Рішення № 55106903, 11.01.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/553/15-ц

Провадження № 2/368/11/16

Рішення

іменем України

"11" січня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 опікуна ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним кредитного договору, -

встановив :

В позові позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» вказав, що 3.02.2011 року позивач і відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір по якому відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобовязався здійснювати щомісячні платежі на погашення кредиту та відсотків і комісії за обслуговування кредиту та сплатити штраф при порушенні строків платежу по якомусь з грошових зобовязань відповідно до умов договору, що становить заява разом з « Умовами та правилами надання банківських послуг» , « Правилами користування платіжною карткою» та « Тарифами Банку». Але відповідач не надавав позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості і станом на 31.01.2015 року виникла заборгованість в розмірі 22765,16 грн., яка складається з наступного: 14940 грн. заборгованість за кредитом, 6164,91 грн. заборгованість про процентах за користування кредитом, 100 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. штраф ( фіксована частина), 1060,25 грн. штраф ( процентна складова).

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Опікун ОСОБА_1 подала зустрічний позов в якому вказала, що 3.02.2011 року ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними через свою психічну хворобу якою страждає з дитинства. А тому просила визнати недійсним кредитний договір від 3.02.2011 року.

В судове засідання представник позивача надіслав заяву про підтримання позову і розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні опікун ОСОБА_2 та її представник зустрічний позов підтримали і не визнали первісний позов.

Судом встановлено слідуюче.

Стаття 225 ЦК України передбачає слідуюче:

1. Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

2. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.

3.02.2011 року позивач і відповідач ОСОБА_1 вчинили кредитний договір по якому відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобовязався здійснювати щомісячні платежі на погашення кредиту та відсотків і комісії за обслуговування кредиту та сплатити штраф при порушенні строків платежу по якомусь з грошових зобовязань відповідно до умов договору, що становить заява разом з « Умовами та правилами надання банківських послуг» , « Правилами користування платіжною карткою» та « Тарифами Банку».

Висновком судово- психіатричної експертизи №201ц від 12.08.2015 року підтверджується, що 3.02.2011 року ОСОБА_1 при вчиненні вказаного кредитного договору не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними через свою психічну хворобу . Він з раннього дитинства і до теперішнього часу страждав та страждає на хронічні стійкі психічні розлади легку розумову відсталість в формі олігофренії у ступеню вираженої дебільності із емоційно вольовою нестійкістю та соціально трудовою дезаптацією ( МКХ-10,F70.1) , тому він за своїм психічним станом не міг на протязі усього свого життя ( в тому числі з 01.01.2010 року) і не може в теперішній час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними .

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 5.11.2015 року визнано недієздатним ОСОБА_1 і встановлено опіку над ним та призначено йому опікуном ОСОБА_2

Тому відповідно до ст.225 ч.1,2 ЦК України визнати недійсним кредитний договір №б\н від 03.02.2011 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 акціонерним товариством Комерційного банку «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст.236 ч.1 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.216 ч.1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Тому у відповідача відсутні обовязки перед позивачем з підстав, вказаних позивачем, і в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.225 ч.1, 236 ч.1, 216 ч.1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,-

Вирішив :

В задоволенні позову відмовити.

Зустрічний позов задоволити.

Визнати недійсним кредитний договір №б\н від 03.02.2011 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 акціонерним товариством Комерційного банку «ПРИВАТБАНК».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а позивачем з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя: В. І. Кириченко