Вирок № 55114908, 21.01.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4346/14-к

н.п. 1-кп/415/45/16

ВИРОК

Іменем України

"21" січня 2016 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Грибанової Л.О.

судді Чернобривко Л.Б.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Кожушка Д.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130240002348 від 25.09.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, інвалідом не являється, судимого: 1) 11.05.1992 року Свердловським міським судом Луганської області за ст.142 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 27.09.1994 року на підставі Указу Президента України «Про Амністію» від 18.08.1994 року; 2) 14.06.1995 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.141 ч.2, 206 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 20.01.2000 року за відбуттям строку покарання; 3) 26.06.2001 року Луганським обласним судом за ст.ст. 196-1 ч.2, 142 ч.3, 42 КК України до 9 років позбавлення волі. За ухвалою Верховного суду України від 30.10.2001 року, вважати засудженим за ст.ст. 142 ч.3, 395 КК України до 9 років позбавлення волі. Звільнений 02.02.2008 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 19 днів; 4) 10.06.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.187 ч.2, 263 ч.1, 309 ч.1, 70, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна, звільнений 09.12.2013 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 28 днів, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 185 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2014 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов за місцем мешкання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: АДРЕСА_3, з метою позичити у неї гроші. Коли ОСОБА_5, яка в той момент приймала водні процедури і перебувала в оголеному вигляді, відчинила вхідні двері будинку, то почала проганяти ОСОБА_2 На цьому ґрунті між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 ударом ноги вибив двері і зайшов до будинку, після чого, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, завдав їй не менше 2 ударів руками по обличчю, від чого остання впала на підлогу кімнати будинку. ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, став наносити лежачій на підлозі ОСОБА_5 множинні удари ногами і руками по різним частинам тіла, при цьому завдавши в область голови не менше 3-4 ударів, в область грудної клітини також не менше 5-6 ударів, в результаті чого остання втратила свідомість і ОСОБА_2 припинив наносити їй удари.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних синців волосистої частини голови, м'яких тканин обличчя; забитої рани волосистої частини голови лобно-тім'яної області; множинних синців м'яких тканин грудної клітки, синців м'яких тканин лівої руки, тильної поверхні кисті, перелому грудини, а також множинних двосторонніх переломів ребер, праворуч по декількох лініях з пошкодженням плеври.

Смерть ОСОБА_5 наступила на місці від важкої тупої травми грудної клітки, множинних двосторонніх переломів ребер, грудини, що ускладнилася шоком.

24 вересня 2014 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, після скоєння вбивства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав гроші в сумі 100грн., 1,5кг соленого сала за ціною 48грн. за 1кг на суму 72грн., 1кг. кров'яної ковбаси вартістю 25грн., 2кг. шоколадних цукерок за ціною 135грн. за 1кг. на суму 270 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 467 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України не визнав та пояснив, що він зареєстрований в АДРЕСА_1, але проживає з дружиною по АДРЕСА_2. В будинку АДРЕСА_1 проживає його сестра ОСОБА_6

Приблизно о 15 годині 30 хвилин 24 вересня 2014 року знаходячись за місцем свого проживання він подзвонив своїй сестрі ОСОБА_6, яка поскаржилася йому, що в будинку де він зареєстрований зламався замок, а тому попросила приїхати щоб його відремонтувати. Приблизно о 17 годині 20 хвилин цього ж дня він виїхав з міста Новодружеська і десь о 18 годині 15 хвилин приїхав в місто Лисичанськ на вулицю Чорноморську за вказаною адресою до сестри ОСОБА_6, яка знаходилась вдома та перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Він також по дорозі випив пива. ОСОБА_6 поцікавилась чи є в нього гроші щоб купити спиртного, на що він дав останній 50 гривень. На столі в будинку лежала кров'яна ковбаса, сало, та кульок з цукерками, а також стояли порожні чарки. На його питання звідки у неї ці продукти, ОСОБА_6 відповіла, що її пригостили та запропонувала йому придбати самогону та піти до її знайомої ОСОБА_7, на що він погодився. Про те, хто пригостив сестру даними продуктами він не питав. ОСОБА_6 взяла з дому трохи цукерок, сала та ковбаси, а по дорозі за його кошти придбала 1 літр самогону. До ОСОБА_7 вони прийшли приблизно о 19 годині, а після того як вжили спиртне, ОСОБА_6 дуже сп'яніла і залишилась спати у ОСОБА_7, а він вирішив не йти додому у місто Новодружеськ, оскільки на вулиці йшов сильний дощ, він сильно промок та пішов на АДРЕСА_1, де у дворі в бєсєдці ліг спати. Наступного ранку він прокинувся та зайшов до будинку. Через деякий час прийшла ОСОБА_6 та попросила у нього кошти на спиртне, він дав їй 12 гривень та поїхав додому в місто Новодружеськ. У вечорі 25.09.2014 року приїхали оперативні співробітники, які повідомили йому, що підозрюють його у вчинені умисного вбивства ОСОБА_5 та доставили його до міліції, де до нього застосовували фізичний та моральний вплив, у зв'язку з чим, побоюючись за себе та за свою вагітну дружину, на яку також чинили тиск, він обмовив себе. Співробітники міліції йому говорили які покази необхідно давати. Про те, що працівники міліції його били, він повідомив слідчому, однак той не взяв це до уваги. В ході досудового слідства він себе обмовив, вбивство ОСОБА_5 він не вчиняв. Відповідаючи на питання суду зазначив, що будинок АДРЕСА_1, де він зареєстрований, належить його батькові, в даному будинку проживає його сестра ОСОБА_6. Вважає, що сестра його оговорює, побоюючись за те, що він може її вигнати з будинку, так як вона в ньому не зареєстрована, не має ніяких на нього прав, а він (обвинувачений) неодноразово погрожував ОСОБА_6, що прожене її з дому, оскільки остання зловживає спиртними напоями, не працює, виносить з будинку речі. Він знав потерпілу ОСОБА_5 з дитинства як сусідку по вулиці, однак останній раз бачив її років 15 потому. Гроші у неї ніколи не займав та додому до потерпілої не приходив. До арешту він неофіційно підробляв на центральному ринку міста Лисичанська. 24.09.2014 року, коли він їхав до ОСОБА_6, у нього було трохи більше 100 гривень. 24.09.2014 року він був одягнутий у шкіряну куртку та спортивні брюки, обутий в чорні туфлі. Дані речі від дощу дуже промокли, він їх не прав, а лише вранці 25.09.2014 року знаходячись в будинку АДРЕСА_1 затопивши пічку, намагався висушити. З цього часу до моменту його затримання руки не мив, не купався та нігті не підстригав. Під час проведення слідчого експерименту, який проводився за його участю в присутності понятих та його захисника на нього ні фізичного ні морального тиску не вчиняли, однак він все одно побоювався за себе та за свою вагітну дружину, а тому ніяких зауважень під час слідчого експерименту від нього не надходило. Про те, що співробітники міліції йому говорили які покази потрібно давати під час проведення слідчого експерименту він захиснику не повідомляв.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина підтверджується встановленими та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його мати ОСОБА_5 проживала одна за адресою АДРЕСА_3.

