.2006 року.

15.06.2015 року листом № 01-28/2161 Святошинський РЦЗ надав позивачу відповідь із додатками, завіреними копіями документів особової справи гр. ОСОБА_3

Вважаючи, що запитувана інформація була надана не у повному обсязі, позивач 22.06.2015 року знову звернувся до Святошинського РЦЗ із запитом щодо отримання документів із своєї особової справи, а саме: копії заяви гр. ОСОБА_3 про надання йому статусу безробітного, датовану липнем 2006 року, а також копії корінців направлення на працевлаштування гр. ОСОБА_3

Святошинський РЦЗ листом від 26.06.2015 № 01-28/2354 надав позивачу відповідь, у якій зазначив, що заява про надання статусу безробітного в особовій справі відсутня, що унеможливлює її надання. Також повідомлено, що позивач був працевлаштований самостійно, а тому корінець направлення на працевлаштування при особовій справі гр. ОСОБА_3 відсутній.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) публічна інформація, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 5 Закону, доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з вимогами статті 20 зазначеного закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З наведеного у сукупності вбачається, що надання публічної інформації зумовлюється її наявністю у відповідного суб'єкта.

Позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на порушенні відповідачем статей 10, 13, 14, 19 - 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, ненадання позивачу запитуваних ним документів із особової справи, а саме: копії заяви гр. ОСОБА_3 про надання йому статусу безробітного, а також копії корінців направлення на працевлаштування гр. ОСОБА_3

Проте, відповідно до Акту № 8 від 25.12.2009 року «Про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню» документи, які створювались та які були наявні у Святошинському РЦЗ, в тому числі і заява гр. ОСОБА_3 про надання йому статусу безробітного, були відібрані та знищені, як такі, що не мають історичної цінності та втратили науково-практичне значення, а тому у відповідача відсутня вказана заява. (а.с. 27-29)

Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, корінці про направлення на працевлаштування гр. ОСОБА_3 в матеріалах особової справи № 38479 відсутні, оскільки такі направлення центром зайнятості не видавалися позивачу.

Позивач був працевлаштований самостійно, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією наказу директора ТОВ «Фоззі-Фуд» № 1698 К від 23.08.2007 року про прийому на роботу гр. ОСОБА_3 на посаду оператора комп'ютерного набору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, запитувані позивачем у запиті документи є такими, що фізично відсутні, у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість їх надання, тому не вбачається жодних порушень положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» та прав позивача у зв'язку з цим.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 20.01.2016 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.