Ухвала суду № 55119867, 21.01.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.01.2016

Справа № 320/354/16-к

(1-кс/320/92/16)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» січня 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Пономаренко Л.Е.,

при секретарі Воробйовій В.В.,

за участю прокурора Довгань М.А.,

сторони кримінального провадження слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в кримінальному провадженні № 1201508014006008 клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженцяІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який має середню технічну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 кв.№7, раніше судимого:

1)21.10.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України та засуджений до 3 років позбавлення. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

який є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2016 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 02.12.2015, приблизно о 19 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні громадської організації дитячого розвивального центру «Сходинки», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, буд. № 129, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі стільця, що знаходився в приміщенні аудиторії вищевказаного центру, таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме мобільний телефон марки «Lenovo», модель «А 5000», в корпусі білого кольору, імей 1: 868292020808618, імей 2: 868292020848614, вартістю 3500 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 гривень, абонентський номер якої № 097-518-42-87, на рахунку якого знаходились грошові кошти у розмірі 45 гривень та карта памяті, обємом 2 Гб, вартістю 150 гривень, який знаходився в чохлі, виготовленому з шкіри білого кольору, вартістю 250 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3995 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, 05.12.2015, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні приватного підприємства «ОСОБА_5А.», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, буд. № 55, кв.№7, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з лавки, що знаходилась в приміщенні вищевказаного приватного підприємства, таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме мобільний телефон марки «Lenovo», модель «А 850», в корпусі чорного кольору, імей 1: 865127022387604, імей 2: 865127022387612, вартістю 2799 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка не становить для потерпілої матеріальної цінності, абонентський номер якої № 096-284-34-54, на рахунку якого грошові кошти були відсутні та карта памяті, вартістю 100 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2899 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, 06.12.2015, приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Маленький Сократ», що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. № 52, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з тумби, що знаходилась в приміщенні вищевказаного магазину, таємно викрав майно ОСОБА_7, а саме мобільний телефон марки «Samsung», модель «І 8262», в корпусі темно-синього кольору, імей 1: 359705056084636, імей 2: 359705056084634, вартістю 1400 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, абонентський номер якої № 097-542-72-62, на рахунку якого знаходились грошові кошти у розмірі 5 гривень та карта памяті, обємом 2 Гб, вартістю 100 гривень, який знаходився в чохлі, виготовленому з шкіри зелено-коричневого кольору, вартістю 200 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1730 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, 09.01.2016, приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «S-tell», що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, буд. № 7, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі столу, що знаходився в приміщенні вищевказаного магазину, таємно викрав майно ОСОБА_8, а саме мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-I9082», в корпусі білого кольору, імей 1: 357080056653950, імей 2: 357081056658658, вартістю 2 800 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка не становить для потерпілої матеріальної цінності, абонентський номер якої № 098-884-00-71, на рахунку якого грошові кошти були відсутні, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 2800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, що 13.01.2016, приблизно о 16 годині 20 хвилин, знаходячись в магазині «Перший крок», що розташований за адресою: м.Мелітополь, вул.Гризодубової, б.№39, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, з шухляди тумби, що знаходилась за прилавком вищевказаного магазину, викрав майно ОСОБА_9, а саме мобільний телефон марки «Samsung», модель «G350E Galaxy star Advance», в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень з урахуванням зносу, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка не становить для потерпілої матеріальної цінності, абонентський номер якої №098-244-76-59, на рахунку якого знаходились грошові кошти у розмірі 40 гривень. Однак, під час вчинення кримінального правопорушення злочинні дії ОСОБА_2 було викрито продавцем магазину ОСОБА_10.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, залишив приміщення вищевказаного магазину з викраденим майном, та незважаючи на крики потерпілої ОСОБА_9 зник у невстановленому напрямку, тим самим ОСОБА_2 відкрито викрав вищевказане майно ОСОБА_9, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1040 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

Крім того, 14.01.2016, приблизно о 18 годині 50 хвилин, знаходячись в приміщенні відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, буд. № 55, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, під приводом перевірки товару для подальшого здійснення покупки, отримав від консультанта вищевказаного ПТ ОСОБА_11, який є матеріально відповідальною особою, мобільний телефон марки «Samsung», модель «G530Н», в корпусі золотого кольору, імей1: 357575064371560, імей 2: 357560664371566, вартістю 3000 гривень, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав вищевказаний мобільний телефон, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

«12» січня 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про те, що він підозрюється у таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених повторно, тобто у кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

«21» січня 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про те, що він підозрюється у таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених повторно, тобто у кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч.2 ст. 185 КК України та у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому потворно, тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч.2 ст.186 КК України.

21.10.2015 року ОСОБА_2 був засуджений Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за вчинення умисного тяжкого злочину, вчиненого з корисливих мотивів, до 3 років позбавлення волі, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробувальним строком 1 рік.

В період випробувального строку, ОСОБА_2, вчиняє інші кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, передбачені ч.2 ст.185 КК України, в звязку з чим 12.01.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, в період часу з 13.01.2016 року по 14.01.2016 року він вчиняє нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що свідчить про те, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність.

ОСОБА_2 не має офіційного місця роботи, в звязку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинить інші кримінальні правопорушення з метою подальшого збагачення.

В звязку з тяжкістю вчинених злочинів, є підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_2 не має стійких соціальних звязків, неодружений, дітей не має, що також дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) перешкоджати кримінальному провадженню;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

У звязку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш мякого, ніж взяття під варту, строком на два місяці.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначив, що є всі підстави для задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 погодився с заявленим клопотанням, зазначив, що не бажає знаходитись під вартою, однак розуміє, що скоював злочини в період іспитового строку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, суд вважає, що клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

21.10.2015 ОСОБА_2 був засуджений Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за вчинення умисного тяжкого злочину, вчиненого з корисливих мотивів, до 3 років позбавлення волі, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробувальним строком 1 рік.

Судом встановлено, що засуджений 21.10.2015 за ч.3 ст. 185 КК України, в період випробувального строку, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, в звязку з чим 12.01.2016 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, в період з 13.01.2016 по 14.01.2016 він вчинив нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що свідчить про те, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність і знаходячись на більш мякому запобіжному заході може повторно вчинити кримінальні правопорушення..

Суд вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;2) перешкоджати кримінальному провадженню;3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного, підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості за ч.2 ст.185КК України та тяжкого злочину за ч.2 ст.186 КК України, те, що підозрюваний не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 2 місяця, але не більше 60 днів, тобто з 16 години 30 хвилин 21 січня 2016 року до 16 години 30 хвилин 21 березня 2016 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 мінімальних заробітних плат в сумі 55120(пятдесят пять тисяч сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 години 30 хвилин 21 березня 2016 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Л.Е.Пономаренко