23 вересня 2014 року мати була у нього в гостях, а потім пішла ночувати до його молодшої сестри ОСОБА_8, яка приїхала з заробітків з міста Москви. 24 вересня 2014 року його сестри ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проводили матір додому, при цьому ОСОБА_8 пригостила матір 2 кг шоколадних цукерок російського виробництва «Грильяж», «Трюфелі», «Марсіанка», «Красная Москва» «Халва в шоколаді» та інші, які привезла з міста Москви. Крім того, по дорозі сестри купили матері кров'яну ковбасу та солене сало. Частину цих цукерок у якості гостинця ОСОБА_8 дала ї йому. По приїзду додому приблизно о 16 годині матір подзвонила їм та сказала, що буде купатися і відпочивати. Ввечері зв'язок з телефоном матері був відсутній. 25 вересня 2014 року вранці йому подзвонила сусідка матері ОСОБА_10 та повідомила, про те що двері будинку його матері відчинені, в хаті розкидані речі, телевізор працював, а мати лежить біля столу оголена, в крові. Після того він викликав співробітників міліції і разом з сестрою ОСОБА_9 поїхали за місцем проживання їх матері, де на кухні в будинку побачили оголене тіло матері в положенні обличчям донизу з численними синяками. В будинку був безлад, речи розкидані, все було в крові. Крім того з будинку було викрадено куплену напередодні кров'яну ковбасу, солене сало а також 2 кг цукерок, якими пригостила матір його сестра ОСОБА_8, а також гроші в сумі 100 гривень, які мати тримала на дрібні витрати під клейонкою на столі в кухні. Відповідаючи на питання зазначив, що його матір знала ОСОБА_2 як сусіда, які у них були відношення йому не відомо, однак останній час матір говорила,що побоюється обвинуваченого, так як він раніше судимий. Коли матір заходила додому завжди закривала ворота, а тому могла не закрити двері будинку, однак коли темнішало двері будинку зачиняла завжди. Про те, які у матері були відношення з сестрою обвинуваченого йому не відомо і про ОСОБА_6 йому матір ніколи не казала. Він добровільно надав співробітникам міліції декілька цукерок, які залишилися у нього вдома та якими його сестра ОСОБА_8 пригощала матір ОСОБА_5 Наполягав на призначенні обвинуваченому суворого виду покарання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він проживає зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4. 24 вересня 2014 року приблизно о 19 -20 год - 19.40 до них додому за вищевказаною адресою прийшла подруга його співмешканки - ОСОБА_6 з обвинуваченим ОСОБА_2. Вони були напідпитку та принесли з собою 1 літр самогону та закуску - кров'яну ковбасу, невеликий шматок соленого сала та грамів 200 шоколадних цукерок російського виробництва, назви яких він не пам'ятає, однак його співмешканка потім казала йому, що це дорогі цукерки і їх практично у нас неможливо купити. ОСОБА_2 був одягнений у шкіряну куртку, спортивні штани та чорні кросівки, не дивлячись на те, що був сильний дощ та грязюка, його одяг та взуття були чистими. На голові у ОСОБА_2 була одягнена шапка спортивна, в лівій частині якої в області лобу була дірка. Вони всі разом стали розпивати спиртне, а коли самогон закінчився, ОСОБА_2 достав гроші купюрою 100 гривень та декілька дрібних купюр і запропонував купити ще, на що вони відмовились. ОСОБА_6 залишилась у них ночувати, так як була сильно п'яна, а ОСОБА_2 пішов, сказавши що йому потрібно йти пішки у місто Новодружеськ. Вранці 25.09.2014 року ОСОБА_6 сходила додому та знову принесла самогон, кров'яну ковбасу та соленого сала. А після обіду до них додому приїхали співробітники міліції, які повідомили, що напередодні було вбито якусь жінку,що проживала недалеко від них. Відповідаючи на питання зазначив, що знає ОСОБА_2 з червня - липня 2014 року, як брата ОСОБА_6. Бачив його усього 2 рази, конфліктів між ними не було і підстав оговорювати обвинуваченого у нього не має. Йому не відомо чи були між обвинуваченим та його сестрою ОСОБА_6 неприязні стосунки, однак коли вони були у них в гостях він цього не помітив, вони ладили між собою, обнімались. ОСОБА_2 сказав, що шоколадні цукерки коштують більше 100 гривень і що ці цукерки він купив для своєї сестри ОСОБА_6. Слідів крові на куртці ОСОБА_2 він не бачив, куртку останній не знімав.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 24 вересня 2014 року у вечірній час вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_11 знаходились у себе вдома за адресою: АДРЕСА_5. Приблизно о 19-20 годині до них додому прийшла її знайома ОСОБА_6 зі своїм братом - обвинуваченим ОСОБА_2, які перебували у стані алкогольного сп'яніння та запропонували їм випити, на що вони погодились. З собою вони принесли 1 літр самогону, кров'яну ковбасу, шматочок соленого сала та грамів 200 шоколадних цукерок російського виробництва «Красний октябрь». Вона звернула увагу на цукерки, так як раніше працювала в місті Москва та знала де виробляють такі цукерки. ОСОБА_2 сказав що це дорогі цукерки, але він працює на ринку, де їх і купив. ОСОБА_2 був одягнений у шкіряну куртку, спортивні штани та чорні кросівки, не дивлячись на те, що був сильний дощ та грязюка, його одяг та взуття були чистими. Коли спиртне закінчилось ОСОБА_2 достав гроші купюрою в 100 гривень та запропонував їм випити ще, однак вони відмовились. ОСОБА_6 залишилась ночувати у них, так як від випитого сильно сп'яніла, а ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно повертатись додому до дружини в місто Новодружеськ. Наступного ранку ОСОБА_6 знову принесла самогон, сало, кров'яну ковбасу, чи приносила цукерки не пам'ятає, ті цукерки, що ОСОБА_2 з ОСОБА_6 приносили напередодні увечері вони їх поїли, а обгортки залишились у сміттєвому відрі. Посидів деякий час ОСОБА_6 пішла, а після обіду до них приїхали співробітники міліції. Відповідаючи на питання зазначила, що ОСОБА_6 вона знає протягом двох років, раніше вона розповідала, що в неї є брат ОСОБА_2, однак нічого поганого про нього не казала. У них були нормальні відносини. Знаходячись у них в гостях ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не конфліктували та не скандалили.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 являється її братом, його батько являється їй вітчимом, після звільнення з місць позбавлення волі та до арешту він (обвинувачений) проживав в місті Новодружеську зі своєю дружиною.

