Постанова № 55105694, 14.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8761/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Колієв С.А.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

14 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лісогринівецької сільської ради про визнання протиправною відмову у виділенні земельноїділянки (паю) в натурі, визнання протиправним та скасування рішень сесії, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

06.05.2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Лісогринівецької сільської ради про визнання протиправною відмову у виділенні земельноїділянки (паю) в натурі, визнання протиправним та скасування рішень сесії, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.09.2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

11.01.2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням зборів працівників ДП «Хмельницьке» від 27.12.2011року затверджено Списки осіб - працівників ДП «Хмельницьке», яким відповідно до ст.25 Земельного кодексу України передаються земельні ділянки ДП «Хмельницьке», загальною кількістю 79 чоловік; затверджено розмір земельної частки (паю) в умовах кадастрових гектарах - 5,1874га; вирішено - розподілення земельних ділянок згідно з планом приватизації провести відповідно до Списків.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 12.04.2012року №516/2012 затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю), її розмір, кількість осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації №1598/2012 від 07.09.2012року «Про затвердження проекту приватизації земель ДП «Хмельницьке» на території Лісовогринівецької сільської ради:

- затверджено розроблений проект приватизації земель ДП «Хмельницьке», яким передбачено кількість працівників підприємства та пенсіонерів, що мають право на земельну частку (пай) - 79 чоловік;

- надано дозвіл ДП «Хмельницьке» на розробку технічної документації щодо передання у власність земельних ділянок (паїв) із земель Державного підприємства «Хмельницьке» на території Лісовогринівецької сільської ради громадянам згідно із Списками та рішення зборів від 27.12.2011р. щодо виділення працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території Лісовогринівецької сільської ради, а також пенсіонерів з їх числа окремої земельної ділянки.

У відповідності до норм ст.9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» за результатами жеребкування по розподіленню земельних ділянок за ОСОБА_2 (№ 26 у списку) закріплено дві земельні ділянки: площами 2,9746 та 2,0950 га відповідно, що знаходились на території Лісовогринівецької сільської ради.

Рішенням сесії Хмельницької районної ради від 06.03.2013року №39-15/2013 встановлено нові межі населених пунктів Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області:

- села Лісові Гринівці - загальною площею 1726,5032 га;

- село Скаржинці- загальною площею 480,6452 га.

Землі ДП «Хмельницьке», що підлягали розпаюванню, віднесено до меж Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району.

Згідно п.2 розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації 1598/2012 від 07.09.2012 року ПП «Діоріт Плюс 1» 26.03.2013 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі із земель Державного підприємства «Хмельницьке» громадянам згідно із списками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району.

18 квітня 2013 року управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, земельній ділянці площею 2,9746 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, а земельній ділянці площею 2,0950 га - кадастровий номер НОМЕР_2.

28 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Лісовогринівецької сільської ради з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням 30-ї позачергової сесії Лісовогринівецької сільської ради 6-го скликання від 12.03.2014 року №190 рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр.. ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,9746 га із земель Державного підприємства «Хмельницьке» (категорія земель землі сільськогосподарського призначення) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої у селі Скаржинці Хмельницького району Хмельницької області більшістю голосів не прийнято, а розгляд ціє заяви віднесено на повторний розгляд пленарного засідання сесії сільської ради 6-го скликання.

Рішенням цієї ж позачергової сесії сільської ради №186 від 12.03.2014 року була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивача на земельну ділянку площею 2,0950 га із земель Державного підприємства «Хмельницьке» (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с. Скаржинці Хмельницького району та передано позивачу у власність вказану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2.

На думку позивача Лісогринівецька сільська рада порушила його законне право на земельну частку (пай) в розмірі 2,9746 га. не прийнявши рішення щодо затвердження технічної документації, що стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Пунктом "б" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також вирішення земельних спорів.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські селищні, міські ради наділені повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської рад.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

У відповідності до частини 9 ст. 118 ЗК України, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з матеріалами справи, позивач 28.02.2014 року звертався до сільської ради із заявою про передачу земельної ділянки комунальної власності та про затвердження розробленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.9746 га.

При цьому, відповідного рішення сільської ради про затвердження такої технічної документації та надання цієї земельної ділянки у власність чи відмови у її затвердженні сільською радою прийнято не було, натомість розгляд цього питання був перенесений на повторний розгляд.

Відповідно до п. 34 ст. 26 та ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарних засіданнях ради. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що чинним законодавством повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність покладено на сільську раду, відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивача від 28.02.2014 року та прийняти щодо неї рішення.

При цьому, згідно з матеріалами справи, 12.03.2014 року рішення за результатами розгляду вище вказаної заяви не було прийнято більшістю голосів, а саме ні "ЗА", ні "ПРОТИ" не набрало необхідної кількості голосів.

Таким чином, рішення щодо заяви позивача прийнято не було та вона залишилась нерозглянутою.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем було надано усю передбачену законодавством технічну документацію, сільською радою було безпідставно не розглянуто та не прийнято рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,9746 га. із земель ДП "Хмельницьке" та надання її у власність.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лісогринівецької сільської ради про визнання протиправною відмову у виділенні земельноїділянки (паю) в натурі, визнання протиправним та скасування рішень сесії, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Лісовогринівецької сільської ради за № 190 від 12 березня 2014 року щодо не прийняття більшістю голосів рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,9746 га. із земель Державного підприємства "Хмельницьке" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області розглянути та задоволити на найближчій з часу набрання законної сили даною постановою суду сесії Лісовогринівецької сільської ради заяву ОСОБА_2 від 28 лютого 2014 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку із земель Державного підприємства «Хмельницьке» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9746 га (кадастровий номер НОМЕР_3), на території Лісовогринівецької сільської ради та передачу її у власність.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 січня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.