Рішення № 55125927, 21.01.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11086/15-ц

Провадження № 2/750/281/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

за участю секретаря Кравченко І. В.,

за участю позивача, третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори, Чернігівської міської ради про скасування рішення та визнання права власності в порядку спадкування,

третя особа - ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори, Чернігівської міської ради про скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо обєкта нерухомого майна ? частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, вчиненого на підставі договору дарування частини квартири від 22.01.2014 року, а також просив визнати право власності на ? частини квартири 14 про проспекту Перемоги в м. Чернігові порядку спадкування, позовні вимоги мотивував тим, що договір дарування, за яким проведено реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 визнаний в судовому порядку недійсним та скасовано реєстрацію права власності, однак не скасоване рішення державного реєстратора, що перешкоджає внесенню відповідного запису до Єдиного державного реєстру речових правна нерухоме майно, також повідомив про те, що у нього, як у спадкоємця за заповітом, відсутній оригінал правовстановлюючого документа, у звязку із чим неможливо одержати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила суду про те, що на її думку заповіт також був вчинений поза волею ОСОБА_5

Представники відповідачів в судове засідання не зявилися. Про час і місце слухання справи повідомлені належним чином за завчасно, про причини неявки в судове засідання не повідомили, із заявами про відкладення розгляду справи не звертались. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

12 січня 2015 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ № 250348 (а.с. 8).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.11.2014 року визнано недійсним договір дарування ? частин квартири АДРЕСА_2, укладений 22.01.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2-53, а також скасовано реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо обєкта нерухомого майна, а саме: ? частин квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, номер запису про право власності 4348024 від 22.01.2014 року, стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати (а.с. 13-16). Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області рішення Деснянського районного суду м. Чернігова залишено без змін (а.с. 17).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 було відмовлено у заяві ОСОБА_1 про внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на ? частин квартири АДРЕСА_2, у звязку із тим, що із заявою звернулась неналежна особа (заявник не є особою, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав), подане рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.11.2014 року не є рішенням суду про скасування рішення державного реєстратора (а.с. 11).

09.04.2014 року ОСОБА_5 складено заповіт, за яким все майно, що на день смерті буде належати йому, він заповів ОСОБА_1 (а.с. 9).

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, отже договір дарування від 22.01.2014 року визнаний судом недійсним та є таким з моменту його вчинення 22.01.2014 року, а отже до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшло нерухоме майно у вигляді ? частин квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заповіт складений ОСОБА_5 09.04.2014 року не визнаний судом недійсним, його недійсність не встановлена законом, він не може на підставі експертизи, проведеної у справі № 750/5036/14 за позовом заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частини квартири, вважатись автоматично недійсним. Отже, заперечення третьої особи стосовно того, що заповіт вчинений поза волею померлого ОСОБА_5, суд не приймає до уваги, оскільки в Україні діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до копії спадкової справи № 41/2015, спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_7 на підставі заповіту від 09.04.2014 року. (а.с. 45-57).

Оскільки позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 , рішення про реєстрацію права власності на ? частини квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, проведеної на підставі правочину, який визнаний недійсним, порушує його права.

Згідно із п.2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Отже підлягає скасуванню рішення державного реєстратора ОСОБА_4 ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська область від 22.01.2014 року, індексний номер 10148916 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на ? частини квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 22.01.2014 року, номер запису про право власності 4348024.

Згідно із листом Головного територіального Управління юстиції в Чернігівській області від 21.10.2015 року № Ш-563/3 (а.с. 19-20), ОСОБА_5 було надані правовстановлюючі документи на належні йому ? частини квартири АДРЕСА_2 22.01.2014 року державному нотаріусу ОСОБА_4, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.10.2013 року № 2-1802, відповідно до якого ОСОБА_5 є власником ? частини квартири та дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданий виконавчим комітетом ЧМР 09.04.2012 року, за яким належить1/2 частина квартири, за цим документом, ОСОБА_5 є учасником спільної часткової власності, у разі, якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлюючий документ на майно і один з них відчужує належну йому частину у справах нотаріуса залишається копія документа, який підтверджує право власності.

Згідно із п. 7.6, 7.7 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 296/5 від 22.02.2012 року Міністерства юстиції України, у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус проставляє про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставляє відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору. Правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна. Оскільки позивач не був відчужувачем майна та іншим співвласником частини квартири, у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ? частини квартири АДРЕСА_2 і він не може їх подати до нотаріальної контори для видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 296/5 від 22.02.2012 року Міністерства юстиції України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщинивходять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, за наявності умов ля одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. За таких умов, враховуючи, що померлому ОСОБА_5 належало на праві власності 3/4 частин квартири АДРЕСА_2, згідно із статтею 1276 ЦК України, це право перейшло до спадкоємця, яким є позивач, нотаріус позбавлений можливості видачі свідоцтва про право на спадщину на цю частину квартиру через відсутність оригіналу у спадкоємця правовстановлюючого документа на квартиру, а отже суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.1218, 1276 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_4, ОСОБА_2 Чернігівської державної нотаріальної контори, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська область від 22.01.2014 року, індексний номер 10148916 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на ? частин квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 22.01.2014 року, номер запису про право власності 4348024.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого 12 січня 2015 року, право власності на 3/4 частин квартири АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: