Ухвала суду № 55112244, 19.01.2016, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

Справа № 184/1356/15-ц

Номер провадження 2/184/26/16

19.01.2016м. Орджонікідзе

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

при секретарі Михайловій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа: державний виконавець відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції ОСОБА_3 «про стягнення безпідставно набутого майна», -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою уточнену заяву і просить суд визнати виконавчий лист № 2/184/374 від 14.08.2014 року про стягнення аліментів на доньку - ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості за період з 12 травня 2014 року по вересень 2014 року у розмірі 5467,89 грн., стягнувши з ОСОБА_2 на його користь безпідставно одержану грошову суму за цим виконавчим листом у розмірі 3601,23 грн. за період з 12 травня 2014 року по 30 вересня 2015 року; визнати виконавчий лист № 2/184/374 від 14.08.2014 року про стягнення аліментів на утримання стягувачки ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості за період з 12 травня 2014 року по вересень 2014 року у розмірі 3645,25 грн., стягнувши з ОСОБА_2 на його користь безпідставно одержану грошову суму за цим виконавчим листом у розмірі 2400,82 грн. за період з 12 травня 2014 року по 30 вересня 2015 року; стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243,60 грн.. Пояснив, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року з нього стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, до досягнення нею повноліття, починаючи з 12.05.2014 року. Цим же рішенням з нього стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення донькою 3-х років, починаючи з 12.05.2014 року по 13.10.2016 року. На виконання вказаного судового рішення Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчі листи № 2/184/374 від 14.08.2014 року. Вказані виконавчі документи надійшли на виконання 18.08.2014 року в ВДВС Нікопольського міського управління юстиції. Згідно з постановами державного виконавця від 19.08.2014 року з вересня 2014 року з його заробітної плати стали утримувати аліменти в розмірі 50% його доходу. В жовтні 2014 року він дізнався про те, що рішення суду про стягнення з нього аліментів на доньку та відповідачку виконується у примусовому порядку. Виконавча служба на його звернення повідомила, що з нього стягуються аліменти в розмірі 50% від заробітку тому, що за період з 12 травня по серпень 2014 року включно за твердженням державного виконавця у нього створилася заборгованість по аліментам. Відповідачка повідомила його про звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на неї та малолітню доньку на початку травня 2014 року. Розуміючи, що він повинен платити аліменти з часу звернення відповідачки з позовом до суду, не чекаючи надходження виконавчого листа на підприємство, де він працює і щоб не було великої заборгованості, він в рахунок виконання судового рішення почав перераховувати через банкомат на картку відповідачки аліменти. Так, ним на користь ОСОБА_2, на виконання обов'язку з виплати аліментів з травня по вересень 2014 року згідно з наведеними нижче квитанціями сплачено 8163,97 грн. Зокрема: 11.05.2014 року за квитанцією № 135520 сплачено 497,5 грн.; 25.05.2014 року за квитанцією № 103919 сплачено 497,5 грн.; 12.06.2014 року за квитанцією № 064240 сплачено 1691,5 грн.; 08.07.2014 року за квитанцією № 064346 сплачено 1592 грн.; 29.07.2014 року за квитанцією № 171506 сплачено 1492,5 грн.; 08.08.2014 року за квитанцією № 121536 сплачено 1393 грн.; 06.09.2014 року за квитанцією № 153800 сплачено 497,5 грн.; 20.09.2014 року за квитанцією № 150753 сплачено 502,47грн. Всього з 11.05.2014 року по 20.09.2014 року сплачено 8163,97 грн. Надані ним квитанції про здійснення платежів через банкомат