Постанова № 55107361, 14.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11188/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/27/16 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 14.01.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю: представників Київської митниці ДФС Петровської А.О. та Захарова А.О., захисника особи, яку притягнуто до відповідальності - адвоката Сухотіна Д.А., розглянувши апеляційну скаргу останього на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року, якою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №0651/125120102/15 від 05 листопада 2015 року 5200 євро та 180 доларів США в дохід Держави. Судом також стягнуто з ОСОБА_5 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 04 грн. 73 коп.

Вказане вище адміністративне правопорушення ОСОБА_5 вчинено, як зазначено в постанові суду, за наступних обставин.

05.11.2015р., о 08 год., в залі ,,Відліт" терміналу ,,Д" ДП ДМА ,,Бориспіль", під час проведення митного контролю пасажирів, які відлітали до Чехії, м. Прага, рейсом № 807, у громадянина ОСОБА_5, який обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору ,,зелений коридор", тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину ним ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", було виявлено 5200 євро та 180 доларів США, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил у ОСОБА_5. було тимчасово вилучено 5200 євро та 180 доларів США.

В апеляційній скарзі адвокат Сухотін Д.А. вважає вищевказану постанову суду необґрунтованою та незаконною, в частині конфіскації 5200 євро та 180 доларів США, які належать ОСОБА_5 та просить змінити постанову суду першої інстанції щодо останнього, виключивши з резолютивної частини постанови стягнення у вигляді конфіскації вказаних грошей та повернути їх ОСОБА_5 В обґрунтування апеляційної скарги її автор посилається на те, що суд не дослідив належним чином матеріали справи, не надав належної оцінки даним, що містяться у них, не взяв до уваги особу правопорушника, обставини, що пом'якшують відповідальність і необґрунтовано застосував конфіскацію валютних цінностей.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу захисника Сухотіна Д.А., приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та об'єктивного з"ясування обставин справи, перевірки доводів автора апеляційної скарги, заслухавши пояснення: апелянта, який підтримав апеляційну скаргу; представників Київської митниці ДФС, які заперечували проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_5 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_5, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_5 під час проходження митного контролю мають законне походження, не мали ознак приховування. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_5 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, затримані кошти мали бути використані ним на витрати, пов'язані з лікуванням, яке він проходить декілька разів на рік. Вказані обставини підтверджуються, як поясненнями правопорушника, так і відповідними наявними в матеріалах справи документами.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_5, оскільки покладає на нього ,,надмірний індивідуальний тягар".

За вказаних обставин ОСОБА_5 підлягає звільненню від додаткового стягнення у вигляді конфіскації тимчасово вилучених грошей відповідно до протоколу про порушення митних правил №0651/125120102/15 від 05 листопада 2015 року, а тимчасово вилучені гроші слід повернути гр. ОСОБА_5

На підставі наведенного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сухотіна Д.А. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Тимчасово вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0651/125120102/15 від 05 листопада 2015 року кошти в сумі 5200 (п'ять тисяч двісті) євро та 180 (сто вісімдесят) доларів США повернути громадянину ОСОБА_5.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький