Ухвала суду № 55107300, 13.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/10393/12 Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.Провадження № 22-ц/780/638/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 13.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С.В.,

суддів: Данілова О.М.,

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Петленко І.О.

представника заявника: ОСОБА_3

розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_4 на дії начальника міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, заінтересована особа ОСОБА_6, за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною скаргою.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року закрито провадження по справі у звязку з тим, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заявник, державний виконавецьта заінтересована особа в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника заявника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такого.

Закриваючи провадження за скаргою, суд першої інстанції виходив з того, що заявник оскаржив рішення начальника ВДВС Білоцерківського МРУЮ вчинені нею не при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, а в силу своїх повноважень щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Однак, на думку колегії суддів, з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин(далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 82 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 тієї ж статті Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383ЦПКє діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є стороною виконавчого провадження (стягувачем) відкритого на підставі виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайоним судом Київської області, а начальник ВДВС Білоцерківського МРУЮ винесла оскаржувану постанову в межах виконавчого провадження, що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, через порушення норм процесуального права з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. 218, ст. ст. 303 - 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 02 листопада 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

Судді: О.М. Данілов

ОСОБА_2