Постанова № 55104610, 10.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/6178/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми В4 від 27.04.2015р. №0000155103.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.11, п.23 підрозділу 2 розділу ХХ, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України та про заниження ним внаслідок цього податкових зобовязань з податку на додану вартість та завищення суми відємного значення податку на додану вартість у розмірі 264068,40грн., оскільки позивач правомірно при здійсненні господарських операцій з продажу металобрухту використав пільгу, встановлену пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якої з 01.01.2015р. по 01.01.2017р. продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів. Посилання відповідача на те, що вказані господарські операції позивача з реалізації металобрухту у січні 2015 року підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20% через те, що станом на той час ОСОБА_3 Міністрів України не було затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово до 01.01.2017р. звільняються від обкладення податком на додану вартість, є хибними, так як попередній такий перелік, затверджений постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15, не втрачав своєї дії та є чинним безперервно, починаючи з моменту набрання чинності з 18.01.2011р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав предявлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач предявлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено заниження останнім податкових зобовязань з податку на додану вартість та завищення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 264068,40грн. через порушення приписів п.11, п.23 підрозділу 2 розділу ХХ, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, яке виразилося у безпідставному застосуванні позивачем до своїх господарських операцій з реалізації металобрухту у січні 2015 року податкової пільги, передбаченої п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яка станом на вказаний період не застосовувалася через відсутність чинних переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово до 01.01.2017р. звільняються від обкладення податком на додану вартість. Такий перелік, згідно приписів п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, має затверджуватися відповідною постановою ОСОБА_3 Міністрів України, яка фактично була прийнята лише 25.03.2015р. та набула чинності з 31.03.2015р. Отже, до 31.03.2015р. означена вище податкова пільга не застосовувалась. При цьому ст.197 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, однак, операції з імпорту металобрухту до такого переліку не відносяться. За наведених обставин, ці операції в період з 01.01.2015р. до 31.03.2015р. мають оподатковуватися податком на додану вартість у загальному порядку за ставкою 20%, чого позивачем зроблено не було.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат») (код ЄДРПОУ 00190977) перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

На підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 17.03.2015р. №138 фахівцями цього контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» з питання правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №12/28-01-51-03/00190977 від 10.04.2015р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів: п.11, 23 підрозділу 2 розділу ХХ, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, в наслідок чого ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» завищено суму відємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 264068,40грн. (а.с.10-30).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач безпідставно застосував до своїх господарських операцій з контрагентом ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» по реалізації металобрухту у січні 2015 року податкову пільгу, передбачену п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яка станом на вказаний період не застосовувалася через відсутність чинних переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово до 01.01.2017р. звільняються від обкладення податком на додану вартість. Дія постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15, якою затверджено такий перелік, обмежена періодом до кінця 2014 року. Відповідного нормативно-правового акта Уряду, який визначив би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію вищевказаної постанови станом на перевіряємий період прийнято не було. Враховуюче викладене, операції позивача з реалізації металобрухту у січні 2015 року з 01.01.2015р. і до дати набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом уряду, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальному порядку за ставкою 20%, чого ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» зроблено не було, внаслідок чого відбулося заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість останнього, а, отже, і завищення розміру відємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки №12/28-01-51-03/00190977 від 27.04.2015р. СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів було винесено податкове повідомлення рішення форми «В4» від 27.04.2015р. №0000155103, яким ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 264068,40грн. (а.с.87).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено ст.188 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.188.1 ст.188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - субєктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у звязку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобовязань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 193.1 ст.193 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим ОСОБА_3 Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя.

Відповідно до п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 цього Кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Судом встановлено, що ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» було подано до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року (вх. від 20.02.2015р. №9019426676) та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, які уточнюють дані декларації за січень 2015 року, згідно яких відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, відображена у рядку 19, яка згідно рядка 20.2 декларації з податку на додану вартість зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, складає 20626962,00грн. При цьому у вказаній податковій звітності (рядок 5 декларації та Додаток 6 до неї) позивачем задекларовано операції, що звільнені від оподаткування згідно пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, на суму 1320342грн. (реалізація брухту чорних і кольорових металів) (а.с.37-40).

Судом також встановлено, що в періоді з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. позивачем здійснювались операції з реалізації металобрухту, отриманого в результаті власного виробництва, підприємству ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 24819472) відповідно до договору поставки №689/14-Ф від 19.12.2014р.

