Рішення № 55106780, 18.01.2016, Вишгородський районний суд Київської області

18.01.2016 Справа № 363/3261/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Кашоїді М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що Напідставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено ОСОБА_4 Анатоліївнустроком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку. Між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_2 22.01.2008 року було укладено Кредитний договір № 257/21 за умовами якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 кредит у сумі 11 023 (одинадцять тисяч двадцять три) долари США 77 центів зі сплатою 12,95% річних, з кінцевим терміном повернення до 22.01.2015 року. 22.01.2008 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобовязувався солідарно відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором № 257/21 в повному обсязі. Банк виконав умови Кредитного договору - надав Позичальнику кредит, а останній зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору. У звязку з невиконанням Позичальником графіку погашення заборгованості за Кредитним договором № 257/21, ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про повернення заборгованості за Кредитним Договором. Однак вимоги Банку проігноровано, залишено без відповіді та кредитна заборгованість не сплачена. Зобовязання по Кредитному договору № 257/21 від 22.01.2008 року до теперішнього часу Відповідачем ОСОБА_2 виконані частково. Станом на 21.07.2015 року, заборгованість ОСОБА_2б. за Кредитним договором в гривневому еквіваленті становить 22 059 (двадцять дві тисячі пятдесят девять) гривень 10 копійок, а саме: заборгованість за кредитом 727 (сімсот двадцять сім) доларів США 77 центів; відсотки за користування кредитом 129 (сто двадцять девять) доларів США 31 цент; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 3 609 (три тисячі шістсот девять) грн. 83 коп. Оскільки відповідачі ухиляється від сплати заборгованості, позивач просить у примусовому порядку солідарно стягнути з них суми заборгованості 22 059 (двадцять дві тисячі пятдесят девять) гривень 10 копійок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду письмові пояснення на заперечення відповідача, та пояснив, що ч. 5 Кредитного договору № 257/21 від 22.01.2008 року передбачений механізм зміни розміру процентної ставки за користування кредиту. Також представник позивача зазначив, що 05.11.2008 року на адресу ОСОБА_2 було направлено лист повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом із додаванням проекту додаткової угоди. Відповідно до поштового повідомлення ОСОБА_2 особисто отримала цей лист, протягом встановленого строку жодних дій не заподіяла, тому згідно умов Договору, процентна ставка в розмірі 17,5 % річних вважається такою, що узгоджена належним чином. Крім того представник позивача зазначив, що відповідно до п. 1 .3 Договору поруки укладеного між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для забезпечення зобовязань позичальника за кредитним договором № 257/21, поручитель погоджується з тим, що при зміні суми кредиту, розміру процентної ставки, комісій та інших можливих платежів за Кредитним договором, договір поруки від 22.01.2008 року буде діяти до повного виконання зобовязань за Кредитним договором. Також згідно до п.п. 3,4 Договору поруки, поручитель погоджується з тим, що внесення будь яких змін в Кредитний договір не є підставами для припинення поруки.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволені позову, підтримала раніше надані суду письмові заперечення на позов, пояснила, що обставини викладені позивачем в позовній заяві не підтверджуються належними та допустимими доказами, позивач в позовній заяві зазначає відсоткову ставку в розмірі 12,95 % річних, проте надає розрахунок в якому відсоткова ставка зазначається 17,5 % річних. Додаткову угоду про збільшення поцентної ставки не отримувала.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволені позову, підтримала заперечення надані відповідачем ОСОБА_2 Зазначила, що строк пред'явлення вимог до поручителя сплинув. Додаткову угоду про збільшення поцентної ставки не отримувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись відповідно до вимог закону або договору.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_2 22.01.2008 року було укладено Кредитний договір № 257/21 за умовами якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 кредит у сумі 11 023 (одинадцять тисяч двадцять три) долари США 77 центів зі сплатою 12,95% річних, з кінцевим терміном повернення до 22.01.2015 року (а. 10-18).

22.01.2008 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобовязувався солідарно відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором № 257/21 в повному обсязі (а.с. 21-22).

Банк виконав умови Кредитного договору - надав Позичальнику кредит, а останній зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору.

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальним ордером від 22.01.2008 року (а.с. 23).

Пунктом 3.3.3 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобовязався щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п. 2.5.1. цього договору. Не пізніше визначеного п. 1.2. цього договору строку, повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, передбачені пп. 1.3.1., 2.3. цього Договору, а також на вимогу Банку сплачувати неустойку.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування Кредиту, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми невиконаних зобовязань, строк сплати яких настав.

Згідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобовязань у повному обсязі за Кредитним договором № 257/21 від 22.01.2008 року.

Згідно п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання зобовязань по Кредитному договору та Договору поруки Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки у разі невиконання Поручителем своїх зобовязань за цим Договором, останній сплачує Кредитору пеню за кожний день прострочення виконання зобовязань, яка обчислюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в перший день виникнення невиконаного зобовязання.

У звязку з невиконанням Позичальником графіку погашення заборгованості за Кредитним договором № 257/21, ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про повернення заборгованості за Кредитним Договором (а.с. 24-25).

Однак вимоги Банку проігноровано, залишено без відповіді та кредитна заборгованість не сплачена.

Зобовязання по Кредитному договору № 257/21 від 22.01.2008 року до теперішнього часу Відповідачем виконані частково.

Станом на 21.07.2015 року, заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором в гривневому еквіваленті становить 22 059 (двадцять дві тисячі пятдесят девять) гривень 10 копійок, з них: заборгованість за кредитом 727 (сімсот двадцять сім) доларів США 77 центів; відсотки за користування кредитом 129 (сто двадцять девять) доларів США 31 цент; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 3 609 (три тисячі шістсот девять) грн. 83 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості долученим до матеріалів справи (а.с. 8-9).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обовязків, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання зобовязання.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статті 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого порукою поручитель відповідає з разом з боржником як солідарні боржники перед кредитором.

Підписання цього Договору є прямою та безумовного згодою позичальника на встановлені банком умови.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» слід задовольнити.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України судові витрати покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст.526,527,530,551,610-612,625,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,60,61,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН 219300442) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства«Всеукраїнський ОСОБА_1» (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, б. 27«Т», код ЄДРПОУ 19017842, р. № 32076420401в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за Кредитним договором № 257/21 від 22січня 2008 року, що в гривневому еквівалентістановить22 059 (двадцять дві тисячі пятдесят девять) гривень 10 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН 219300442) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави (код отримувача за ЄДРПОУ 37868556, р/р 31215206700243, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, класифікація доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.Б. Баличева