про виплату аліментів за період з травня по вересень 2014 року, державний виконавець не взяв до уваги, тому що стягувачка надала неправдиві відомості про те, що гроші вона отримувала з інших правових підстав. Зокрема, стягувачка написала до відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції заяву про те, що вона не вважає виплачену ним суму в розмірі 8163,97грн. як аліменти, а вважає, що це буцімто його борг її батькам. При цьому вона не надала виконавцю ніяких документів, підтверджуючих цей борг. Він не мав і не має жодних боргових зобов'язань, ані перед стягувачкою, ані перед її батьками і не доручав ОСОБА_2 виконувати будь-які його майнові зобов'язання перед третіми особами. На його неодноразові звернення до виконавчої служби про проведення розрахунку його заборгованості йому відповідали відмовою, що перешкоджало йому у визначенні розміру його аліментних зобов'язань за період з травня 2014 по серпень 2014 року. Тільки після того, як Орджонікідзевський міський суд ухвалою від 05.01.2015 року визнав постанови державного виконавця відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 19.08.2014 року «Про звернення стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 50%» правомірними, він зробив розрахунок заборгованості, але ті суми, які він сплачував, до надходження виконавчих листів на підприємство, виконавець не врахував внаслідок заперечень стягувачки при розрахунку, посилаючись на її заяву. Його виплати у розмірі 8163,97 грн. безпідставно не враховані при визначенні розміру заборгованості по аліментах на малолітню доньку та стягувачку. Відповідно до розрахунку державного виконавця його заборгованість за період з 12.05.2014 року по вересень 2014 року складає: по виконавчому листу на утримання доньки - 5467,89 грн., по виконавчому листу на утримання стягувачки - 3645,25 грн. З розрахунками, які виконав державний виконавець, він не згоден, тому що він безпідставно не прийняв до розрахунку квитанції про сплату його аліментів та виніс постанови про стягнення з нього аліментів в розмірі 50% від заробітку. Зроблений ним розрахунок свідчить про те, що ніякого боргу по аліментам у нього немає, а навпаки станом на 30.09.2015 року з нього безпідставно стягнено більше аліментів на суму 6002,05 грн. Загальний розмір аліментів в частинах згідно рішення суду від 05.06.2014 року складає 5/12 частин від заробітної плати: (1/4+1/6 = 5/12). Загальна заробітна плата, з якої стягувалися аліменти за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року складала 110264,75 грн.. Сума аліментів за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року, яку він повинен сплатити згідно рішення суду від 05.06.2014 року в розмірі 5/12 частини складає 45943,65 грн.. Розрахунок: (110264,75 : 12 х 5) = 45943,65 грн., із них - 27566,25 грн. - сума аліментів на дочку, що складає 1/4 частину; - 18377,40 грн. - сума аліментів на ОСОБА_2, що складає 1/6 частину. Фактично з нього стягнуто аліментів, згідно постанов державного виконавця від 19.08.2014 року за період з вересня 2014 року по 30.09.2015 року в сумі 43781,73 грн.: із них - 25782,89грн.- аліменти на дочку; - 17998,84грн.- аліменти на ОСОБА_2. Загальна сума аліментів, яку він сплатив за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року з врахуванням наданих ним квитанцій складає - 51945,7 грн. Розрахунок: (43781,73 + 8163,97 = 51945,7грн.). Таким чином, відповідно до розрахунку, з врахуванням наданих них квитанцій, станом на 30.09.2015 року з нього стягнуто більше аліментів на суму 6002,05 грн., ніж повинно було стягуватись відповідно до рішення суду від 05.06.2014 року, в розмірі 5/12 частин заробітку. Розрахунок: 51945,7 - 45943,65 = 6002,05 грн., із них - 3601,23 грн. - сума аліментів на дочку, (1/4 частина); - 2400,82 грн. - сума аліментів на ОСОБА_2 (1/6 частина).