24 вересня 2014 року близько 11 години до неї додому за адресою: АДРЕСА_1 прийшов обвинувачений ОСОБА_2 і вони разом випили 0,5 літра самогону, після чого лягли відпочити, він у спальні, а вона в залі. Через деякий час вона почула як зачинились двері будинку, піднявшись побачила, що ОСОБА_2 в будинку не було і він кудись вийшов. На дворі йшов дощ і вона знову лягла спати, а коли під вечір проснулась прийшов ОСОБА_2 і приніс з собою кільце кров'яної ковбаси, кусок соленого сала та приблизно 400 грамів шоколадних цукерок російського виробництва. Вона помітила, що руки ОСОБА_2 були в крові. Він попросив її дати йому миску з водою, щоб помити руки. Також він взяв мокру ганчірку та витер нею плями крові, які були у нього на шкіряній куртці, в яку він був одягнений. Він мочив ганчірку у воді і витирав плями. Помиті руки він витер рушником, воду з миски, яка порозовіла від крові, вилив в умивальник, а ганчірку, якою змивав та затирав плями крові з одежі - кинув до пічки і спалив. Вона поцікавилась у нього що трапилось і де він був, на що він відповів, що був у баби ОСОБА_12, так вони називали свою сусідку ОСОБА_4, котра проживала на одній вулиці метрів за 100 від їхнього будинку. Також він сказав, що ковбасу, сало і цукерки він також взяв у баби ОСОБА_12. На її питання, чи жива баба ОСОБА_12 відповів, що коли він від неї уходив, вона була ще жива, при цьому сказав їй (ОСОБА_6) щоб вона закрила рот і більше нічого не питала, а то і з нею буде таке ж. Вона його погрозу прийняла всерйоз, оскільки він і раніше після звільнення з місць позбавлення волі душив її, однак вона в міліцію не зверталась, обвинувачений просив у неї вибачення і вона його пробачила. Після чого запропонував піти у гості до її знайомої ОСОБА_7, на що вона погодилась. З собою вони взяли невеликий шматок соленого сала, кров'яної ковбаси та горстку цукерок, що приніс з собою ОСОБА_13. Крім того ОСОБА_13 дав їй 50 гривень, за які по дорозі вона придбала 1 літр самогону. Приблизно о 19-20 годині цього ж дня вони прийшли у гості до ОСОБА_7 яка проживає на дві вулиці вище від їхньої, де разом з її співмешканцем ОСОБА_11 розпили спиртне. Від випитого вона сильно сп'яніла і залишилась ночувати у ОСОБА_7, а ОСОБА_13 взявши у неї ключі від будинку пішов ночувати на АДРЕСА_1. Вранці вона повернулась додому, де знаходився ОСОБА_13, який топив пічку і сушив кросівки, при цьому був одягнутий у той же самий одяг що і напередодні. Після чого ОСОБА_13 сказав, що йому потрібно йти і пішов. Вона не пам'ятає чи ходила знову до ОСОБА_7. Відповідаючи на питання суду та сторін кримінального провадження зазначила, що неприязних стосунків у неї з обвинуваченим не було і підстав його оговорювати у неї не має. Будинок АДРЕСА_1 в якому вона проживає, належить її вітчиму - батькові обвинуваченого. В даному будинку вона не тільки проживає, але й зареєстрована, а тому не боялась того, що обвинувачений може її виселити. Конфліктів щодо поділу цього будинку між нею та обвинуваченим не було. Дійсно вона зловживає спиртним і обвинувачений їй погрожував, що прожене її з будинку та заколотить в ньому вікна. У ОСОБА_2 є ще рідна сестра ОСОБА_14, яку він, намагаючись знайти кошти, що збирав його батько,зв'язав та побив, а тому вона побоюючись і за своє життя будучи в гостях у ОСОБА_7 відразу нічого їм не розповіла. Коли вони йшли до ОСОБА_7 на дворі йшов дощ і вони промокли. ОСОБА_13 не переодягався в іншу одежу і його речей в будинку АДРЕСА_1 не має. Потерпіла ОСОБА_4 їх сусідка, ніяких відносин з нею вони не підтримували, по господарству останній не допомагали. Обвинувачений також знав бабу ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 24 вересня 2014 року приблизно о 15 годині їй зателефонувала її подруга ОСОБА_4 та попросила наступного дня допомогти їй в поклеїти шпалери, на що вона погодилась. 25.09.2014 року о 07 годині ранку вона прийшла до будинку де мешкала ОСОБА_4, однак ворота будинку були заперті і не докликавшись потерпілу, вона зайшла у двір через огород. Підійшовши до будинку почула що голосно робить телевізор а вхідні двері будинку - відчинені. Зайшовши в будинок вона побачила, що ОСОБА_4 лежить оголена на полу в кухні обличчям донизу, побита, речі в будинку всі розборсані,все було в крові. Злякавшись, вона вибігла на двір, де про все повідомила сусідці на ім'я ОСОБА_8, яка подзвонила сину потерпілої - ОСОБА_3 Відповідаючи на питання зазначила, що коли вона останній раз розмовляла з потерпілої та повідомила, що її донька привезла з Росії їй шоколадних цукерок, а також купили кров'яну ковбасу та солене сало. Їй відомо, що у потерпіла в будинку на столі під клейонкою зберігала невелику суму коштів на дрібні витрати. Коли вона знаходилась у потерпілої та їй казала, що побоюється свого сусіда ОСОБА_2, який недавно звільнився з тюрми, однак про те, що він до неї приходив чи погрожував їй вона нічого не казала.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що її матір ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_3. 23.09.2014 року матір приїжджала до неї в гості, а ночувати залишилася у її сестри ОСОБА_8, яка напередодні приїхала з заробітків з Москви та привезла з собою в якості гостинця шоколадні цукерки російського виробництва, такі як «Халва в шоколаді», «Альонка» та інші. Приблизно 2 кг цукерок вона дала матері. Наступного дня 25.09.2014 року матір поїхала додому, а по приїзду зателефонувала та сказала що буде топити пічку, купатися та відпочивати, оскільки на ранок планувала разом зі своєю подругою ОСОБА_15 клеїти в кухні шпалери. Вранці 25.09.2014 року зателефонувала сусідка матері та повідомила, що з нею щось трапилось. Вона(ОСОБА_9) разом зі своїм братом ОСОБА_3 відразу поїхали за місцем проживання матері, де в будинку виявили оголене тіло матері без ознак життя, голова була в крові, а на тілі синці. В будинку був безлад, все розкидане та розбито. Плитка,підлога та двері були в крові. З будинку пропали гроші, які вона зберігала під клейонкою на столі в кухні, кров'яна ковбаса та солене сало, які вона придбала по дорозі додому, а також цукерки, що пригостила її ОСОБА_8. Відповідаючи на питання зазначила, що свої заощадження її матір зберігала у неї, а вдома були лише гроші на дрібні витрати. Матір могла запозичити 5-10 гривень, не більше. Їй відомо, що один раз вона давала гроші сестрі ОСОБА_12, оскільки їй було її шкода. Про ОСОБА_2 на вулиці ходили чутки як про розбійника та насильника, а тому матір казала їй, що боїться обвинуваченого.

