Ухвала суду № 55108076, 21.01.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1227/14-ц

Провадження № 2/541/38/2016

У Х В А Л А

21 січня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Куцин В.М.,

при секретарі Борисенко М. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "ОСОБА_1 та Кредит" до ОСОБА_2, фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2014 року ПАТ ОСОБА_1 "ОСОБА_1 та Кредит" звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що із відповідачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №К-134-2007 від 15.10.2007 року. Відповідно до якого позивач надав зазначеному відповідачу кредит відкривши відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 600000 гривень з терміном повернення кредитних ресурсів до 15 жовтня 2012 року з оплатою за процентною ставкою 19,00% річних.

На протязі дії Кредитного договору укладалися додаткові угоди щодо зміни суми кредитної лінії, процентів за користування кредитом. Відповідно до умов додаткової угоди від 12.12.2011 року позивач відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1685387,39 грн. з терміном повернення до 15 жовтня 2013 року із сплатою процентів у розмірі 21% річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, у разі порушення строків погашення кредиту - 31,5% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання за період з моменту непогашення кредиту до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом, 31,5% річних за період з моменту не повернення кредиту до дня фактичного погашення; 31 ,5% річних за період з терміну повернення кредиту що зазначений в п 1.1 Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Для забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 15 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 підприємством технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» укладено договір поруки № П-134-2007, згідно умов якого зазначений поручитель зобовязався відповідати перед позивачем (позикодавцем) в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобовязань позичальником за Кредитним договором. 12.12.2011 року укладено додаткову угоду до вказаного договору поруки.(а.с.21т.1)

05 липня 2011 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_1 та кредит» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір поруки №П-13/2-2007/1, відповідно до умов якого поручитель відповідає як солідарний боржник по кредитному договору №К-134-2007 в розмірі кредиту 1677000 гривень зі сплатою 21 % річних в гривні та 16% річних в доларах США (а.с.22 т.1).

На забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 05 липня 2011 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № П-134-2007/1 згідно умов якого зазначений поручитель зобовязався відповідати перед позивачем (позикодавцем) в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобовязань позичальником за Кредитним договором.

Відповідно до п.2.1 зазначених договорів поруки у випадку невиконання позичальником зобовязань по кредитному договору поручителі відповідають перед позикодавцем як солідарні боржники.

АТ «ОСОБА_1 та кредит» виконав зобовязання за кредитним договором в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_2 кошти в розмірі та на умовах кредитного договору.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобовязання і станом на 18.04.2014 року має заборгованість по кредитному договору в сумі 1334121,92 гривні, з яких сума простроченої заборгованості по кредиту 885962 гривні 42 коп., сума простроченої заборгованості по процентам 371362,81 гривні та пеня 76796,69 грн.

Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на його користь солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_2 та солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор».

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 06.07.2015 року вищевказану позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 01.09 2015 року ухвалу місцевого суду від 06.07.2015 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання представник позивача не зявився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.103 т.3).

Відповідач ОСОБА_2 діючи від свого імені, від імені ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» в підготовчій частині судового засідання заявила клопотання про припинення договору поруки № П-134-2007 від 15.10.2007 року укладеного між Банком та ОСОБА_3 підприємством технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» та додаткову угоду до вказаного договору поруки від 12.12.2011 року, оскільки останній платіж поручителем ОСОБА_3 підприємством технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор в сумі 15208 гривень внесений 17.10.2012 року, а позивач звернувся до поручителя з вимогою про стягнення боргу15.05.2014 року тобто зі сплином 6 місячного терміну протягом якого позикодавець мав право на звернення до суду з цим позовом до поручителя. Вказане клопотання обґрунтовувала правовою позицією викладеною в рішенні Верховного Суду України у справі №6-745цс15.

Заслухавши представника відповідача, суд вважає, що клопотання задоволено бути не може виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право обєднати в одній позовній заяві кілька вимог, повязаних між собою.

Відповідно до розяснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 розяснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно повязані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке обєднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд закриває провадження у справі по якій відкрито провадження щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем при зверненні до суду з даним позовом обєднані вимоги які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, провадження у справі за позовними вимоги ПАТ «ОСОБА_1 та Кредит» до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору необхідно закрити.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року (справа №6-745цс15).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України необхідно повідомити публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 та Кредит» що розгляд його позовних вимог до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору віднесено до юрисдикції господарських судів.

В звязку з цим розяснити ОСОБА_3 підприємству технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» право на звернення з позовом про припинення договору поруки до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 205, 206, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про припинення договору поруки відмовити.

Провадження у справі за позовними вимоги ПАТ «ОСОБА_1 та Кредит» до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору, закрити.

Повідомити Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 та Кредит», що розгляд до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору віднесено до юрисдикції господарських судів.

Розяснити ОСОБА_3 підприємству технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» право на звернення з позовом про припинення договору поруки до господарського суду.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з часу отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_4