Ухвала суду № 55105653, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2016 рокусправа № 808/2013/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року по справі № 808/2013/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області до Приватного підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» про стягнення заборгованості по відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року УПФУ в Пологівському районі Запорізької області (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ПП «Агрофірма ім. Шевченка» (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача кошти в сумі 28640,53 грн., нараховані до відшкодування за січень і лютий 2015 року на користь УПФУ в Пологівському районі Запорізької області для покриття заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, стягнути суму боргу на певний розрахункових рахунок.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПП «Агрофірма ім. Шевченка» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції невірно визначив обов'язок підприємства відшкодовувати витрати понесені у зв'язку з виплатою пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Апелянт вказував, що він як платник фіксованого сільськогосподарського податку відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, працює за спрощеною системою оподаткування. Єдиний податок четвертої групи є тотожним фіксованому сільськогосподарському податку, платники якого звільняються від відшкодування витрат понесених пенсійними органами на виплату та доставку пільгових пенсій. Апелянт вказував, що судом першої інстанції не враховано підтвердження чи дійсно понесено витрати, які позивач вимагає відшкодувати. Апелянт вказував, що виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до п.п. в - е та п. ж ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01.01.2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку пенсіонерами.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на відповідача, як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонерах, які є колишніми працівниками підприємства з різною часткою стажу. Суд першої інстанції зазначив, що розмір сум на відшкодування фактичних витрат визначено позивачем з дотриманням вимог визначених пенсійним законодавством, посилання відповідача на відсутність обов'язку сплачувати такі витрати є безпідставними, з огляду на те, що відповідач є належним платником відповідно до норм діючого законодавства, фактична виплата пенсії підтверджується відповідними довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії. Суд першої інстанції вказував, що з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено ФСП, фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи, проте для платників цього податку пільг щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законодавством не встановлено. З 01.01.2015 року у сільськогосподарських підприємств виник обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Агрофірма ім. Шевченка» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в УПФУ в Пологівському районі Запорізької області.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума заборгованості ПП «Агрофірма ім. Шевченка» перед УПФУ в Пологівському районі Запорізької області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за січень - лютий 2015 року становить 28272,26 грн. (січень 13503,03 грн., лютий 14870,23 грн. та 267,27 грн.).

В матеріалах справи наявні листи та акти звірки, поштове повідомлення, якими підтверджується обізнаність відповідача про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суму витрат.

На підтвердження здійснення витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача, позивачем надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, протоколи про призначення пенсії на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Абзацом 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4, 5 пп. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Варто вказати, що відповідно до п. 1, п. 2 ст. 1, п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ПП «Агрофірма ім. Шевченка» не заперечує проти того, що є платником єдиного податку четвертої групи, тобто не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів зазначає, що у відповідача існує обов'язок по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно Списку №2, що зокрема передбачено діючими нормами пенсійного законодавства. Позивачем документально підтверджено здійснення таких витрат.

Варто вказати, що 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо утворення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування», відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону, сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Станом на час звернення позивача до суду у квітні 2015 року ПП «Агрофірма ім. Шевченка» мало борг по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно Списку №2, такий борг є не сплаченим, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року по справі № 808/2013/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук