Рішення № 55122208, 18.11.2015, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1186/15-ц

Провадж.№ 2/481/467/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

18.11.2015 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго в особі філії Новобузького району до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами , - Встановив:

Позивач ПАТ Миколаївобленерго в особі філії Новобузького району звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення збитків, в якому посилався на наступне: 12.03.2015 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявами, щодо виносу електролічильника на фасад будинку № 13 розташованого по вул. Радісній в м. Новому Бузі Миколаївської області та проведення технічної перевірки засобу електричної енергії. Того ж дня споживачу відповідачу ОСОБА_4 було надано рахунки на оплату послуг № 2895 на суму 900,51 грн, та № 2894 на суму 93,88 грн, а всього на суму 994 грн 39 коп. Крім того між сторонами по справі було укладено договори на виконання вищезазначених робіт № 79 та № 80.

03.04.2015 року відповідачу по справі було направлено повторно поштовим відправленням рахунки № 2895 на оплату 900 грн 51 коп., та № 2894 на суму 93,88 грн, які боржник отримав особисто, під підпис 14.04.2015 року. Однак, до цього часу відповідач не виконав свої зобовязання за договорами від 12.03.2015 року № 79 та № 80 та не сплатив рахунки № 2895 та № 2894 від 12.03.2015 року на загальну суму 994,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 згідно довіреності від 18.02.2015 року, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач за договорами від 12.03.2015 року № 79 та № 80 свої зобовязання виконав, а відповідач ухилився від виконання свої зобовязань по оплаті послуг позивача.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав, однак просив не стягувати з нього суми, про які просить позивач, оскільки і заяви від 12.03.2015 року, і договори від 12.03.2015 року № 79 та № 80 про виконання робіт він підписував під примусом, не з власного бажання. 12.03.2015 року позивачем було проведено відключення будинку ОСОБА_3 від лінії електропостачання, без будь-якого попередження. З метою поновлення електропостачання до будинку відповідача йому було запропоновано підписати вищезазначені заяви та договори, а з огляду та те, що на вулиці була холодна погода, опалення будинку проводилось в тому числі і за допомогою насоса, який працював за допомогою електроенергії, тому за таких обставин відповідач стверджує, що він був змушений написати заяви та договори на надання послуг, після чого, того ж дня у вечірній час працівниками позивача було відновлено постачання електроенергії до будинку відповідача. Будь-яких скарг з приводу дій працівників позивача відповідач до правоохоронних органів не писав, з приводу примушування його до написання вищеперерахованих заяв та договорів, також ніяких заяв та скарг не писав.

Заслухавши сторін по справі, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Як видно із заяви від 12.03.2015 року ОСОБА_3 звернувся до філії ПАТ «Миколаївобленерго» в Новобузькому районі із заявою про виконання позачергової перевірки електролічильника, оплату якої гарантував ( а.с.5).

Того ж дня, 12.03.2015 року між ОСОБА_3 та філією ПАТ «Миколаївобленерго» Новобузького району було укладено договір № 80 за яким останній взяв на себе зобовязання провести позачергову технічну перевірку засобів обліку. П.2.2.1 Даного договору встановлює, що виконавець виконує роботу протягом 3 робочих днів з моменту отримання від замовника оплати. Відповідно до п.3.1 Договору № 80 ціна договору складає 93,88 грн.( а.с.8)

Даний договір було підписано відповідачем по справі особисто, чого він не заперечував в судовому засіданні. Договір на день розгляду справи в суді не оскаржений, не скасований і є чинним.

На підставі даного договору, відповідачу по справі було видано Рахунок на оплату № 2894 від 12.03.2015 року на суму 93,88 грн.( а.с.10).

Окрім того, як видно із заяви від 12.03.2015 року ОСОБА_3 звернувся до філії ПАТ «Миколаївобленерго» в Новобузькому районі із заявою про винесення електролічильника на фасад будинку, оплату таких робіт гарантував ( а.с.6).

Того ж дня, 12.03.2015 року між ОСОБА_3 та Філією ПАТ «Миколаївобленерго» Новобузького району було укладено договір № 79 за яким останній взяв на себе зобовязання провести повторне підключення побутового споживача на вводі 1ф з ПЛ у місті та СМТ; відшкодування транспортних витрат; установку однофазного(трифазного) пластмасового щитка обліку у юридичних та фізичних осіб; заміну проводів зовнішнього вводу на кабель ( а.с.11) .

П.2.2.1 Даного договору встановлює, що виконавець виконує роботу протягом 3 робочих днів з моменту отримання від замовника оплати. Відповідно до п.3.1 Договору № 79 ціна договору складає 900,51 грн.( а.с.11)

Даний договір було підписано відповідачем по справі особисто, чого він не заперечував в судовому засіданні. Договір на день розгляду справи в суді не оспорений, не скасований і є чинним.

На підставі даного договору, відповідачу по справі було видано Рахунок на оплату № 2895 від 12.03.2015 року на суму 900,51 грн.( а.с.14).

Як пояснив відповідач, дані рахунки він дійсно отримував, однак провести оплату 12.03.2015 року він не зміг, оскільки вже був вечірній час, та робочий день було закінчено, установи банків не працювали.

Повторно, відповідачу по справі ОСОБА_3, рахунки № 2895 та № 2894 від 12.03.2015 року були направлені позивачем по справі і ОСОБА_3 їх отримав 14.04.2015 року, про що мається повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.17), і що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні. Однак, як пояснив відповідач ОСОБА_3, на той час він вже втратив інтерес до виконання робіт з винесення електролічильника на фасад будинку, а тому не оплатив дані рахунки. Із заявами до позивача про розірвання договорів № 79 та № 80 від 12.03.2015 року відповідач не звертався.

Однак, навіть за таких умов, свої зобовязання за договорами позивач виконав, що підтверджується Актом технічної перевірки електроустановки побутового споживача без зміни приладу обліку від 21.07.2015 року ( а.с.18); актом про пломбування від 21.07.2015 року ( а.с.19) ; фотографіями електролічильника на фасаді будинку ( а.с.20-23), а також такі факти не заперечувались відповідачем по справі .

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на дослідженні судом обставини та документи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ « Миколаївобленерго» в особі філії Новобузького району доведено, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі Філії Новобузького району до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ПАТ «Миколаївобленерго» (розрахунковий рахунок філії Новобузького району № 260313011343, код 25383442, МФО 326461 Облуправління ощадбанку м. Миколаїв) в рахунок відшкодування заборгованості за договорами 994 (девятсот девяносто чотири) гривні 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» (розрахунковий рахунок філії Новобузького району № 26003392387001, код 25383442, МФО 326610, МФ КБ «ПриватБанк») судові витрати, понесені позивачем у звязку з розглядом справи, в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: