Рішення № 55114717, 19.01.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/133/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Запорожець О. М.

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

19.01.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

суддів: Сукач Т.О., Франко В.А.

при секретареві: Постоєнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Інтерцентр» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

08 травня 2015 року позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що 10.10.2000 року нею було придбано пилораму стрічкову в комплекті «Wood Moizer LT-30» у приватного підприємства «Фортуна» за 60000 грн. Оплату за зазначену пилораму було здійснено в повному обсязі 21.11.2000 року. Дану пилораму з часу її придбання вона використовувала для задоволення власних потреб у пиломатеріалах. Зазначила, що у березні 2012 року ОСОБА_3 запропонував їй займатись підприємницькою діяльністю, пов'язаною з виробництвом пиломатеріалів за адресою АДРЕСА_1. З цією метою ним було залучено для провадження спільної підприємницької діяльності приміщення та матеріальні цінності, що належали приватному підприємству «Інтерцентр» (далі по тексту ПП «Інтерцентр»), керівником якого є дружина відповідача. В свою чергу вона передала для обумовлених цілей пилораму стрічкову в комплекті «Wood Moizer LT-30». В період здійснення діяльності по виробництву пиломатеріалів з ОСОБА_3 вона сплачувала нерегулярні платежі, пов'язані з користуванням приміщення, хоча жодних договорів з цього приводу між нею та ОСОБА_3 не укладалось. Наприкінці квітня 2014 року вона вирішила продати належну їй пилораму стрічкову в комплексі «Wood Moizer LT-30» та коли намагалася її вивезти з приміщення за адресою вул. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 створив їй перешкоду і заявив, що пилораму він залишає собі в якості компенсації заборгованості по орендній платі в сумі 300000 грн. Таким чином, останній незаконно заволодів належною їй пилорамою. Просила витребувати у ОСОБА_3 належну їй на підставі договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2000 року пилораму стрічкову в комплекті «Wood Moizer LT-30» вартістю 60000 грн. та зобов'язати передати пилораму їй. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою Новоархангельського районного суду від 08.10.2015 року за клопотанням позивача у якості співвідповідача було залучено ПП «Інтерцентр» (а.с.97-98).

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року у позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням 19 листопада 2015 року позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що суд в порушення ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, пославшись на ст.1212 ЦК України, хоча підставою позову було зазначено виключно ст.387 ЦК. Також вказала, що суд відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що пилорама знаходиться наразі у ПП «Інтерцентр», який її використовує, тому ОСОБА_3 не можна вважати належним відповідачем. Не погодившись з такою позицією суду вказала, що обставини віндикації при витребуванні майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним, законодавець ставить в залежність не від фактичного заволодіння річчю на час звернення до суду, а з обставин саме незаконного заволодіння.

Представники позивача та ОСОБА_3 з'явилися у судове засідання. ПП «Інтерцентр» свого представника у судове засідання не направило. Про час та місце слухання справи повідомлене належним чином. Колегія суддів ухвалила слухати справу при даній явці на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 10.10.2000 року позивач придбала у ПП «Фортуна» пилораму стрічкову «Wood Mizer LT-30» за шістдесят тисяч гривень. Оплату за зазначену пилораму позивачем було здійснено 21.11.2000 року, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21.11.2000 року №11 (а.с.6, 7).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за віндікаційним позовом може бути лише особа, яка безпосередньо володіє майном, а оскільки відповідача ОСОБА_3 не можна вважати належним відповідачем за вказаною позовною вимогою, бо на момент пред'явлення позову та вирішення справи спірне майно не перебувало у його володінні, а знаходилось на території ПП «Інтерцентр», яке залучено судом до участі у справі у якості співвідповідача і до якого позивач вимог не заявляла. Також у мотивувальній частині рішення суд послався на норму ст.1212 ЦК України, за якою особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно (ч.1 вказаної статті).

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 387 ЦК України має право, зокрема витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому положення статті 387 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Як роз'яснив Пленум ВССУ у 23 постанови від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» (далі по тексту постанова ВССУ) відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Колегія суддів вважає, що позивач довела своє право власності на спірну пилораму належними доказами, а саме договором купівлі-продажу від 10.10.2000, накладною від 21.11.2000 року №11 про те, що товар, а саме пилорама стрічкова «Wood Mizer LT-30», відпущено ПП «Фортуна» позивачеві, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21.11.2000 року №11 про сплату позивачем 60000 грн. за пилораму стрічкову відповідно до накладної.

У судовому засіданні встановлено, що 01.03.2012 року між агрофірмою «Деметра» в особі директора ОСОБА_4 (орендодавця) та ПП «Альянс» в особі директора ОСОБА_2 (орендаря) укладено договір оренди приміщення промислової бази, розташованої в смт Новоархангельськ Кіровоградської області по вул. Слави, 147 терміном на 5 років з розміром орендної плати 85000 грн. на рік. Юридичну адресу агрофірми «Деметра» зазначено смт Новоархангельськ, вул. Слави, 37 (а.с.127).