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 не визнала та надала суду письмове заперечення, в якому просить залишити без задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо визначення виконавчих листів від 14.08.2014 року № 2/184/374 про стягнення аліментів на доньку - ОСОБА_4 та на неї такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення заборгованості за період з 12.05.2014 року по вересень 2014 року та утримання з неї нібито зайво сплачених ним аліментів і судовий збір в сумі 243,60грн. Пояснила, що в своїй заяві ОСОБА_1 просить визнати виконавчі листи від 14.08.2014 року №2/184/374 про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4 та на неї такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення заборгованості за період з 12.05.2014 року по вересень 2014 року з урахуванням наданих ним квитанцій та фактично виплачених аліментів та утримати з неї нібито зайво сплачені ним аліменти. Крім того, він просить стягнути з неї судовий збір в сумі 243,60 грн.. Вона не згодна із заявою позивача щодо визначення виконавчих листів від 14.08.2014 року №2/184/374 про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4 та на неї такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення заборгованості за період з 12.05.2014 року по вересень 2014 року та утримання з неї нібито зайво сплачених ним аліментів і судовий збір в сумі 243,60 грн.. Вважає, що розрахунок боргу зі стягнення аліментів державним виконавцем відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції зроблено у відповідності до чинного законодавства, без урахування квитанцій наданих позивачем, бо вони ніякого відношення до аліментів не мають. По-перше, в квитанціях, наданих ОСОБА_1 не вказано цільове призначення коштів. Як би він хотів перерахувати їй аліменти, то зробив би це через відділення Укрпошти та зазначив в повідомленні, що це аліменти. Він же перерахував кошти через термінал, де послуга з перерахування аліментів не передбачена. По-друге, позивач на ремонт своєї приватної 3-х кімнатної квартири брав у неї в борг кошти в сумі 9000 грн., які надала йому держава на виховання дитини до досягнення нею 3-х річного віку, її декретні кошти в сумі 9000 грн., а також брав у борг кошти у її батьків в сумі 12000 грн. та обіцяв під чесне слово повернути борг в найближчий час. По-третє, вже з травня 2014 року ОСОБА_1 користувався послугами адвоката і кожен адвокат знає, що в квитанціях повинно бути чітко вказано призначення платежу. Отже, ці кошти не сплата аліментів, а сплата боргу. По-четверте, позивач не мав ніякого наміру добровільно сплачувати аліменти, бо рішення Орджонікідзевського міського суду від 05.06.2014 року про стягнення аліментів на утримання дитини та коштів на утримання дружини було оскаржено в Апеляційному суді Дніпропетровської області. Ухвалою Апеляційного суду від 28.07.2014 року ОСОБА_1 в задоволенні скарги було відмовлено. Таким чином, кошти, перераховані через термінал ОСОБА_1 на поповнення її картки - це часткова сплата боргу з материнського капіталу, а не аліментів. По-п'яте, згідно ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, який визначений у цій заяві. Однак, ОСОБА_1, незважаючи на те, що постійно працював в ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», не зробив цього, тому він вводить суд в оману, що нібито ці кошти він сплатив як аліменти. Примусове стягнення аліментів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче впровадження». Це ще раз підтверджує, що перераховані ОСОБА_1 кошти через термінал не є аліменти, а сплата часткового боргу материнського капіталу.

Заінтересована особа - державний виконавець відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності прийшов до висновку, що заявлені вимоги необґрунтовані, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

В обґрунтування своїх позовних вимог заявник посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, до досягнення нею повноліття, починаючи з 12.05.2014 року. Цим же рішенням з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення донькою 3-х років, починаючи з 12.05.2014 року по 13.10.2016 року. На виконання вказаного судового рішення Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчі листи № 2/184/374 від 14.08.2014 року. Вказані виконавчі документи надійшли на виконання 18.08.2014 року в ВДВС Нікопольського міського управління юстиції. Згідно з постановами державного виконавця від 19.08.2014 року з вересня 2014 року з заробітної плати ОСОБА_1 стали утримувати аліменти в розмірі 50% його доходу. В жовтні 2014 року ОСОБА_1 дізнався про те, що рішення суду про стягнення з нього аліментів на доньку та відповідачку виконується у примусовому порядку. Виконавча служба на його звернення повідомила, що з нього стягуються аліменти в розмірі 50% від заробітку тому, що за період з 12 травня по серпень 2014 року включно за твердженням державного виконавця у нього створилася заборгованість по аліментам. Відповідачка повідомила ОСОБА_1 про звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на неї та малолітню доньку на початку травня 2014 року. Розуміючи, що він повинен платити аліменти з часу звернення відповідачки з позовом до суду, не чекаючи надходження виконавчого листа на підприємство, де він працює і щоб не було великої заборгованості, він в рахунок виконання судового рішення почав перераховувати через банкомат на картку відповідачки аліменти. Так, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на виконання обов'язку з виплати аліментів з травня по вересень 2014 року згідно з наведеними нижче квитанціями сплачено 8163,97 грн. Зокрема: 11.05.2014 року за квитанцією № 135520 сплачено 497,5 грн.; 25.05.2014 року за квитанцією № 103919 сплачено 497,5 грн.; 12.06.2014 року за квитанцією № 064240 сплачено 1691,5 грн.; 08.07.2014 року за квитанцією № 064346 сплачено 1592 грн.; 29.07.2014 року за квитанцією № 171506 сплачено 1492,5 грн.; 08.08.2014 року за квитанцією № 121536 сплачено 1393 грн.; 06.09.2014 року за квитанцією № 153800 сплачено 497,5 грн.; 20.09.2014 року за квитанцією № 150753 сплачено 502,47грн. Всього з 11.05.2014 року по 20.09.2014 року сплачено 8163,97 грн. Надані ОСОБА_1 квитанції про здійснення платежів через банкомат про виплату аліментів за період з травня по вересень 2014 року, державний виконавець не взяв до уваги, тому що стягувачка надала неправдиві відомості про те, що гроші вона отримувала з інших правових підстав. Зокрема, стягувачка написала до відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції заяву про те, що вона не вважає виплачену ним суму в розмірі 8163,97грн. як аліменти, а вважає, що це буцімто його борг її батькам. При цьому ОСОБА_2 не надала виконавцю ніяких документів, підтверджуючих цей борг. ОСОБА_1 не мав і не має жодних боргових зобов'язань ані перед стягувачкою, ані перед її батьками і не доручав ОСОБА_2 виконувати будь-які його майнові зобов'язання перед третіми особами. На неодноразові звернення ОСОБА_1 до виконавчої служби про проведення розрахунку його заборгованості йому відповідали відмовою, що перешкоджало йому у визначенні розміру його аліментних зобов'язань за період з травня 2014 року по серпень 2014 року. Тільки після того, як Орджонікідзевський міський суд ухвалою від 05.01.2015 року визнав постанови державного виконавця відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 19.08.2014 року «Про звернення стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 50%» правомірними, він зробив розрахунок заборгованості, але ті суми, які він сплачував, до надходження виконавчих листів на підприємство, виконавець не врахував внаслідок заперечень стягувачки при розрахунку, посилаючись на її заяву. Виплати ОСОБА_1 у розмірі 8163,97 грн. безпідставно не враховані при визначенні розміру заборгованості по аліментах на малолітню доньку та стягувачку. Відповідно до розрахунку державного виконавця його заборгованість за період з 12.05.2014 року по вересень 2014 року складає: по виконавчому листу на утримання доньки - 5467,89 грн., по виконавчому листу на утримання стягувачки - 3645,25 грн. З розрахунками, які виконав державний виконавець, він не згоден, тому що він безпідставно не прийняв до розрахунку квитанції про сплату його аліментів та виніс постанови про стягнення з нього аліментів в розмірі 50% від заробітку. Зроблений ним розрахунок свідчить про те, що ніякого боргу по аліментам у нього немає, а навпаки станом на 30.09.2015 року з нього безпідставно стягнено більше аліментів на суму 6002,05 грн. Загальний розмір аліментів в частинах згідно рішення суду від 05.06.2014 року складає 5/12 частин від заробітної плати: (1/4+1/6 = 5/12). Загальна заробітна плата, з якої стягувалися аліменти за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року складала 110264,75 грн.. Сума аліментів за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року, яку він повинен сплатити згідно рішення суду від 05.06.2014 року в розмірі 5/12 частини складає 45943,65 грн.. Розрахунок: (110264,75 : 12 х 5) = 45943,65 грн., із них - 27566,25 грн. - сума аліментів на дочку, що складає 1/4 частину; - 18377,40 грн. - сума аліментів на ОСОБА_2, що складає 1/6 частину. Фактично з ОСОБА_1 стягнуто аліментів згідно постанов державного виконавця від 19.08.2014 року за період з вересня 2014 року по 30.09.2015 року в сумі 43781,73 грн.: із них - 25782,89грн.- аліменти на дочку; -17998,84грн.- аліменти на ОСОБА_2. Загальна сума аліментів, яку він сплатив за період з 12.05.2014 року по 30.09.2015 року з врахуванням наданих ним квитанцій складає - 51945,7 грн. Розрахунок: (43781,73 + 8163,97 = 51945,7грн.). Таким чином, відповідно до розрахунку, з врахуванням наданих них квитанцій, станом на 30.09.2015 року з нього стягнуто більше аліментів на суму 6002,05 грн., ніж повинно було стягуватись відповідно до рішення суду від 05.06.2014 року, в розмірі 5/12 частин заробітку. Розрахунок: 51945,7 - 45943,65 = 6002,05 грн., із них - 3601,23 грн. - сума аліментів на дочку, (1/4 частина); - 2400,82 грн. - сума аліментів на ОСОБА_2 (1/6 частина).