Крім того вина обвинуваченого підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

протоколом огляду місця події від 25.09.2014(а.с. 4-9) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.12-29), під час якого, з 10.00 до 14.30, в присутності понятих за участю судово - медичного експерта в було оглянуто будинок АДРЕСА_3 в дальній частині кухні якого було виявлено труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 зі слідами насильницької смерті, а також вилучено: 18 слідів рук, 1 фрагмент долоні, 2 сліди верхнього одягу, недопалок сигарети «LD Blue» з фільтром білого кольору, корпус мобільного телефону «Nokia» сірого з чорним кольором, половина сім-карти,

змиви речовини з кахельної плитки печі в кухні будинку та змив речовини бурого кольору з поверхні миски в кухні будинку, відібрані на контрольний зразок матеріалу, в яких відповідно до висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 200 від 21.10.2014 року (а.с. 130-132) - знайдена кров людини при визначенні групової належності якої був виявлений антиген Н, ізогемаглютини анти-А і анти -В, кров може походити від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, цією особою могла бути потерпіла ОСОБА_5, походження крові від обвинуваченого виключається;

вирізка штори з плямою речовини бурого кольору, на фрагменті якої відповідно до висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 200 від 21.10.2014 року (а.с. 130-132) - знайдена кров людини,де антигени А і В виявлені не були, а були знайдені ізогемаглютини анти-А і анти - В, кров може походити від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, цією особою могла бути потерпіла ОСОБА_5, походження крові від обвинуваченого виключається;

змиви речовини бурого кольору у відрі в прибудові будинку відповідно до висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 200 від 21.10.2014 року (а.с. 130-132) в яких знайдена кров людини при визначенні групової належності якої були виявлені антигени В і Н, однак із-за відсутності контролю предмета-носія, отриманий результат не може бути врахований як достовірний.

