Рішення № 55118695, 20.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/51/2016(м)

264/4691/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Бугрим Л.М.

суддів Принцевської В.П., Биліни Т.І.

при секретарі Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ПрАТ «Азовелектросталь» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

В обгрунтування позову вказувала, що з 2007 році була прийнята на работу до відповідача на посаду контролера литейного виробництва. У лютому 2015 року звільнилась у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників. На день звільнення відповідачем нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 13403,09 грн. У зв'язку з порушенням адміністрацією відповідача положень ст. 116 КЗпП вважала, що у неї виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Порушення її трудових прав призвело до моральних страждань та спричинило моральну шкоду. Просила стягнути заборгованість по заробітній платі, середній заробіток час фактичного розрахунку та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Упослідуючому представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог посилаючись на те. що внаслідок несвоєчасного розрахунку з позивачем знецінились сплачені суми заробітної плати позивача , а тому просив на підставі ст. 625 ЦК України та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення « стягнути заборгованість «» з врахуванням індексації « ( а.с. 55 т.1 )

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково . Стягнуто на її користь з ПрАТ «Азовелектросталь» середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2257,92 грн, з утриманням ПрАТ «Азовелектросталь» з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті та моральну шкоду у розмірі 200 грн. Стягнуто з ПрАТ «Азовелектросталь» на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

На зазначене рішення суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про зміну рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки судом допущена помилка в обрахуванні періоду за який стягується середній заробіток . Також на думку апелянта судом невірно зроблено висновок про те, що на час звільнення позивач не працювала на виробництві. Надані докази свідчать про те, що вона в день звільнення знаходилась на виробництві, а тому середній заробіток слід стягувати не з часу звернення до суду , а з часу звільнення з роботи , що не було враховано судом першої інстанції . Також, на думку апелянта, судом необґрунтовано відмовлено у стягненні сум інфляції за весь час прострочення боржником сплати грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Її представник адвокат ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку змінити , стягнути на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК суму інфляції 6328 грн.32 коп. за затримку сплати сум заробітної плати .

Представник Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» в судове засідання не з'явився , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать судові розписки.

Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення представника позивача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає зміні в частині розміру середнього заробітку виходячи з наступного .

Судом першої інстанції встановлено ,що позивач з 16 листопада 2007 року по 05 лютого 2015 року знаходилась у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь» . 5 лютого 2015 року її було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату згідно з ч.1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні позивача з нею відповідачем не було проведено розрахунок. Такий розрахунок було проведено після звільнення . Згідно наданим доказам остання сума позивачці була сплачена 29 вересня 2015 року. Цей факт підтверджено копіями платіжних доручень та списками робітників у які включена позивач з нарахуванням відповідних сум .( а.с.33 - 46 т.1 )

Встановивши, що на час звільнення з позивачем у порушення положень ст. 116 ЦПК України відповідачем не було проведено розрахунок , а остання сума була сплачена 29 вересня 2015 року, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що у позивача на підставі 117 КЗпП України виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку . Також судом встановлено,що в день свого звільнення позивач не працювала ,доказів про те, що позивач зверталась з приводу сплати її заробітної плати до відповідача суду не було надано. Виходячи з цього та враховуючи роз'яснення , які викладені у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці « суд прийшов до правильного висновку про те, що у позивача право на стягнення середнього заробітку виникло з часу звернення до суду.

Разом з тим ,судом невірно було обрахована кількість робочих днів у періоді з 20 липня 2015 року по 29 вересня 2015 року , які фактично відповідно до графіку виходів складають 54 дня ( а.с. 32 - 33 зв т.1 ) ,у той час як суд до уваги брав лише 24 дні.

Виходячи з 54 робочих днів та суми середньоденного заробітку у розмірі 94 грн.08 коп. розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 5080 грн.32 коп., а тому рішення суду в цієї частині згідно з положенням ч.3 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні і на користь позивачки слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 5080 грн. 92 коп.

В іншій частині рішення суду слід залишити без зміни.

Колегія суддів вважає, що позивач не довела про те, що вона у день звільнення працювала, або пізніше зверталась з приводу отримання грошових коштів до підприємства. Судом було встановлено , що 5 лютого 2015 року позивач не працювала ,в табелі обліку робочого часу за 5 люте зазначено літера « П» що є позначенням відсутності працівника на роботі ( а.с. 31 т.1 ). Трудову книжку позивач отримала 09 лютого 2015 року.

Зазначені докази позивачем не було спростовано, а тому доводи апеляційної скарги про те ,що середній заробіток слід обраховувати з 6 лютого 2015 року є непереконливими.

Також є обґрунтованим висновок суду про відмову в частині застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України для обрахування суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних , і доводи апеляційної скарги в цієї частині також є непереконливими. Дана норма закону застосовується в правовідносинах зобов'язального характеру, а трудові відносини такими не є і тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

У зв'язку із поданням апеляційної скарги позивачем та її частковим задоволенням судовий збір на користь держави згідно з положенням ч. 2 ст.. 88 ЦПК України слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» в сумі 267 грн. 96 коп.

Керуючись ст. ст. 303.304, 307, 309, ч.2 ст. 314, 316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5080 ( п'ять тисяч вісімдесят ) грн.32 коп., а на користь держави судовий збір в сумі 267 ( двісті шістдесят сім ) гр. 96 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя Л.М.Бугрим

Судді Т.І.Биліна

В.П. Принцевська