Ухвала суду № 55126310, 21.01.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/196/16 Справа № 734/158/16-ц

У Х В А Л А

21 січня 2016 рокусмт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Козелецького районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вимогами:

визнати право власності на 2/3 частини домоволодіння за адресою вул. Розумовських, 42 у с. Лемеші Козелецького району Чернігівської області після ОСОБА_4, яка померла 16 вересня 1993 року;

визнати право власності на 2/3 частини домоволодіння за адресою вул. Розумовських, 42 у с. Лемеші Козелецького району Чернігівської області після ОСОБА_5, який помер 10 січня 2015 року.

Відповідно до вимог ЦПК України суддя після одержання позовної заяви зясовує чи відповідає вона вимогам, встановленим ст. 119 цього Кодексу.

Так, згідно зі згаданою статтею позовна заява повинна містити, зокрема:

- зміст позовних вимог;

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- перелік документів, що додаються до заяви тощо.

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї документів дає підстави суду зробити наступні висновки.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Зі змісту ст. 80 ЦПК України вбачається, що ціна позову має бути визначена за станом на дату, максимально наближену до дати подання позову до суду. В позовній заяві ОСОБА_1 ціна позову не визначена взагалі.

Ч. 5 ст. 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору взагалі і не надано жодного підтверджуючого документа щодо вартості майна; не вказано причини, за яких позивач не має можливості надати такі документи (з наданням відповідних доказів про неможливість отримання документів щодо вартості майна).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати за місяць, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік за станом на 1 січня 2016 року встановлено мінімальний розмір заробітної плати в сумі 1 378,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» /в редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року/ за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати /551,20 грн./ та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати /6 890 грн./.

З урахуванням того, що позивачем заявлено дві самостійні вимоги з самостійними підставами позивачу належить сплатити судовий збір за кожну вимогу виходячи з розрахунків, викладених вище, за реквізитами:

рахунок № 31214206700163, банк отримувача ГУДКС у Козелецькому районі, код отримувача 38020568, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УДКС у Козелецькому районі, або надати суду докази на підтвердження звільнення від його сплати.

Крім того, на виконання вимог ст. 119 ЦПК України щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування в позовній заяві відсутні посилання на такі докази як:

-позивачем не зазначено доказ, яким підтверджується, що померла ОСОБА_6 мала право власності на частину спірного будинку (в доданій до позовної заяви копії свідоцтва про право власності на житловий будинок вказане прізвище та імя по батькові, якій воно видане ОСОБА_7);

-не зазначено доказ, яким підтверджується, що ОСОБА_5 є рідним братом позивача;

-позивачем не зазначено доказ, яким підтверджується, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 (не зазначено з ким проживала спадкодавець на день своєї смерті та хто фактично вступив в управління спадковим майном);

-позивачем не обґрунтовано, чому нею заявлено позов в порядку спадкування нею як спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_5 (не зазначено з ким проживав останній на день своєї смерті та чи не мав він неповнолітній дітей);

-не зазначено доказ, яким підтверджується неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку з урахуванням факту наявності правовстановлюючого документу на спірне майно /постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій/;

-позивачем не чітко визначено частини будинку, на які вона просить визнати право власності (вказано в обох вимогах визнати право власності на 2/3 частини будинку, проте не вказано від якої частки, так як кожному зі співвласників належало по ? частині спірного будинку).

Таким чином, подана позовна заява не відповідає встановленим законодавствам вимогам, а саме:

- не визначено ціну позову за станом на 2016 рік (не додано до позовної заяви документа, що підтверджує вартість майна саме на вказану дату);

- не додано документа на підтвердження сплати судового збору виходячи з ціни позову за станом на 2016 рік;

- не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену в позовній заяві чи наявність підстав для звільнення від доказування;

-не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує вказані позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У випадку неусунення причин, що стали підставою для залишення позовної заяви буз руху, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності спадкове майно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків 5 (пять) днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_8А