Довідкою про причину смерті № 3928 від 26.09.2014 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_5, 1937 року народження зазначено тупа травма тулуба з множинними переломами ребер (а.с.44);

Протоколом огляду місця події від 25.09.2015 року (а.с. 58-59) під час якого з 21.40 до 22.00 в присутності двох понятих за участю власника ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_5 в кухні будинку в чорному пластиковому відрі було виявлено та вилучено сім обгорток з цукерок «Халва глазурована» виробництва «Рот-фронт», «Золотой Стєп», «Славянка» - 2 обгортки, «Трюфелі» виробництва Пермської фабрики - 3 обгортки, «Марсіанка».;

Протоколом огляду місця події від 25.09.2015 року (а.с. 62-64) під час якого з 22.15 до 22.35 в присутності двох понятих за участю ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 24 цукерки: «Слива»-2 шт, «Вишня заспиртованая в шоколаде» - 3 шт., крем брюле «Аленка» - 3 шт, «Вдохновение» -3 шт., «Кремлина» - 2 шт., «Медовый грильяж» ООО Красный октябрь - 3шт., «Осенний вальс» - 7 шт., «Марсианка» - 1 шт., пластмасовий таз сиреньового кольору, та рушник з плямами речовини бурого кольору відповідно до висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 201 від 16.10.2014 року (а.с. 137-138), на внутрішній поверхні таза та рушнику знайдена кров, видову належність якої встановити не надалось можливості із-за недостатньої кількості білка в об'єктах дослідження.

Висновком експерта №392 (експертиза почата 25.09.2014 року, закінчена 20.11.2014 року) дослідження трупу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно якого дослідженням трупа ОСОБА_5 було виявлено наступні тілесні ушкодження: множинні синці волосяної частини голови, м'яких тканин обличчя, забита рана волосяної частини голови лобно- тім'яної області, множинні синці м'яких тканин грудної клітини, синці м'яких тканин лівої руки, тильної поверхні кісті. При внутрішньому дослідженні - перелом грудини, множинні двосторонні переломи ребер, праворуч за кількома лініями з пошкодженням плеври. Утворились ушкодження незадовго до настання смерті або в її момент. Дані ушкодження могли утворитися від нанесення множинних ударів тупими предметами, можливо рукою, ногою, встановити послідовність нанесення ушкоджень не виявилося можливим. В область голови було нанесено не менш 5-6 ударів, в область грудної клітини, також можливо, не менш ніж 5-6 ударів. Враховуючи різну локалізацію тілесних ушкоджень,слід вважати, що в момент нанесення тілесних ушкоджень поза потерпілої та нападника неодноразово змінювалась. Синець на тильній поверхні лівої кісті може свідчити про можливу самооборону. Після отримання всіх тілесних ушкоджень малоймовірно, щоб потерпіла вчиняла ціле направлені дії. Встановити час втрати свідомості - не надалось можливим. Всі тілесні ушкодження, встановлені в області грудної клітини, з множинними двосторонніми переламами ребер і грудини відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Всі інші тілесні ушкодження, встановлені на тілі потерпілої, ізольовано, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Після отримання всіх тілесних ушкоджень, потерпіла могла жити протягом декількох секунд, можливо десятків. У зв'язку з давністю настання смерті , на момент виявлення тіла, встановити час настання смерті важко, однак враховуючи ступень виявлення трупних явищ, необхідно вважати що смерть ОСОБА_5 могла настати за 13-16 годин до виявлення трупа. Смерть ОСОБА_5 наступила від тяжкої тупої травми грудної клітини, множинних двосторонніх переламів ребер, грудини, що ускладнилось шоком. Смерть потерпілої знаходиться в прямому причино - слідчому зв'язку з отриманими ушкодженнями. Яких-небудь тілесних ушкоджень в області полових органів не виявлено, даних про половий акт, що мав місце незадовго до настання смерті - не має.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 03 жовтня 2014 року (а.с.145-148) з фототаблицею (а.с. 150-152) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, судово-медичного експерта та статиста, було проведено слідчий експеримент, в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_1 добровільно і самостійно розповів, що 24 вересня 2014 року приблизно о 17 годині він прийшов до двору будинку по вулиці Черноморській, де проживала «баба ОСОБА_12», для того, щоб запозичити у неї грошів. Ворота були заперті, а тому він переліз через огорожу, вставши на лавочку біля забору. Коли він постукав у двері будинку, баба ОСОБА_12 неповністю відчинила двері, а після того як він у неї попросив 50 гривень, грубо відмовила йому, що його дуже розлютило і він ударив ногою в двері, в результаті чого двері відчинились, а баба ОСОБА_12 відсторонилась від дверей. Після чого він зайшов до будинку де наніс потерпілій два удари долонями в область голови. Після нанесення другого удару баба ОСОБА_12 стала падати у дверному пройомі, що веде до жилої кімнати, а він в цей момент наніс їй удар ногою в область попереку. Коли потерпіла впала на підлогу він ще приблизно 2 рази наніс їй два удари ногою в область тулуба. Баба ОСОБА_12 втратила свідомість і він припинив її бити. Відповідаючи на уточнюючи питання ОСОБА_2 пояснив, що двері будинку відкривались усередину. Баба ОСОБА_12 була замотана у полотенце , тому повністю двері не відкрила.

Також під час слідчого експерименту ОСОБА_2 добровільно та самостійно показав на статисті механізм спричинення тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_5 почала закривати двері і в цей момент він вдарив ногою по двері, після чого продемонстрував свої дії. Далі пояснив, що ОСОБА_5 відійшла в глибину прибудови, а на уточнююче питання судово-медичного експерта зазначив, що кровотечі у потерпілої він не бачив, але торець дверей вдарив її по голові. Потім на статисті продемонстрував як наніс удар потерпілій лівої рукою в область правого вуха, а потім правої рукою - в область лівого вуха. Після чого на статисті показав місце куди наніс наступний удар потерпілій, а саме коли остання почала падати, він вдарив її ногою в поперек. Далі пояснив, що ОСОБА_5 впала на підлогу біля вугільної пічки на лівий бік, а він ще наніс їй два удари ногою в область спини. Більше потерпілу не бив, оскільки вона втратила свідомість. На уточнююче питання судово - медичного експерта зазначив, що коли він виходив з будинку потерпілої, ОСОБА_5 подавала ознаки життя та ворушилася.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 392/1 від 20.11.2014 року відповідно до якого тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_15 могли, взагалі утворитися при обставинах, вказаних підозрюваним ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту 03.10.2014 року за його участю, однак слід зазначити, що кількість нанесених ударів вказаних підозрюваним не відповідає кількості виявлених ушкоджень на тілі потерпілої (а.с. 155).

