Рішення № 55115534, 21.01.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5081/15-ц

Номер провадження 2/623/124/2016

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа : Ізюмська міська рада Харківської області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з боку суміжного землекористувача ,-

в с т а н о в и в :

23.11.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа : Ізюмська міська рада Харківської області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з боку суміжного землекористувача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником житлового будинку за адресою в»їзд Турбіна, 3 в м. Ізюмі Харківської області на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 17.01.2006 року № 672, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 26.12.2005 року № 1167, та зареєстрованого в реєстрі права власності Ізюмським БТІ.

Рішенням Ізюмської міської ради № 2650 від 29 серпня 2014 року їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибну земельну ділянку, що розташована за адресою : в»їзд Турбіна, 3 в м. Ізюмі Харківської області, площею орієнтовно 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі даної ділянки у приватну власність.

Технічну документацію для приватизації земельної ділянки виготовлено ФО-П ОСОБА_4, однак користувач суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 відмовляється погоджувати межі земельної ділянки.

Зважаючи на те, що її право набути право власності на земельну ділянку, яка передана їй із земель комунальної власності, без підпису відповідача в акті визначення, встановлення та погодження меж земельної ділянки порушено, воно підлягає захисту в судовому порядку.

Просить визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки загальною площею 0,1000га, розташованої за адресою : Харківська область, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 3, згідно плану меж земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки, складеної у 2015 році ФО-П ОСОБА_4 під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибну земельну ділянку, що розташована за адресою : Харківська область, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 3, з метою передачі даної ділянки у приватну власність без погодження з боку користувача суміжної земельної ділянки за адресою : Харківська обдасть, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 5 - ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, надавши письмові заперечення на позов, в яких позовні вимоги не визнав, при цьому посилався на те, що позивачем ОСОБА_2 при виготовленні технічної документації змінено конфігурацію земельної ділянки. А тому земельна ділянка, яка відображена в технічному паспорті на будинок не відповідає земельній ділянці, яка підлягає приватизації, та змінилась протяжність суміжної межі.

Представник Ізюмської міської ради в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить вирішити справу згідно чинного законодавства.

Судовим розглядом встановлено:

За правилами статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається комісії з розгляду питань, повязаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обовязковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Районна, міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивноговисновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: в»їзд Турбіна, 3 в м. Ізюмі Харківської області на підставі свідоцтва № 672 про право власності на житловий будинок від 17.01.2006 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 26.12.2005 року № 1167, та зареєстрованого в реєстрі права власності Ізюмським БТІ.(а.с.7)

Власником житлового будинку № 5 по в»їзду Турбіна в м. Ізюмі Харківської області та користувачем суміжної земельної ділянки є ОСОБА_3

Рішенням 72 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 2650 від 29 серпня 2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибну земельну ділянку, що розташована за адресою : в»їзд Турбіна, 3 в м. Ізюмі Харківської області, площею орієнтовно 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі даної ділянки у приватну власність.(а.с.11)

Виконавець робіт ФО-П ОСОБА_4, ОСОБА_2 склали акт визначення, встановлення та погодження меж земельної ділянки за адресою: в»їзд Турбіна, 3 в м. Ізюмі Харківської області, який відмовився підписати користувач суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.20)

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04 травня 1999 року за № 43 ( з відповідними змінами), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджено наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376.

Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Зазначене свідчить, що непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Крім того, чинне законодавство не передбачає обовязку землекористувача надавати згоду на погодження меж суміжних земельних ділянок.

У цьому випадку відмова відповідача у наданні згоди позивачу на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача може мати для позивача негативні наслідки, однак це не може розцінюватись як зловживання відповідачем своїми правами, або як порушення прав позивача, так як така відмова є формою реалізації відповідачем свого права.

Зважаючи на те, що погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача з боку ОСОБА_3 відбулось у формі відмови, то таке погодження має бути прийняте і враховане органом місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який засвідчує право на земельну ділянку позивача та при розгляді питання щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.

Відмова ОСОБА_3 підписати акт визначення, встановлення та погодження меж земельної ділянки не призвела до порушення прав ОСОБА_2 на набуття права власності на земельну ділянку.

Крім того, зі змісту наведених норм слідує, що погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами) є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який в свою чергу є невід'ємною частиною проекту землеустрою, і відповідно, обов'язковою умовою для погодження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На думку суду, погодження меж земельних ділянок здійснюється з метою вірного та фактичного визначення меж земельних ділянок, а не встановлення обмежень у можливості її використання.

При цьому, погодження меж земельної ділянки здійснюється суміжними землекористувачами добровільно, а у випадку безпідставної відмови в погодженні цих меж та за наявності чітко встановленої та зафіксованої межі між земельними ділянками, такий спір може вирішити місцева рада, на території якої перебуває земельна ділянка, шляхом затвердження складеного землевпорядною організацією акту погодження меж земельної ділянки без погодження суміжного землекористувача (землекористувачів).

Однак, у випадку наявності між суміжними землевласниками (землекористувачами) спору щодо межі належних їм земельних ділянок, відсутності чіткої межі цих ділянок чи неможливості її чіткого встановлення, на думку суду, відповідна місцева рада не може затверджувати акт погодження меж земельної ділянки без їх погодження суміжними землевласниками.

Як встановив суд із наданих особами, які беруть участь у справі, письмових доказів, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує спір з приводу протяжності суміжної межі та конфігурації земельної ділянки за адресою : м. Ізюм, в»їзд Турбіна,3, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією витягу з протоколу засідання постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин від 28 вересня 2015 року відповідно до якого комісія розглянула звернення Б-1385 від 09.09.2015 року ОСОБА_2 та розглянувши технічну документацію, зясувала, що суміжна межа між земельними ділянками №3та №5, які розташовані по в»їзду Турбіна в місті Ізюмі, визначалась і погоджувалась при розробці землевпорядної документації для передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою: м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 5. Але розробником технічної документації із землеустрою ФО-П ОСОБА_4 (кадастровий план доданий до заяви) змінено протяжність суміжної межі та змінено конфігурацію і місце проходження зовнішніх меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Ізюм, в»їзд Турбіна,3, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Суміжна межа між вищезазначеними земельними ділянками стала значно коротшою. Зважаючи на те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою : м. Ізюм, в»їзд Турбіна,5 перебуває у власності ОСОБА_3 комісія рекомендувала ОСОБА_2 вирішити питання земельного спору з ОСОБА_3 в судовому порядку або відновити межі земельної ділянки згідно до технічного паспорту, розробленого Ізюмським БТІ за погодженням з суміжними землекористувачами та дотриманням правил добросусідства. (а.с.24)

При цьому, позивач ОСОБА_2 не надала суду доказів остаточного вирішення цього спору, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили, яким чітко було б визначену межу між земельними ділянками ОСОБА_2та ОСОБА_3

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 провизнання за нею права на приватизацію земельної ділянки загальною площею 0,1000га, розташованої за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 3, згідно плану меж земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки, складеної у 2015 році ФО-П ОСОБА_4 під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибну земельну ділянку, що розташована за адресою : Харківська область, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 3, з метою передачі даної ділянки у приватну власність без погодження з боку користувача суміжної земельної ділянки за адресою : Харківська область, м. Ізюм, в»їзд Турбіна, 5 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа : Ізюмська міська рада Харківської області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з боку суміжного землекористувача відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

.

Головуючий: суддя-