Ухвала суду № 55105684, 14.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3137/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

14 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької обаласті до Фермерське господаоство ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької обаласті звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Фермерського господарства ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 25.08.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованим до пенсійного фонду фактичним витратам по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах та витрат на доставку цих пенсій по громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з червня по серпень 2015 р. в сумі 3222,72 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.04.2015 року.

В добровільному порядку відповідач не сплачує дану заборгованість, що й слугувало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виплачена Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької обаластіпенсія за віком на пільгових умовах на загальну суму 3222,72 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

У відповідності зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно з п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 №244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, принцип пропорційності, визначений у п.6.2 Інструкції №21-1 ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії, а тому в даному випадку не застосовується, оскільки для призначення пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішальне значення має саме те, що вони виховали п'ятеро а бо більше дітей до 14-річного віку та факт роботи у сільськогосподарському виробництві відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.

А отже, для призначення пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи не мають жодного правового значення.

Призначення пенсії відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII не підпадає під дію п.6.2 Інструкції оскільки її призначення не залежить від наявності стажу та залежить лише від факту виховання особою п'яти та більше дітей та факту самої роботи на підприємстві, що займається сільськогосподарською діяльністю, а тому застосування пропорційності у відшкодуванні витрат відповідно до стажу (відпрацьованого періоду на конкретному підприємстві) в даному випадку є недоцільним.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновків, що орган Пенсійного фонду України при визначенні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як матерям, що виховали п'ятеро а бо більше дітей до 14-річного віку, визначив їх розмір, що підлягає відшкодуванню з боку ФГ "ОСОБА_3." без урахування принципу пропорційності обчислення, закріпленого нормами чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі Вінницької області правомірно звернулося з вимогою щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_5, призначених на пільгових умовах , в сумі 3222,72 грн. за період з червня по серпень 2015 року.

Також колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача пільг по відшкодуванню фактичної заборгованості на доставку пенсії, оскільки вказана заборгованість виникла в червні -серпні 2015 року, тобто під час дії норм ПК України відповідно до яких відповідач вже не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому зобов'язаний відшкодовувати зазначені витрати на загальних підставах.

Також колегія суддів, не бере до уваги доводи апелянта, висловлені в судовому засіданні, стосовно посилання на положення Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування", враховуючи наступне.

Так, згідно із зазначеним законом, сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Отже, суми заборгованості, що виникли у відповідача у 2015 році підлягають списанню, органами пенсійного фонду.

Разом з тим, зазначене не спростовує факту наявності у відповідача заборгованості, оскільки така заборгованість мала місце і підтверджується відповідними розрахунками і відповідно до вказаних змін до законодавства підлягає списанню, однак не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У випадку відмови у задоволенні позовних вимог, суд фактично визнає відсутність такої заборгованості ( яка має бути списана саме органами пенсійного фонду), що згідно із матеріалами справи не буде відповідати дійсності.

Таким чином, суд вважає вірним, в даному випадку задоволення позовних вимог, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості, однак яка в силу змін до чинного законодавства підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 січня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.