Ухвала суду № 55127358, 20.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13147/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету коштів,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» від 20.04.2015 № 17; зобов'язано Київську міську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ПП «Акрілат-Хімконтракт» надміру сплаченого при митному оформленні товару суми мита в розмірі 8 301,77 грн. та суми ПДВ на 27 204,26 грн. шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок № 26000210323809 в АТ «Прокредит Банк», МФО 329984.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2015 позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою про повернення коштів в якій, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, якою адміністративний позов задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2014/000038/1 від 28.04.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2014/00072 від 28.04.2014, просив підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів в загальній сумі 35506,03 грн. на розрахунковий рахунок, що вказаний в заяві.

В якості додатків до заяви позивачем долучено копії: рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2014/000038/1 від 28.04.2014; картки відмови № 100250004/2014/00072; митної декларації № 100250004/2014/092276 та № 100250004/2014/092319; постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2014; ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міською митницею ДФС листом від 28.05.2015 № 3305/10/26-70-25-01-02 надано відповідь, якою повідомлено, що питання повернення коштів не було предметом розгляду в рамках адміністративної справи № 826/16566/14, внаслідок чого правові підстави для повернення надміру сплачених коштів відсутні.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу на зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Інших обставин не підготовки відповідного висновку про повернення коштів в листі митного органу від 28.05.2015 не зазначено.

Позивач, не погоджуючись з відмовою у поверненні надміру сплачених коштів митних платежів, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами регламентується Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (надалі - Порядок № 618).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 618 визначено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність факту надмірної сплати коштів встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили та долучені до матеріалів справи. Факт звернення позивача до відповідача із заявою про повернення коштів підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивач виконав усі формальні вимоги, які передбачені Порядком № 618. Відмовляючи в повернені надміру сплачених коштів відповідач не посилався на наявність будь-яких формальних недоліків в поданій заяві позивача.

Враховуючи наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про повернення з Держбюджету сплачених митних платежів, митницею було допущено порушення вимоги статей 265, 266, 301 Митного кодексу України, Порядку N 618.

Відповідно до пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість частини позовних вимог ПП «Акрілат-Хімкотракт».

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.