У подальшому, 30.03.2012 року комісією у складі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 складено акт передачі в оренду приміщення складу і матеріальних цінностей (а.с.8, 130).

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - ПП «Інтерцентр» зазначено смт Новоархангельськ, вул. Слави, 37 (а.с.32-34).

З пояснень сторони позивача убачається, що позивач, взявши в оренду приміщення промислової бази, поставила там пилораму стрічкову в комплекті Wood-Mizer LT-30.

З письмових пояснень ОСОБА_3, які містяться в матеріалах перевірки Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області №36/2372, ЄО №807, ЄО №927 за зверненням ОСОБА_2, надані на вимогу суду, ОСОБА_3 пояснив, що 01.03.2012 року дійсно між агрофірмою «Деметра», директором якої є дружина відповідача - ОСОБА_4 та ПП «Альянс» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір оренди приміщення промислової бази, розташованої в смт Новоархангельськ по вул. Слави, 147. Розмір орендної плати складав 85000 грн. на рік, однак орендна плата не сплачувалась. Також протягом 2010-2011 років він надав у борг грошові кошти ОСОБА_2 у сумі 11500 грн., про що свідчить її розписка, а в заставу ним залишено пилораму, а 01.03.2013 року надав у борг 105900 грн. (з урахуванням попереднього боргу), про що ОСОБА_2 надала письмову розписку. Жодних дій по поверненню боргу ОСОБА_2 не вчинила (а.с.126, 131).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 не заперечував утримання спірної пилорами у якості закладу для забезпечення виконання зобов'язання по поверненню взятих позивачем у борг коштів.

Відповідно до вимог ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК).

Окремим видом застави є заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі (ч.2 ст.575 ЦК).

Згідно з ч.1 ст.576 ЦК предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частина 3 ст.577 ЦК України передбачає, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч.4 ст.577 ЦК).

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу укладення договору застави між позивачем та ОСОБА_3 у якості забезпечення боргових зобов'язань, та реєстрації застави рухомого майна, а саме пилорами стрічкової в комплекті Wood-Mizer LT-30.

ОСОБА_3 вказує на те, що пилораму утримує саме в рахунок боргу позивача по орендній платі. При цьому з вимогами про стягнення боргу з ОСОБА_2 не звертався.

У пункті 19 постанови ВССУ роз'яснено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем за віндікаційним позовом може бути лише особа, яка безпосередньо володіє майном, ОСОБА_3 не можна вважати належним відповідачем за вказаною позовною вимогою, оскільки на момент пред'явлення позову та вирішення справи спірне майно не перебувало у його володінні.

При цьому належних доказів того, що майно знаходиться саме на території ПП «Інтерцентр», юридична адреса: смт Новоархангельськ, вул. Слави, 37, судом не здобуто.

Директор ПП «Інтерцентр» ОСОБА_6, допитаний у судовому засіданні як свідок, показав, що деревообробні станки (торцювальний, шліфувальний, пилорама, прес), які знаходяться на території ПП «Інтерцентр», належать підприємству.

Про те, що на даний час спірна пилорама знаходиться на території ПП «Інтерцентр» випливає лише з письмових пояснень ОСОБА_3, допитаного у РВ УМВС України в Кіровоградській області 03.09.2014 року (а.с.131). Однак, доказів того, що в ПП «Інтерцентр» знаходиться саме спірна пилорама стрічкова в комплекті Wood-Mizer LT-30 матеріали справи не містять. Докази того, що спірне майно було передано ОСОБА_3 іншій особі в тимчасове користування в матеріалах справи також відсутні.

Заперечуючи позовні вимоги представник ОСОБА_3 посилався на те, що позивач не надала заводського номеру спірної пилорами, а тому його неможливо ідентифікувати, тобто спірне майно не є індивідуально визначеним.

Зважаючи на те, що заводський номер, який можливо зазначений на пилорамі, але позивач, не маючи доступу до неї не може його вказати, колегія суддів вважає, що наявність договору купівлі-продажу із зазначенням марки цієї пилорами та технічної документації до неї, яка хоч і складена іноземною мовою, але саме стосовно пилорами Wood-Mizer, то спірну пилораму Wood-Mizer LT-30 можливо вважати індивідуально визначеною.

Також колегія суддів вважає, що оскільки докази того, що ОСОБА_3 передав пилораму ПП «Інтерцентр» відсутні, а також жодними доказами не доведено знаходження пилорами на території цього підприємства, спірну пилораму слід витребувати саме у ОСОБА_3, а не у ПП «Інтерцентр».

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався також на ст.1212 ЦК України, якою дані правовідносини не регулюються, та обґрунтовуючи відмову у позові цією нормою в порушення ст.11 ЦПК України фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач вказану норму права підставою свого позову не зазначала.

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.387 ЦК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_3 належну ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 10 жовтня 2000 року пилораму стрічкову в комплекті Wood-Mizer LT-30 вартістю 60000 грн. та передати її ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1260 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: