Ухвала суду № 55119769, 21.01.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа 0808/1434/2012

Провадження 6/331/39/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

при секретарі Чистяковій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя подання державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобовязання , покладені на них судовим рішенням, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він ухиляється від виконання виконавчого листа 2/0808/876/12 виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з нього на користь ПАТ «КБ»Приватбанк» 46562,42 гривень.

Подання державного виконавця погоджено з начальником Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

Заявлені вимоги заявник обґрунтував тим, що боржник ухиляється від виконання зобовязання, покладеного на нього судовим рішенням.

В поданні також зазначено, що боржник добровільно виконавчі документи не виконує. В ході примусового виконання виконавчого документу боржнику неодноразово були залишені виклики держвиконавця про необхідність зявитися до ДВС Жовтневого району, двері квартири ніхто не відчинив, тому не можливо провірити майновий стан боржника.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, надав заяву у якій просив розглянути подання у його відсутність, заявлені вимоги підтримав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про те, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист 2/0808/876/2012 виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 25 квітня 2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 46562,42 гривень.

В ході примусового виконання вимоги державним виконавцем здійснювався вихід за місцем мешкання боржника, за результатами виходу був складений акт від 15.12.2015 року, в якому зазначено, що за вищевказаною адресою боржника вдома не було. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстроване нерухоме майно , також держвиконавцем було здійснено запити до ДПІ, ПФУ , АІС «Автомобіль» , однак будь-яка інформація відсутня.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань (п.5).

Згідно із п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» №202/98-ВР від 24.03.1998 року в редакції від 9.03.2011 року, державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року декларує: «Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції». В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобовязання не тільки якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 даної статті закріплено, що в процесі здійснення виконавчого провадження він має право, зокрема, звертатись до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Також він має право викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ, накладати арешт на майно боржника, кошти та інші цінності.

За змістом наведених правових норм встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України це один з крайніх заходів, якому повинні передувати всі інші передбачені законодавством дії щодо виконання рішення суду.

Суду не надано переконливих доказів на підтвердження того, що боржник відмовляється добровільно виконати рішення суду. З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не були виконані всі можливі дії для повідомлення боржнику часу та місця здійснення перевірки майнового стану боржника та проведення опису майна, що йому належить. Акт державного виконавця, складений за відсутності понятих, не може бути достатньою підставою для обмеження конституційного права боржника на свободу пересування. До того ж відсутні дані про те, що боржник свідомо перешкоджає представниками ДВС у примусовому виконанні вимоги. Заходи щодо застосування приводу боржника через органи міліції не приймались.

З огляду на наведене , підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України суд не вбачає, оскільки не доведено факт його ухилення від виконання судових рішень.

Наявність самих лише зобов'язань у боржника визначених судовими рішеннями, не дає підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ст.ст. 10, 60, 210, 212, 293, 294, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобовязання , покладені на них судовим рішенням відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя шляхом подання в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя:

21.01.2016