Протоколом огляду місця події від 14.10.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_3 під час якого потерпілий ОСОБА_3 перебуваючи у службовому кабінеті Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області добровільно видав три шоколадні цукерки «Аленка», «Марсіанка» та «Осенний вальс» виробництва Росії. Як пояснив останній цьома цукерками його пригостила сестра ОСОБА_8, яка привезла їх в якості гостинця з міста Москви. Ці цукерки аналогічні тим, що були викрадені з будинку його матері, ОСОБА_5 (ас. 165-166)

Згідно інформації , наданої ДП «Лисичанський ринок» середня вартість 1 кг соленого сала станом на 24.09.2014 року складає 48 -50 гривень, 1 кг ковбаси кров'яної - 25 гривень (а.с. 166-167) Середня вартість 1 кг шоколадних цукерок «Аленка», «Марсіанка», «Осенний вальс» виготовлення Росії станом на 24.09.2014 року складає 135 гривень (а.с. 169).

Допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 356 КПК України судово-медичний експерт ОСОБА_14 підтвердив висновки судово-медичної експертизи №392 та додаткової судово-медичної експертизи № 392/1 від 20.11.2014 року та зазначив що тілесні ушкодження, які були виявлені на тілі потерпілої ОСОБА_5 могли утворитися при обставинах, вказаних підозрюваним ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту 03.10.2014 року за його участю, однак кількість ударів зазначених обвинуваченим ОСОБА_2 під час слідчого експерименту не відповідає кількості тілесних ушкоджень встановлених у ОСОБА_5. Смерть потерпілої настала за 13-16 годин до початку огляду місця події.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 про непричетність до інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, суд оцінює критично і вважає неправдивими, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого та свідків, допитаних безпосередньо під час судового провадження, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою. Так свідок ОСОБА_6 будучи попередженою судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та приведена до присяги чітко, ретельно та послідовно свідчила на підтвердження вини обвинуваченого до інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів та в судовому засіданні пояснила, що 24.09.2014 року обвинувачений об 11 годині приїхав до неї за місцем мешкання де вони вжили спирті напої, а коли вона від випитого заснула, він кудись пішов, повернувшись приніс з собою кров'яну ковбасу, солене сало та шоколадні цукерки, повідомивши, що вищевказані продукти взяв у їхньої сусідки «Баби ОСОБА_12». Руки у обвинуваченого були в крові, на шкіряній куртці також були краплі крові. Вона дала йому тазик з водою, де він помив руки, мокрою ганчіркою витер кожану куртку, воду вилив, а ганчірку спалив. Рушник, яким витирав руки, повісив на місце. На її питання, що з бабою ОСОБА_12 зазначив, що коли він від неї виходив, потерпіла була ще жива. Дані покази також спростовують пояснення ОСОБА_2, щодо часу приїзду останнього до сестри ОСОБА_6

Твердження обвинуваченого, що кров'яної ковбасою, салом та цукерками, які вже лежалі на столі коли він приїхав до ОСОБА_6, хтось її пригостив, також не знайшли своє підтвердження у суді та спростовуються показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які в судовому засіданні, будучі попередженими про кримінальну відповідальність та приведеними до присяги зазначили, що перебуваючи у них в гостях саме ОСОБА_2 звертав їх увагу на те, що шоколадні цукерки російського виробництва, які він з ОСОБА_6 принесли до них в якості закуски, дуже дорогі і що це саме він купив дані цукерки своїй сестрі ОСОБА_6 на центральному ринку міста Лисичанська, де працює вантажником. А коли закінчилося спиртне дістав з карману куртки купюру номіналом 100 гривень, запропонувавши їм випити ще.

Доводи сторони захисту про упередженість свідка ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що між нею та обвинуваченим склалися неприязні відносини на думку суду є безпідставними, оскільки не містять належного обґрунтування з посиланням на докази, тому сприймаються судом як надумані з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності. Так свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні будучи попередженою про кримінальну відповідальність та приведеною судом до присяги пояснила що неприязних стосунків у неї з обвинуваченим не було і підстав його оговорювати у неї не має. Будинок АДРЕСА_1 в місті Лисичанську в якому вона проживає, належить її вітчиму - батькові обвинуваченого. В даному будинку вона не тільки проживає, але й зареєстрована, а тому не боялась того, що обвинувачений може її виселити. Конфліктів щодо поділу цього будинку між нею та обвинуваченим не було. В цій частині покази свідка узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, а саме з довідкою про склад сім'ї (а.с. 73) відповідно до якої в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_11 - батько, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12 - син та ОСОБА_6- донька. Також доводи сторони захисту щодо наявності неприязних відносин, як на підставу для обмови обвинуваченого ОСОБА_2, спростовуються показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які, відповідаючи на питання суду зазначили, що перебуваючи у них в гостях ОСОБА_6 та обвинувачений вели себе дружелюбно, не конфліктували та не скандалили. ОСОБА_7 знає ОСОБА_6 протягом 2-х років, остання розповідала їй про свого брата ОСОБА_2, однак нічого поганого про нього не казала і на нього не скаржилась.

Зазначені стороною захисту сумніви щодо правдивості показань свідків не переконують суд в їх заінтересованості в результатах кримінального провадження. Свідки попереджалися про кримінальну відповідальність, приводилися судом до присяги, інших доводів сторона захисту не надала, а відтак всі припущення сторони захисту в цій частині є надуманими та до уваги не приймаються.

Також суд не приймає до уваги припущення сторони захисту, що вилучені у потерпілого шоколадні цукерки могли бути підкинуті співробітниками міліції при огляді місця події за адресою реєстрації обвинуваченого - АДРЕСА_1, оскільки як було встановлено в судовому засіданні на підставі оголошених матеріалів кримінального провадження огляд місця події за адресою: місто Лисичанськ вул. Чорноморська, 91 під час якого було вилученого 24 цукерки: «Слива»-2 шт, «Вишня заспиртованая в шоколаде» - 3 шт., крем брюле «Аленка» - 3 шт, «Вдохновение» -3 шт., «Кремлина» - 2 шт., «Медовый грильяж» ООО Красный октябрь - 3шт., «Осенний вальс» - 7 шт., «Марсианка» - 1 шт. було проведено 25.09.2014 року, тоді як огляд місця події за участю потерпілого ОСОБА_3 під час якого останній, перебуваючи у службовому кабінеті Лисичанського МВУ ГУМВС України в Луганській області добровільно видав три шоколадні цукерки «Аленка», «Марсіанка» та «Осенний вальс» виробництва Росії, якими його пригостила сестра ОСОБА_8, та які були аналогічні тим, що були викрадені з будинку його матері, ОСОБА_5, було проведено 14.10.2014 року.

Посилання обвинуваченого про застосування до нього співробітниками міліції заходів фізичного та морального впливу під час проведення досудового слідства також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується долученою до матеріалів кримінального провадження під час судового розгляду копією постанови про закриття кримінального провадження за матеріалами перевірки заяви ОСОБА_2 про незаконні дії працівників Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. При цьому в матеріалах провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 відсутні будь які докази, які б свідчили про наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень про які зазначала сторона в судовому засіданні сторона захисту, а саме синці та гематоми та тілі та обличчі. Крім того як вбачається з дослідженої фото таблиці (а.с. 149-152) до протоколу проведення слідчого експерименту з зображенням обвинуваченого, який відбувався через короткий проміжок часу з моменту взяття під варту ОСОБА_2, сліди побиття на його обличчі відсутні. Доказів про скасування вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження суду надано не було.

Судова колегія, приймаючи як доказ протокол проведення слідчого експерименту від 03.10.2014 року за участю ОСОБА_2, вважає, що під час даної слідчої дії ОСОБА_2, вказуючи на нанесення ним тільки двох ударів руками в область голови потерпілої, одного удару ногою в поперек та двох ударів ногою по тулубу ОСОБА_5 намагався на той час зменшити свою провину у скоєному злочині. Висновок додаткової судово - медичної експертизи № 392/1 від 20.11.2014 року, насамперед спростовує твердження обвинуваченого в кількості нанесених потерпілій ударів, зазначених ним під час слідчого експерименту, а також підтверджує кількість заподіяних ОСОБА_2 ударів потерпілій ОСОБА_5

З метою забезпечення права обвинуваченого на подання доказів та обстоювання його правової позиції, судом було задоволене клопотання про виклик в судове засідання для допиту в якості свідка його дружини ОСОБА_17, розгляд кримінального провадження з метою організації та забезпечення її явки до суду неодноразово було відкладено, однак свідок ОСОБА_17, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду даного кримінального провадження неодноразово в судові засідання не з'явилась.

Таким чином, судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об'єктивного з'ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні стороною захисту не надано суду жодного доказу у частині її заперечень щодо вчинення обвинуваченим інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку що ОСОБА_2 24 вересня 2014 року приблизно о 17 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння прийшов за місцем мешкання ОСОБА_5 1937 року народження з метою запозичити у неї грошів, коли потерпіла відчинивши вхідні двері будинку відмовила обвинуваченому та почала його проганяти, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 ударом ноги, вибивши ногою вхідні двері, зайшов до будинку ОСОБА_5 та маючи умисел на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_5 умисно завдав останній не менше 2-х ударів руками по обличчю, від чого вона упала на підлогу, а ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, наніс лежачій на підлозі ОСОБА_5 множинні удари ногами та руками по різним частинам тіла, завдавши в область голови не менше 3-4 ударів, в область грудної клітини не менше 5-6 ударів, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді множинних синців волосяної частини голови, м'яких тканин обличчя, забита рана волосяної частини голови лобно- тім'яної області, множинних синців м'яких тканин грудної клітини, синців м'яких тканин лівої руки, тильної поверхні кісті, перелому грудини, а також множинних двосторонніх переломів ребер, праворуч за кількома лініями з пошкодженням плеври. Смерть потерпілої настала на місці від важкої тупої травми грудної клітини, множинних двосторонніх переломів ребер, грудини, що ускладнилося шоком.

При цьому суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин події яка відбулася на фоні конфліктної ситуації та умов, за яких вона виникла (відмова потерпілої на прохання обвинуваченого зайняти йому кошти, який при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, та намагання потерпілої прогнати останнього, що обвинувачений прийняв як образу ), свідчать про наявність у ОСОБА_18 мотиву вбивства. Крім того, саме обвинувачений під час проведення слідчого експерименту, який було визнано судом належним та допустимим доказом, в присутності свого захисника, понятих та статиста, без будь якого примусу та погроз, зазначив, що саме відмова потерпілої в його просьбі запозичити гроші та намагання останньої прогнати його, розлютило останнього, у зв'язку з чим обвинувачений наніс потерпілій тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.

Суд також враховує спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення ударів в життєво важливі органи, їх кількість та локалізацію, знаряддя заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (тупими предметами, можливо рукою, ногою).

