Ухвала суду № 55126813, 21.01.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

"21" січня 2016 р. Справа № 809/1910/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Мельник О.Я.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про застосування строків звернення до суду в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_4

до відповідача: Івано-Франківського обласного військового комісаріату

про зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В: ОСОБА_4 звернулася в суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про зобовязання вчинити певні дії.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Своє клопотання в судовому засіданні представники відповідача підтримали повністю та пояснили суду, що згідно із статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 коментованої статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із поданого клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 233 КЗПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коло він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В ході розгляду вказаного позову, подання до суду доказів відповідачем по справі надавались докази про те, що ОСОБА_4 було відомо про порушення її прав на повний розрахунок 18 лютого 2013 року, під час отримання нею розрахунку при звільненні.

Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом до суду 02 грудня 2015 року надавались відомості №3 за лютий 2013 року, яка свідчить про те, що позивач по справі отримала в касі Івано-Франківського ОВК кошти, в розмірі 1468,58 грн. Того ж дня, тобто 18.02.2013 року ОСОБА_4 власноруч написала заяву військовому комісару Івано-Франківського ОВК, в якій зажадала сплатити кошти за 17 січня 2013 року, а також лікарняний за період з 27 грудня 2012 року по 16 січня 2013 року .

Із зазначеною заявою від ОСОБА_4 до військового комісаріату було також подано оригінал Табелю обліку використаного робочого часу, підписаного тимчасово виконуючим обовязки військового комісара полковником ОСОБА_5 від 30.01.2013 року.

Із наданих до суду відповідачем документів вбачається, що позов ОСОБА_4 було подано з пропущенням трьохмісячного терміну звернення до суду, який передбачений ст. 233 КЗПП України, а саме 17 червня 2014 року, тобто з пропуском процесуальних строків на 1 рік 29 днів.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив. Просив в задоволенні клопотання відповідачу відмовити, при цьому посилається на рішення Конституційного суду України від 22 лютого 2012 року в справі №1-5/2012 та практику Верховного суду України.

Приймаючи рішення по даному клопотанню, суд виходить із наступного.

Як вбачається із поданого відповідачем клопотання, останній просить застосувати строки звернення до суду, як до позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за відпрацьований ОСОБА_4 робочий день 17 січня 2013 року, компенсації за два дні не використаної відпустки, так і виплати позивачці середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, тобто прийняття судового рішення з цього питання.

Вирішуючи питання про застосування строків звернення до суду, з позовними вимогами виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, суд виходить із того, що спір між сторонами з цих позовних вимог є по своїй суті трудовим спором.

Згідно частини 1 ст.233 КЗПП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнавався або повинен був дізнатися про порушення свого праві.

Крім цього, нормами законодавства про адміністративне судочинство, зокрема ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду в справах, щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дні коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для звернення особи до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено місячний строк, перебіг якого розпочинається з дня коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, тобто про те, що власник або уповноважений ним орган не провів із ним розрахунку по всіх належних при звільненні сумах виплат.

Як вбачається із матеріалів справи та досліджено в судовому засіданні позивачка дізналась і повинна була дізнатись про невиплату їй коштів за відпрацьований робочий день 17.01.2013 року у розмірі 196,48 грн. 18.02.2013 року, а саме в день подання нею відповідачу письмової заяви від 18.02.2013 року до військового комісара, щодо виплати коштів за відпрацьований робочий день 17.01.2013 року.

Однак, з адміністративним позов щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки, виплати належної зарплати позивачка звернулася до адміністративного суду лише 17.06.2014 року, що підтверджується датою реєстрації адміністративного позову в Івано-Франківському окружному адміністративному суді.

Посилання представника позивачки, на те, що строк пропущений в звязку із тим, що позивачка була відповідачкою в судді в порядку цивільного судочинства між тими ж сторонами, не можуть бути обставинами для визнання поважними причин пропуску звернення до адміністративного суду, оскільки цей судовий спір в порядку цивільного судочинства не зупиняє перебігу строків звернення із позовною заявою з дотриманням строків встановлених ч.1 ст.233 КЗПП України та статті 99 КАС України.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії розгляду про відкриття провадження в адміністративній справі, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, керуючись статтями 233 КЗПП України, ст.ст. 99-100 КАС України позовну заяву ОСОБА_4 в частині вимог про стягнення з відповідача в користь позивача середнього заробітку за час затримки, виплати належної їй заробітної плати, суд залишає позовну заяву в цій частині без розгляду.

Виходячи з норми ч.2 ст.233 КЗПП України, якою передбачено право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком, суд ухвалює продовжити розгляд позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за відпрацьований позивачкою робочий день 17.01.2013 року та компенсації за два дні не використаної відпустки.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволити частково. Позовну заяву ОСОБА_4 в частині вимог про стягнення з відповідача в користь позивача середнього заробітку за час затримки, виплати належної їй зарплати, залишити без розгляду - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кишинський М.І.