Ухвала суду № 55112802, 20.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/135/16 Справа № 206/792/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Румянцев О. П. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 48

20 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М.М.,

суддів Котушенко С.П., Красвітної Т.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 19 травня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 19 травня 2015 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 щодо забезпечення її позову до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна та визначення права власності. Встановлено заборону на відчуження споруд розташованих за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, побутового майна та торгівельного успадкування, яке знаходиться за вказаними адресами.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 липня 2015 року виправлено описку в зазначеній вище ухвалі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального закону та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ст.152 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, про що суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з вимогами до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна та визначення права власності. Спірним майном, між іншим, є нежитлові споруди розташовані по АДРЕСА_1, надвірні споруди розташовані на території домоволодіння 21 по вул.Футбольній в с.Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області, побутового майна та торгівельного успадкування, яке знаходиться за вказаними адресами.

У зв'язку з тим, що вищезазначене майно є предметом спору та належить відповідачу по справі, приймаючи до уваги роз'яснення дані в постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Твердження апелянта з приводу того, що суд постановляючи оскаржувану ухвалу безпідставно не пересвідчився у належності вказаного майна до маси спільного сумісного майна подружжя, не може бути прийнятим до уваги, оскільки спір між сторонами по суті судом першої інстанції не розглянуто.

Посилання апелянта, що накладення заборони на відчуження майна паралізує його господарську діяльність не заслуговує на увагу, оскільки такий захід забезпечення позову як заборона на відчуження не позбавляє особу права на користування ним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять обставин, що є підставою для скасування ухвали суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про задоволення заяви про забезпечення позову постановлена у відповідності до вимог ЦПК України, відповідає нормам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 19 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

Т.П.Красвітна