Рішення № 55122386, 14.12.2015, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1547/15-ц

Провадж.№ 2/481/602/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.12.2015 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., при секретарі Кузьміній Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № NKN1GІ0000001176, укладеного з ним 02.11.2007 року та посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором поруки № NKN1GІ0000001176/1, укладеного з ним 02.11.2007 року, просив ухвалити судове рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку кредитної заборгованості в сумі 399 654 грн. 51 коп. та судових витрат.

В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за своєї відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, не заперечує у разі наявності для цього підстав розглядати справу в заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання кожен з них повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення їм судових повісток. Заяв про розгляд справи за їх відсутності не направляли, про причину неявки суд не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання сторони не зявились, суд відповідно до ч.2 ст.197 КПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Судом встановлено, що 02.11.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит № NKN1GІ0000001176 (далі договір), відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.11.2017 року.

Відповідно умов п. 2.4. договору позичальник зобовязується щомісячно до 2 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2439,20 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на певний рахунок кредитора.

Згідно положень п. 6.4. та п. 6.6. договору у випадку позичальником будь-якого зобовязання передбаченого п.п. 2.4., 6.2. даного договору, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення платежу, а у разі такого прострочення більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплати ще й штраф у розмірі 10 % від суми невиконаного зобовязання.

Крім цього, згідно умов договору поруки № NKN1GІ0000001176/1, укладеного 02.11.2007 року між ПАТ «ПриватБанк» та громадянином ОСОБА_2, останній, як поручитель взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № NKN1GІ0000001176 від 02.11.2007 року, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобовязань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення основної суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені та штрафів (п.п. 1.3., 3.1. та 3.2. Договору поруки).

Згідно вимог ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст. 526 та ч. 2 ст. 615 ЦК України боржник зобовязаний виконати зобовязання належним чином в установлений строк, одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України наголошено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики встановленої договором.

Відповідачі в порушення умов кредитного договору не виконав зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків в наслідок чого, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 28.08.2015 року, сума заборгованості склала 399 654,51 грн., що включає в себе: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 133 142,16 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 87 122,08 грн., пеню за прострочення виконання зобовязання у розмірі 143 058,04 грн., а також штраф (процентна складова) у розмірі 36 332,23 грн., яку відповідачі, попри претензії позивача, погасити добровільно відмовляється.

Водночас, згідно з положеннями ст. 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом ст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов'язання може настати такий правовий наслідок, як сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є одним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

У той же час із п.п. 6.4. та 6.6. договору вбачається, що у випадку порушення зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії боржник повинен сплатити банку як пеню так і вказаний штраф.

А тому, зважаючи на те, що позивачем незаконно встановлено за кредитним договором для відповідача подвійну цивільну-правову відповідальність, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк, в частині стягнення штрафу, залишити без задоволення.

За таких обставин, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку на користь позивача ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 363322,28 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також належить стягнути на користь позивача судовий збір, понесений ним у звязку з розглядом справи пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, зокрема у розмірі по 2697,67 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), зареєстроване місце постійного проживання яких: вул. Зубкова, буд. № 82 в м. Новий Буг Миколаївської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором NKN1GІ0000001176 від 02.11.2007 року, яка, станом на 28.08.2015 року, утворилася з заборгованості: за основною сумою кредиту у розмірі 133 142 грн. 16 коп., відсотків - 87 122 грн. 08 коп., та пені 143 058 грн. 04 коп., а всього у розмірі 363322 (триста шістдесят три тисячі триста двадцять дві) гривні 67 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, в розмірі по 2697 (дві тисячі шістсот девяносто сім) гривень 67 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачами письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Головуюча по справі суддя