Вказані обставини у своїй сукупності з очевидністю вказують на те, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним за вказаних вище обставин, що ОСОБА_2 мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_5, і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілої.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене у вироку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, доведено і дії останнього суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд також вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, повторно, оскільки як було встановлено в судовому засіданні умисел на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_5 виник у обвинуваченого після вбивства потерпілої, вчиненого з інших мотивів, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, одружений, інвалідом не являється, раніше судимий (а.с. 75),на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 80), за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 81); Доказів, які б підтверджували наявність на утриманні у обвинуваченого неповнолітньої дитини суду надано не було.

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Наявності критичної оцінки обвинуваченим своїх дій, готовності нести відповідальність за вчинене та правових підстав для визнання поведінки обвинуваченого такою, що свідчать про його щире каяття, судом не встановлено, а тому обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Також на підставі п.19 абз.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якого якщо має місце сукупність злочинів,для одного з яких рецидив утворює повторність,що передбачена як ознака цього злочину, яка впливає на його кваліфікацію, а для іншого рецидив злочинів такої ознаки не утворює, то при призначенні покарання за інший злочин суд може врахувати рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання, в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, за злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких (ст. 115 ч.1 КК України) та середньої тяжкості (ст. 185 ч.2 КК України), а також вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого та його репутації, який на час вчинення злочинів не працював, одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, маючи не зняті та непогашені судимості, в тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком за скоєння умисних злочинів,в тому числі корисливих злочинів, знову вчинив умисні злочини проти власності та проти життя та здоров'я людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ст. 115 ч.1КК України та ст. 185 ч.2 КК України.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, виходячи із особливостей вчинених злочинів, викладених у даному вироку та обставин його вчинення, характеру та тяжкості його наслідків, поведінку обвинуваченого до вчинення злочинів та його минуле, зокрема наявність незнятих та непогашених судимостей за вчинення умисних злочинів, відсутності обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та наявності обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння відносно особи похилого віку та рецидив злочину - підстав для призначення мінімальної міри покарання, передбаченої санкціями статей 115 ч.1 та 185 ч.2 КК України суд не вбачає.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений вчинив злочини, викладені в даному вироку, в період частково невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10 червня 2008 року, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 2, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України та на підставі ст.ст. 70,71 КК України засуджено до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна (а.с.76-77) та відповідно до ухвали Брянківського міського суду від 29.11.2013 року було звільнено від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 28 днів (а.с. 78) суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10 червня 2008 року.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, обраного, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 26 вересня 2014 року (а.с.86105-106), суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 26 вересня 2014 року.

При цьому в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту взяття під варту до моменту постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України складає 2 роки 7 місяців 22 дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 дактилоскопічної експертизи за №1365/352 від 21.10.2014 року (а.с. 121-124) витрати на залучення експертів у сумі 245 гривень 52 копійки (а.с.125) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-мобільний телефон «Nokia» сірого з чорним кольору, задня кришка телефону, половина сім-карти оператора «МТС», що відповідно до постанови слідчого від 01.10.2014 року (а.с. 156) знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_3

-7 обгорток з шоколадних цукерок російського виробництва, 24 цукерки російського виробництва, що відповідно до постанови слідчого від 01.10.2014 року (а.с.156) знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - підлягають знищенню.

- Вилучені : 1 ) 25.09.2014 року в ході огляду місця події за адресою : АДРЕСА_3, змив речовини бурого кольору з миски в кухні будинку, змив речовини бурого кольору з відра, виріз штори з плямою речовини бурого кольору з кахельної плитки та контрольний зразок матеріалу на якій відбиралися змиви; 2 ) в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, рушник зі слідами речовини бурого кольору, пластмасовий таз; 4) відібрані 27.09.2014 року у ОСОБА_2 зразки піднігтівого вмісту; 5) відібрані у ОСОБА_2 30.09.2014 року зразки крові; 5) вилучені у ОСОБА_3 3 шоколадні цукерки російського виробництва, які відповідно до постанови слідчого від 20.11.2014 року (а.с.180) знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів (а.с. 181) - підлягають знищенню.

-Чоловіча шкіряна куртка чорного кольору, 2 чоловічих спортивних штанів, чоловічі шкіряні туфлі, що відповідно до постанови слідчого від 20.11.2014 року передані на зберіганні в камеру схову речових доказів - підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_2

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 185 КК УКраїни та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років;

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10 червня 2008 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі, і, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 26 вересня 2014 року.

Зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення з моменту взяття під варту до моменту постановлення вироку, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України складає 2 (два) роки 7 (сім) місяців 22 (двадцять два) дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 копійки(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази:

-мобільний телефон «Nokia» сірого з чорним кольору, задня кришка телефону, половина сім-карти оператора «МТС», що відповідно до постанови слідчого від 01.10.2014 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - повернути потерпілому ОСОБА_3

-7 обгорток з шоколадних цукерок російського виробництва, 24 цукерки російського виробництва, що відповідно до постанови слідчого від 01.10.2014 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області - знищити.

-змив речовини бурого кольору з миски, змив речовини бурого кольору з відра, виріз штори з плямою речовини бурого кольору з кахельної плитки та контрольний зразок матеріалу на якій відбиралися змиви, рушник зі слідами речовини бурого кольору, пластмасовий таз; зразки піднігтівого вмісту та зразки крові ОСОБА_2, 3 шоколадні цукерки російського виробництва. які відповідно до постанови слідчого від 20.11.2014 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів - знищити.

-чоловічу шкіряну куртку чорного кольору, 2 чоловічих спортивних штанів, чоловічі шкіряні туфлі, що відповідно до постанови слідчого від 20.11.2014 року передані на зберіганні в камеру схову речових доказів - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя: М.М. Старікова

Судді: Л.О. Грибанова

Л.Б. Чернобривко