Ухвала суду № 55115175, 18.09.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7871/15-К

Провадження № 1-КП/638/430/15

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

прокурора Кадигроба В.О.

захисника ОСОБА_1

при секретарі Виставній А.М.

за участю:

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

цивільних позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015220000000055, внесеному до ЄРДР 31.01.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, працює ТОВ «Інтер Хім» на посаді комерційного агента, який фактично мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2015 року об 22 год. 30 хв. ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Єнвера Ахсарова зі сторони пр. Леніна в напрямку вул. Целіноградска, в районі б. 30 пр. ОСОБА_10 не впоровшись з керуванням, виїхав на полосу зустрічного руху, чим порушив вимоги п.10.1., п.11.2. та п.2.9.А Правил дорожнього руху України, та скоїв дорожньо - транспортну подію, в наслідок якої водій автомобіля ДЖИЛІ СК, держав ний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи №92-А/15 від 25.02.2015 року , отримав: садна обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; вивих нігтьової фаланги 1-гопальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом лівого надколінника без зсуву, закритий перелом кісточок правої великогомілкової кістки без зсуву, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості; пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_11, згідно висновку судово-медичної експертизи №90-А/15 від 02.03.2015року , отримала: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, садна голови, забійна рана обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закриту травму грудної клітини: перелом 6-го ребра з права, перелом сідничної кістки з права, закриті переломи обох стегон, закритий перелом обох кісток лівої гомілки у нижній третини, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості; закриту травму животу, розрив 6-го сегменту печінки, декапсуляція 6-7 сегментів печінки, розрив кисти лівого яєшника, яка супроводжувалася внутрішньочеревним крововиливом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки до життя; пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №91-А/15 від 25.02.2015року , отримала: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, скальпована рана правої чолової області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом обох кісток правого передпліччя у середній третині із зсувом, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки у середній третини із зсувом, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; водій автомобіля ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи №354-ая/15 від 09.02.2015року , отримав садна на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_9 виразилося у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи технічно справним транспортним засобом, перед зміною напрямку руху не переконався, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а також виїхав на зустрічну смугу руху скоїв зіткнення з автомобілями: ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_12; ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_13; ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3; які рухались у зустрічному напрямку та з автомобілями: ОСОБА_6 100, , державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_14; Шкода-Октавія, державний номерний знак НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_15; ДЕУ- Ланас, державний номерний знак НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_8, які стояли на узбіччі проїзної частини, внаслідок якого водій автомобіля ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження та пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_9 знаходяться у причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на строк до 60 днів, починаючи з 21 вересня 2015 року, зазначивши, що ризики, які мали місце під час досудового розслідування кримінального провадження продовжують існувати. Потерпілим шкода не відшкодована. Ухвалою слідчого судді від 03.02.2015 року про обрання запобіжного заходу було визначено розмір застави, однак обвинувачений не скористався своїм правом на внесення застави. Відтак, судом було запропоновано альтернативний вид запобіжного заходу.

Представники потерпілих підтримали клопотання сторони обвинувачення, вважають, що на даний момент продовжують існувати ризики, передбачені ст.. 177 КПК України. Потерпілі та цивільні позивачі підтримали клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, вважає, що наявні підстави для обрання більш м"якого запобіжного заходу, тому що відсутні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України . Підзахисний скоїв необережний злочин, визнав свою вину, має намір відшкодувати заподіяну шкоду, можливість відшкодування якої може мати місце у разі знаходження його на волі, має міцні соціальні зв"язки, має на утриманні малолітніх дітей, дружина не працює, має мати похилого віку.

Обвинувачений в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м"який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов"язків, які на нього покладені, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор довів суду, що характер обвинувачення та той факт, що з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від суду , перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, вказують на те, що на даній стадії судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні неможливе запобігання ризикам шляхом застосування відносно обвинуваченого більш мяких запобіжних заходів, про що просить сторона захисту.

Стороною захисту не наведено жодного доказу щодо того, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати на час розгляду вказаного клопотання.

З урахуванням характеру обвинувачення, у суду є сумніви в тому, що обвинувачений буде виконувати покладені на нього судом зобовязання зявлятися за викликом суду, не буде переховуватися від суду. Дотепер наявна обґрунтованість обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існує доцільність його збереження, через що вбачаються підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Такими чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 177, 181, 331, 372 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 21 вересня 2015 року, тобто до 19 листопада 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О.Грищенко