Ухвала суду № 55118650, 21.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17402/15-ц Номер провадження 22-ц/775/205/2016

Головуючий у 1 інстанції - Демидова В.К.

Доповідач - Тимченко О.О.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. Артемівськ

Колегія суддів апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Тимченко О.О.,

суддів Дундар І.О., Корчистої О.І.

за участю секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено.

З зазначеним рішенням не погодився позивач приніс апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення його позовних у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на обставини викладені у позовній заяві та додатково зазначив , що при ухваленні рішення суд керувався вимогами ст.ст. 125-126 Земельного Кодексу України, яки не регулюють земельні відносини у сфері зміні статусу прав власності. Судом проігноровано Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельної частки (паю)» та не встановив на якій підставі розробляється чи не розробляється технічна документація по виготовлення Державного Акту на право власності на земельну ділянку. Судом не прийнято до уваги, що зміни в документи землеустрою вносило ПП «Топограф» без будь якого дозволу з боку Краматорської влади та власників земельних ділянок колишнього КСП «Веселий», тобто не уповноваженою юридичною особою. Не встановлено чи відповідає реєстраційний номер Державного акту структурі реєстраційного номеру. Не дослідив в якому стані спірна земельна ділянка та не встановив чи відбулось набуття ним права власності на земельну ділянку на підставі п. Г ч.1 ст.81 Земельного Кодексу України. Також суд не звернув уваги на те, що у відповідача відсутній акт про видалення земельної ділянки в натурі ( на місцевості) за встановленими межовими знаками.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності ( а.с. 125).

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи , що на підставі рішення Краматорської міської ради № 18/1У-55 від 28.04.2004 року , ОСОБА_1, 07 грудня 2004 року був виданий державний акт ДН № 025181 на право власності на земельну ділянку яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 9,080 га в межах Краматорської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 15-1226.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1 відповідає всім вимогам діючого законодавства із зазначенням кадастрових номерів, а отже з чітким визначенням між на місцевості

Такий висновок суду є вірним та відповідає вимогам діючого законодавства.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення міською радою) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Тобто передача у власність передбачає саме видачу державних актів на право приватної власності на земельні ділянки для власників сертифікатів, а отже відповідним рішенням міської ради було вирішено питання про видачу державних актів та оформлення права громадян на земельні ділянки відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року № 404) були визначені основні вимоги до державних актів.

Таким чином, ознаками цих державних актів є видача органом виконавчої влади ; видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлювального документа; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1, відповідає всім вимогам діючого на той час законодавства України із зазначенням кадастрових номерів, а отже з чітким визначенням їх меж на місцевості.

Також позивачем не надано суду доказів того, що рішення Краматорської міської ради від 28.04.2004 року № 18/IV-55 , на підставі якого ОСОБА_1 видано акт про право власності на земельні ділянку є незаконним.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Краматорської міської ради від 21.03.2012 року № 14//IV-55 ОСОБА_1 відмовлено у виділені земельної частки (паю) в натурі ( на місцевості) у зв'язку з отриманням державного акту про право власності на земельну ділянку і саме з цим рішенням не погоджується позивач в зв'язку з чим ставить питання про скасування державного акту про право власності на землю.

Проте ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради в частині позовних вимог щодо скасування рішення Краматорської міської ради 21.03.2012 року № 14//IV-55 закрито. Позивачем зазначена ухвала суду не оскаржувалась.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги ст.. 125-126 ЗК України не поширюються на данні правовідносини є необґрунтованими.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом проігноровано Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельної частки (паю)» , оскільки на данні правовідносини цей закон не поширюється, а регулює засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Як вбачається із матеріалів справи сертифікати на земельний пай КСП «Весели» були видані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в подальшому подарували право на земельний пай позивачу ( а.с.17-18) на чого він отримав спірний державний акт про право власності на землю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.308 ЦПК України та роз'яснень що містяться у п. 18 постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12, що законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, а тому апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 грудня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: О.О. Тимченко

Судді: І.О. Дундар

О.І. Корчиста