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З доводами заявника, викладених в заяві та в судовому засіданні, суд погодитися не може, оскільки вони є безпідставними, недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються поясненнями стягувача ОСОБА_2, викладених нею в письмових запереченнях та в судовому засіданні, наданими нею письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні на виконанні у відділі державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції з 18.08.2014 року перебувають виконавчі провадження з приводу примусового виконання: виконавчого листа №2/184/374, виданого 14.08.2014 року Орджонікідзевським міським судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12 травня 2014 року до досягнення повноліття доньки та виконавчого листа №2/184/374, виданого 14.08.2014 року Орджонікідзевським міським судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 3-х років у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, починаючи з 12 травня 2014 року до 13 жовтня 2016 року.

Зазначені виконавчі документи надійшли на виконання до відділу виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції 18.08.2014 року та знаходяться на виконанні у державного виконавця Сінченко О.В.. Боржник ОСОБА_1 мав постійне місце роботи, працював на час визначення заборгованості згідно виконавчих документів з 12 травня 2015 року у ПАТ «Нікопольський завод феросплавів». 19.08.2014 року за вихідними номерами № 52483/2 та № 52482/2 державним виконавцем Сінченко О.В. у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» направлені дві постанови про звернення стягнення на доход боржника до бухгалтерії місця роботи боржника до ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»: «Проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахувань податків проводити утримання щомісячно в розмірі 1/2 частини, до погашення заборгованості, яку нараховувати з 12.05.2014 року, заборгованість визначити згідно нарахованої заробітної плати (доходу) по 1/4 частині щомісячно, після погашення заборгованості - по 1/4 частині доходу щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини»; «Проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахувань податків проводити утримання щомісячно в розмірі 1/2 частини, до погашення заборгованості, яку нараховувати з 12.05.2014 року, заборгованість визначити згідно нарахованої заробітної плати (доходу) по 1/6 частині щомісячно, після погашення заборгованості - по 1/6 частині доходу щомісячно до 13.10.2016 року».

У жовтні 2014 року боржником надані квитанції про сплату на банківську картку стягувачки за травень-вересень 2014 року грошових коштів на загальну суму 8200,00 грн., а пізніше сума складала вже 6002,05 грн..

Згідно заяви стягувачки ОСОБА_2 від 22.10.2014 року, надані боржником ОСОБА_1 квитанції про сплату грошових коштів на загальну суму 8200,00 грн., стягувачка отримала на погашення боргу. Факт отримання аліментів стягувачка ОСОБА_2 заперечує. В наданих боржником квитанціях відсутні записи про призначення платежу - аліменти.

На підставі вищевикладеного здійснити перерахунок боргу по аліментам державний виконавець не може, оскільки існує спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів.

У відповідності до ч. 8 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, суд не може встановити та взяти за основу, що надані боржником ОСОБА_1 до відділу ДВС квитанції про сплату грошових коштів в добровільному порядку на загальну суму 6002,05 грн. за травень-вересень 2014 року сплачені як аліменти на користь ОСОБА_2 на виконання рішення суду про стягнення аліментів, що набрали законної сили, оскільки безпосередньо в цих квитанціях (які скаржником та його представником навіть не додані до вказаної скарги і дана інформація відома суду з пояснень виконавця та сторін виконавчого провадження) не зазначено призначення платежу аліменти, що позбавляє права суд зробити розрахунок заборгованості по аліментам та вважати, що виконавчий лист не підлягає виконанню згідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до ст.. 60 ч. 4 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслуговують уваги доводи ОСОБА_2, викладені нею в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти заяви заявника.

Окрім того, не залишається без уваги та обставина, що ОСОБА_1 раніше двічі звертався до суду з подібними заявами, в задоволенні яких було відмовлено щодо цих же обставин справи.

Надані ОСОБА_1 розрахунки, якими він підтверджує переплату аліментів не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

За таких обставин суд вважає необхідним в задоволенні вимог заявника відмовити.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 369, 383 389 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа: державний виконавець відділу ДВС Нікопольського міського управління юстиції ОСОБА_3 «про стягнення безпідставно набутого майна».

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 ти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_5