Вирок № 55115078, 21.01.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2372/15-к

Провадження № 1-кп/419/24/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року , Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді : -Добривечіра Л.Д,

при секретарі : -Московченко О.В.,

за участю прокурора: - Мохорта О.Л.

обвинуваченого : -ОСОБА_4

адвоката: -Шурхно К.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар в режимі відеоконференціїї кримінальне провадження №12015230150000313 від 17.02.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Великолепетиського району Херсонської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого,на утриманні має неповнолітню доньку, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.410 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На підставі ч.8 ст.4,ч.1ст. 5,ст. 10, 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 21.07.2014 року «Про часткову мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадянина України ОСОБА_4 призвано на військову службу по мобілізації 23.08.2014 Голопристанським РВК Херсонської області.

Наказом командира від 13.09.2014 № 201 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків частини та призначено на посаду водія гранатометного відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини - польова пошта В6250.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В6250 від 24.09.2014 №210 солдат ОСОБА_4 був залучений для участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В6250 від 18.09.15 № 204 солдат ОСОБА_4 був демобілізований.

Згідно зі ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат

ОСОБА_4 зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно повідомлення начальника інженерної служби військової частини - польова пошта В6250 майора ОСОБА_6 тротилові шашки у кількості 2 штук, які видані ОСОБА_4, перебувають на обліку у вказаній частині.

Відповідно висновку експерта від 26.02.2015 № 558/283-х, то 2 тротилові шашки, які передані ОСОБА_4 по службі доставки

«Нова Пошта» є бризантною вибуховою речовиною - тротил.

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат

ОСОБА_4 зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Разом з тим, солдат ОСОБА_4, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України вчинив військовий злочин за наступних обставин.

Так, 7 жовтня 2014 року для виконання бойових завдань солдатом ОСОБА_4 на складі РАО військової частини - польова пошта В6250, яка на той час розташовувалась в с. Верхне Ольхове, Станично-Луганського району Луганської області отримані вибухові припаси, а саме 2 тротилові шашки по 200 грам кожна.

Однак, 11 лютого 2015 року солдат ОСОБА_4 після виконання бойових завдань за призначенням в с. Верхне Ольхове, Станично-Луганського району Луганської області, усвідомлюючи, що у нього залишилися не використані вибухові речовини, які він повинен здати до військової частини, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок держави, вирішив стати на злочинний шлях і таємно привласнити та обернути на свою користь військове майно військової частини - польова пошта В6250, а саме вибухові припаси - 2 тротилові шашки по 200 грам кожна, які мав використати в подальшому на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення зазначеного військового майна, приблизно о 15 годині 11 лютого 2015 року солдат ОСОБА_4, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 119, 120, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, таємно переслав перелічені вибухові речовини службою доставки «Нова Пошта» разом із своїми особистими речами з АДРЕСА_2, таким чином привласнивши зазначені вибухові речовини.

У подальшому, 16 лютого 2015 року працівниками міліції у Херсонській області м. Гола Пристань вул. 1-го Травня 3, при огляді місця події виявлено привласнене за вищевикладених обставин військове майно.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій солдата ОСОБА_4, державі спричинено шкоду у розмірі 120 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 410 КК України, тобто привласненні військовослужбовцем вибухових речовин.

На досудовому слідстві ОСОБА_4свою вину визнав повністю і виявив бажання укласти з прокурором угоду про визнання винуватості, за умовами якої він зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначенні ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.53,69 КК України у вигляді штрафу,так як це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення, а саме призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Судом з'ясовано у обвинуваченого ОСОБА_4 що він цілком розуміє обставини, викладені у п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Крім цього, судом, відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та підстав для відмови у її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

Заслухавши думку прокурора, захисника Шурхно К.А. допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 заслухавши його позицію щодо можливості затвердження угоди, суд дійшов до висновку про те, що є законні підстави для ухвалення вироку, яким затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання.

Свій висновок суд обґрунтовує тим, що укладена угода не суперечить вимогам КПК України, дії ОСОБА_4мають вірну правову кваліфікацію; умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; угода укладена між сторонами добровільно; для визнання винуватості є фактичні підстави. Обвинувачений розуміє право не визнавати пред'явлену підозру, наслідки затвердженої угоди у вигляді обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження, характер обвинувачення та вид покарання. Узгоджена сторонами угода міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною КК України. Також судом з'ясовано у обвинуваченого, що він зможе реально виконати взяті на себе зобов'язання за угодою.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4визнав себе винуватим віднесене до тяжкого злочину.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,проходження військової служби в зоні АТО,наявність у нього статусу учасника бойових дій,на утриманні є неповнолітня донька.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України суд не вбачає.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 визнає свою винуватість у скоєному правопорушенні на досудовому слідстві, підтвердив це у підготовчому судовому засіданні, підтвердив, що угоду він уклав з прокурором добровільно, ніякого тиску на нього при її укладенні з боку правоохоронних органів не було і йому зрозумілі наслідки цієї угоди. Умови угоди відповідають вимогам КПК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, є можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Суд вважає наявними підстави для затвердження угоди між прокурором та ОСОБА_4

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз*яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Керуючись ст.ст. 468,469,474,475,394 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 листопада 2015 року, укладену між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону майором юстиції Мохортом О.Л. якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні і обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його звинуваченням за ч.1 ст.410 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винним за ч.1 ст.410 КК України та із застосуванням ст.53,69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 800 (вісімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 24060300 р/р 31110115700207,код ЕДРПО 37895134,банк УДКСУ у Новоайдарському районі,МФО 804013.

Стягнути з ОСОБА_4на користь держави судові витрати у розмірі 1843,20 грн. за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційному суді Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом 30 днів після його оголошення.

Головуючий: Л.Д.Добривечір