На підставі вищевказаного договору ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» за січень 2015 року виписано податкові накладні, які включено до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року в рядок 5 «Операції, які звільнені від оподаткування», колонка «А» «Обсяг постачання (без податку на додану вартість), яка відповідає даним додатку 6 по податковій декларації податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2015 року у розмірі 1320342,00грн.

Реальність вказаної господарської операції відповідачем визнається та посвідчується відповідними первинними документами, які в повному обсязі були надані податковому органу під час перевірки та копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, контролюючий орган за результатами перевірки позивача прийшов до висновку про заниження останнім податкового зобовязання з податку на додану вартість за вказаною господарською операцією внаслідок того, що позивачем, на думку відповідача, безпідставно було віднесено операції з реалізації металобрухту за січень 2015 року до операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Суд погоджується з такою позицією відповідача,з огляду на наступне.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015р.) було встановлено, що тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються ОСОБА_3 Міністрів України.

Отже, за змістом вказаної норми закону реалізація права платника податку на передбачену п.23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податкову пільгу безпосередньо залежить від наявності затверджених ОСОБА_3 Міністрів України переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15 було затверджено переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів (найменування товару згідно з УКТЗЕД), операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Тобто, дія переліку, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15, обмежується лише 2014 роком і з 01.01.2015р. припиняється.

При цьому законом України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015р., внесені зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими, зокрема продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, до 01.01.2017р.

Водночас, положення пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають затверджуватися ОСОБА_3 Міністрів України, залишилися чинними.

Таким чином, механізм реалізації права платника податку на застосування встановленої пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України податкової пільги визначається переліком ОСОБА_3 Міністрів України і застосувати дане право без переліку таких товарів не можливо.

Однак, станом на 01.01.2015р. відповідного нормативно-правового акта Уряду, який визначив би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15, прийнято не було.

Лише постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015р. №136 були внесені зміни до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість», відповідно до яких було змінено у назві, пункті 1 постанови та додатках до переліків цифр і слова « 1 січня 2015» на цифри і слово « 1 січня 2017».

З наведеного вбачається, що постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015р. №136 фактично продовжено дію постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15 та затверджених нею переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, до 01 січня 2017 року.

Пунктом 5 Указу Президента України від 10.06.1997р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що нормативно-правові акти ОСОБА_3 Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. ОСОБА_3 Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Зважаючи на означене, постанова ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015р. №136 набула чинності з дня її офіційного опублікування, а саме з 31.05.2015 року.

Аналізуючи вище вказані положення, суд прийшов до висновку, що хоча положення абзацу 1 пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і містять посилання щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, до 01 січня 2017 року, але застосування вищезазначеного положення унеможливлюється без відповідної постанови ОСОБА_3 Міністрів України, яка затверджує перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема з імпорту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, постанова ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015р. №136 не вносить зміни до п.1 постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011р. №15, а затверджує новий перелік відходів та брухту чорних та кольорових металів, операцій з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та встановлює новий термін, а саме до січня 2017 року.

Таким чином, з 01 січня 2015 року до 31 березня 2015 року включно операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, оподатковуються в загальному порядку з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Також слід зазначити, що ст.197 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, однак, операції з імпорту металобрухту до такого переліку не відносяться.

За наведених обставин, ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» під час продажу металобрухту, отриманого в результаті власного виробництва, підприємству ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» у січні 2015 року не мало права на звільнення від оподаткування податком на додану вартість таких операцій на підставі пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у звязку із відсутністю затвердженого ОСОБА_3 Міністрів України переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Посилання позивача на презумпцію правомірності рішень платника податку та принцип стабільності, як на обґрунтування правомірності своїх дій, є безпідставними, оскільки, враховуючи відсутність чинного переліку чорних і кольорових металів, як того вимагає п.23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, позивачем було застосовано пільгу з податку на додану вартість по операціях з постачання видів товарів, звільнення від оподаткування цим податком яких визначено не було.

Отже, позивачем безпідставно було занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за січень 2015 року, що, в свою чергу, призвело до завищення розміру відємного значення податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при подачі цього адміністративного позову, який носить майновий характер, було сплачено лише частину судового збору у розмірі 487,20грн. (а.с.3), з нього має бути стягнута решта суми судового збору у розмірі 4384,80грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) решту суми судового збору у розмірі 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4