Вирок № 55115802, 21.01.2016, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/527/15-к

Провадження № 1-кп/625/3/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.16 року с.Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі головуючого судді Яковенко А.О., за участю секретаря судового засідання - Рахімова О.Б.,

прокурора - Власенко В.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження 12015220240000317 від 15.05.2015 року щодо обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вязова, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14 травня 2015 року близько 18-30 год., ОСОБА_3, рухаючись по сухому асфальтному покриттю вулиці Островського, що в смт. Коломак Харківської області, керуючи власним автомобілем «DADY», р.н. «НОМЕР_1», переїжджаючи перехрестя вулиці Островського та вулиці Валківської, що в смт. Коломак Харківської області, згідно висновку автотехнічної експертизи № 924/15 від 30.10.2015 року, грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Додатку № 1 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 10.1- Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 16.11 - На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку іх подальшого руху;

дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» - «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі …»

в результаті чого допустив виїзд з другорядної дороги та зіткнення з велосипедистом ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі вулиці Валківської, що в смт. Коломак Харківської області.

В результаті даної дорожньо-транспортної події, велосипедист ОСОБА_1 отримав, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3823-ая/15 від 26.08.2015, наступні тілесні ушкодження: закриту тупу травму лівої нижньої кінцівки у вигляді осколкового перелому наколінника; закриту тупу травму лівої стопи у вигляді косого перелому основної фаланги 4 та 5 пальців; закриту тупу травму правої стопи у вигляді перелому основної фаланги 2-го пальця; множинні забої та садна м'яких тканин обличчя, стоп.

За ступенем тяжкості: закрита тупа травма лівої нижньої кінцівки у вигляді осколкового перелому наколінника; закрита тупа травма лівої стопи у вигляді косого перелому основної фаланги 4 та 5 пальців; закрита тупа травма правої стопи у вигляді перелому основної фаланги 2-го пальця не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості.

Множинні забої та садна м'яких тканин обличчя, стоп викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Порушення зазначених Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з подією, виразилось в тому, що ОСОБА_3 перед початком руху, з виїздом на головну дорогу, не переконався в безпеці та не надав дороги велосипедисту ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення, в результаті чого настали вищевказані наслідки.

Таким чином, діями ОСОБА_3, скоєно злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повідомив обставини скоєння ним діяння саме так, як це викладено вище, дослідження доказів по справі не вважав за необхідне та проти фактичних обставин у справі не заперечував.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, зазначивши, що обставини злочину детально викладені у обвинувальному акті, вони ніким не оспорюються, додавши, що розмір усіх збитків, завданих йому діями обвинуваченого ОСОБА_3, відшкодовано.

При визначенні обсягу дослідження доказів суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, визнав можливим не досліджувати докази, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого на поставлені питання щодо пред'явленого обвинувачення, вивченням даних, які характеризують ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, впевнившись при цьому, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_3, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно з ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття та вчинення злочину раніше не судимою особою.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних, які характеризують особу ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується відповідними довідками, за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується відповідними характеристиками, раніше не судимий.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного правопорушення, розмір завданих збитків, відношення обвинуваченого до наслідків свого діяння, дані про особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, думку сторін кримінального провадження про обрання виду та міри покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, у вигляді штрафу. При цьому, оскільки розмір усіх збитків, завданих діями обвинуваченого потерпілому відшкодовано, обвинувачений у минулому до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР не притягувався, суд приходить до висновку про недоцільність призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд, вирішуючи питання в порядку ст. 368 КПК України, зазначає, що речові докази, заходи забезпечення кримінального провадження по справі відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експертів по справі у зв'язку з проведенням судово-автотехнічних експертиз на загальну суму 3866.94 грн., підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 7, 100, 124-126, 128-129, 326, 331, 337, 349, 368-371, 373-376, 392-395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3400.00 (три тисячі чотириста грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 487/15 від 13.07.2015 року у розмірі 920.70 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 653/15 від 18.08.2015 року у розмірі 736.56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 924/15 від 30.10.2015 року у розмірі 736.56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 1021/15 від 30.11.2015 року у розмірі 736.56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи № 1078/15 від 21.12.2015 року у розмірі 736.56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А. О. Яковенко