Рішення № 55106390, 18.01.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/1759/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія 50 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_2 у жовтні 2015 року звернулась до суду з даним позовом в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно та аліменти на своє утримання до досягнення донькою трирічного віку в розмірі 300 грн. щомісячно. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини та її утримання не надає, хоча спроможний це робити.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2015 року і до повнолітня дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, а також аліменти на утримання позивачки до досягнення донькою ОСОБА_4 трирічного віку в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2015 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з нього на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини його заробітку щомісячно та на утримання позивача в розмірі 1/8 частини його заробітку щомісячно. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано обставини справи, не враховано його стан здоров'я, матеріальне положення, розмір його доходів, стягнення з нього за рішенням суду від 08.04.2008 року аліментів на утримання іншої малолітньої дитини в розмірі ? частини його заробітку та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини та дружини у твердій грошовій сумі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.10.2013 року по 20.02.2015 року (а.с.7,8), є батьками малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6), яка проживає з матір'ю та знаходяться на її утриманні (а.с.9). Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини і тимчасово непрацездатної колишньої дружини не надає, однак, хоча і немає постійного місця роботи, має певний нерегулярний заробіток, а тому зобов'язаний та спроможний надавати таку допомогу.

З такими висновками в повному обсязі не можна погодитись з огляду на наступне.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач офіційно не працює, проте має нерегулярний, мінливий дохід, спроможний надавати допомогу дитині та колишній дружині. Дані обставин не заперечувались відповідачем під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до ст. 184 СК України є підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

За положеннями ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.17 Постанови від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на відсутність даних про надання відповідачем добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини та колишньої дружини, пов'язаної з перебуванням у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, суд першої інстанції правильно визначив обов'язок ОСОБА_5, регламентований положеннями ст. 180 СК України, з утримання дитини до досягнення нею повноліття та спроможність, відповідно до ст. 84 СК України, з утримання дружини до досягнення донькою ОСОБА_4 трьох років.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із визначеним розміром стягуваних аліментів в розмірі 1000 грн. на дитину та на дружину в розмірі 300 грн. щомісячно.

Так ухвалюючи рішення судом не враховано, що рішенням Корюківського райсуду Чернігівської області від 07.05.2008 року з відповідача на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2008 року (а.с.37) і на сьогоднішній день, як пояснив відповідач, з нього стягуються аліменти за вказаним рішенням в розмірі 400 грн. щомісячно. Крім того, відповідач має хронічне захворювання та є потерпілим від аварії на Чорнобильський АЕС 4-ї категорії, що підтверджується виписками-епікризами з історії хвороби та копією посвідчення (а.с.25-28).

Тому, на погляд колегії суддів, не можна вважати ухвалене рішення ґрунтовним, вмотивованим і з повним з'ясуванням всіх істотних обставин, що мають значення для справи, на що слушно звертає увагу у змісті апеляційної скарги відповідач.

З урахуванням вищевказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що аліменти на дитину та утримання на колишню дружину, беручи до уваги стан здоров'я відповідача та визначені рішенням суду аліментні зобов'язання перед іншою дитиною у розмірі ? частини від всіх видів доходу (заробітку) відповідача, мають становити при ухваленні нового рішення за наслідками апеляційного провадження - 600 грн. на утримання малолітньої доньки та 200 грн. на утримання колишньої дружини, чим будуть забезпечені права та інтереси сторін у справі.

Доводи апеляційної скарги відповідача в частині присудження аліментів у частці від його заробітку (доходу) не відповідає обставинам справи та суперечать вимогам закону, що регулює спірні відносини.

Відтак, рішення суду в порядку ст.309 ЦПК України підлягає скасування з ухвалення нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3, 1982р.н. на користь ОСОБА_2,1987р.н. аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2015 року і до повнолітня дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, 1982р.н. на користь ОСОБА_2,1987р.н. аліменти на її утримання в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до досягнення малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: