Рішення № 5510812, 14.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-4768/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Матійчук Г.О.,

при секретарі: Шишкарьовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів по договору банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1030/0305314001667002 (вклад КАПІТАЛ) від 26.12.2008 року в сумі 20000,00 доларів США, відсотки по депозиту, починаючи з дня закінчення дії договору, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1030/0299947001667001 від 26.12.2008 року в сумі 8 092,00 доларів США, відсотки по депозиту, починаючи з дня закінчення дії договору та 250,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач відмовився виплатити на її вимогу гроші за зазначеним вище договором банківського вкладу, чим порушив її законні права.

Зазначена цивільна справа надійшла до Печерського районного суду м. Києва з Обухівського районного суду Київської області в порядку підсудності.

Позивач в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав, відмовившись від п.3 та 4 позовних вимог, та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За викладених підстав, а також враховуючи прохання позивача про заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1030/0305314001667002 (вклад КАПІТАЛ) в сумі 20000,00 доларів США строком на 33 дні з 26.12.2008 року до 27.01.2009 року з виплатою 14 % річних.

Свої зобов»зання позивач виконала, перерахувавши на рахунок відповідача зазначену в договорі суму (а.с.14).

Після закінчення терміну дії договору позивач звернулася до установи банку з вимогою повернути вклад, (а.с.12), однак їй було відмовлено на тій підставі, що в банку введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.15).

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. 2 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки, вимоги ч. 2, ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладу. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст.1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.

Також суд вважає посилання відповідача у відповіді позивачеві від 23.02.2009 року на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в частині відмови у видачі вкладу таким, що не грунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов»язання щодо повернення позивачу суми вкладу в обумовлений договором строк, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 20000,00 дол. США підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування належними позивачу коштами після передбаченої договором дати повернення задоволенню не підлягають. Так, обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що у зв»язку з порушенням банком умов договору щодо строків повернення вкладу та нарахованих відсотків у позивача виникло право вимагати від банку сплати відсотків за користування відповідачем сумою вкладу після передбаченої договором дати її повернення. При цьому позивач виходив з розміру процентної ставки, яка передбачена пунктом 1.2. вищезазначеного договору в розмірі 14 % річних. Однак, відповідно до п. 3.3. вищезазначеного договору банківського вкладу, починаючи з «дати повернення» вкладу, встановленою п.1.1 цього договору, проценти не нараховуються. Датою повернення вкладу, відповідно до п.1.1. є 27 січня 2009 року. Будь-яких умов, які б покладали на банк обов»язок сплачувати вкладнику проценти за вищевказаними ставками у разі порушення строків повернення вкладів зазначений договір не містить.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов»язок відшкодувати судові витрати по справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 614, 615, 625, 651, 1060, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за банківським вкладом задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 26386936) на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1030/0305314001667002 (вклад КАПІТАЛ) від 26.12.2008 року в сумі 20000 ( двадцять тисяч),00 доларів США та 250(двісті п»ятдесят),00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 26386936) на користь Держави 1700 (одну тисячу сімсот),00 гривень у відшкодування судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О.Матійчук