Ухвала суду № 55104476, 20.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2016 рокусправа № 808/8843/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у справі № 808/8843/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказів та стягнення середнього заробітку -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому з урахуванням уточнень, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б за №865 від 07.08.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Дружківського М.В., Краматорського М.В., УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України у Донецькій області» в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. від 27.08.2014 року №1680 о/с в частині звільнення Позивача;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України у Донецькій області Пожидаєва К.М. №361 о/с від 07.10.2014 року «По особовому складу», в частині встановлення Позивачу вислуги років на службі в органах внутрішніх справ: у календарному обчисленні - 22 роки 08 місяців 23 дні і у пільговому обчисленні 29 років 09 місяців 03 дні;

- поновити Позивача на посаді заступника начальника - начальника МГБ Дружківського МВ ГУМВС України у Донецькій області;

- стягнути з Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2014 року по день розгляду справи у суді з розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення 229.51 грн.;

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства Внутрішніх справ України № 865 від 07.08.2014 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського MB, Дружківського MB, Краматорського MB, УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України в Донецькій області", в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Визнано протиправним та скасувано наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 27.08.2014 № 1680 о\с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено Позивача на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області з 28.08.2014. Стягнуто з Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.08.2014 по 02.10.2015 з розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення 229 грн. 51 коп. у загальному розмірі 92 263, 02 грн. (дев'яносто дві тисячі двісті шістдесят три гривні 02 копійки).

Міністерство внутрішніх справ України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач проходив службу у Дружківському МВ ГУМВС України у Донецькій області на посаді заступника начальника - начальника міліцій громадської безпеки Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом МВС України від 07.08.2014 року №793 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області, відповідно до вимог п.2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, комісії було доручено провести службове розслідування.

За результатами проведеного розслідування, 07.08.2014 року МВС України було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України.

07.08.2014 року Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий наказ №865 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Дружківського М.В., Краматорського М.В., УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України у Донецькій області».

Пунктом 3 зазначеного наказу було визначено, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, ч.3 ст.3, ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, керуючись ст.ст.2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Дружківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області звільнено з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно витягу з наказу №1680 о/с від 27.08.2014 МВС України, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Також, 07.10.2014 року Головним управлінням МВС України в Донецькій області було прийнято наказ №361 о/с, яким Позивачу встановлена вислуга років станом на 27.08.2014 року у календарному обчисленні - 22 роки 08 місяців 23 дні, та у пільговому обчисленні 29 років 09 місяців 03 дні.

Не погодившись з обґрунтованістю наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.08.2014 року №865 та наказу МВС України №1680 о/с від 27.08.2014 в частині що стосується ОСОБА_1, та вважаючи обґрунтованим стягнення з Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено належним чином правомірність виданих ним наказів про звільнення, не доведено також фактів порушення позивачем присяги працівника ОВС, та факту дискредитації ОВС, у зв'язку з чим законні підстави для звільнення позивача із займаної посади відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

За приписами ч.3 ст.3 Закону України "Про міліцію", у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

З тексту присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила правопорушення.

Разом з тим, наявність такого правопорушення повинна бути доведена певними доказами, отриманими із дотриманням певної процедури, при цьому обов'язок доведення такого факту покладається на орган внутрішніх справ, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності, визначеної законом.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів слугував Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 07.08.2014 року.

Зазначеним Висновком службового розслідування встановлено, що зокрема ОСОБА_1 встановив тісні контакти із представниками ДНР, унаслідок чого в останніх відпала необхідність у силовому захоплені міськвідділу з метою організації співпраці правоохоронців із представниками ДНР.

Однак, Відповідачем не було надано до суду доказів, які б підветрджували факт вчинення Позивачем будь-яких вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу та які б обґрунтовували належність службового розслідування.

Натомість, в матеріалах справи наявні надані Головному штабу МВС України 31.07.2014 року пояснення ОСОБА_6 (оперативного чергового Дружківського МВ), який зазначив, що «Лиц среди личного состава, открыто поддерживающих за "ДНР" я указать не могу, так как таковых не было. В основном, люди были недовольны зароботной платой, отношением руководства, озабочены судьбами близких и неопределенностью в данном вопросе».

Зазначені твердження також підтверджуються поясненнями державного інспектора Дружківського МВ ОСОБА_2, яка зазначила, що нею не було замічено працівників Дружківського міського відділу, які б підтримували діяльність сепаратистів.

Також, суд зазначає, що комісію з проведення службового розслідування було створено відповідачем згідно з наказом від від 07.08.2014 року №793. Цим же числом був складений Висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ відповідача №865.

Вказане, також, свідчить про відсутність у перевіряючих достатньої можливості для проведення повного та всебічного службового розслідування у відношенні позивача, із дотриманням його прав та законних інтересів як працівника ОВС щодо якого проводиться службове розслідування, яке б, в свою чергу, могло б слугувати достатньою підставою для винесення оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Отже, виходячи з встановлених обставин справи, відповідач в порушення приписів ст.. 72 КАС України, не було доведено факту вчинення позивачем дій по активному сприянню діяльності терористичної організації ДНР, чим порушено приписи Дисциплінарного статуту ОВС та присяги працівника ОВС.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт "є" якого передбачає звільнення за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обв'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Отже, п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС передбачено окрему підставу для звільнення осіб рядового та начальницького складу ОВС з займаних посад, таку як дискредитація звання співробітника ОВС. Факт допущення працівником ОВС дискредитації звання працівника ОВС є іншим правопорушенням ніж дисциплінарний проступок, рішення про звільнення особи за наслідками вчинення проступку, що дискредитує звання працівника ОВС приймається на підставі висновку про встановлення обставин проступку.

В свою чергу, дискредитація звання працівника ОВС є окремою підставою для звільнення з органів ОВС, та не є дисциплінарним стягненням за своєю суттю.

Отже, аналізуючи встановлені обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ №865 від 07.08.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Дружківського М.В., Краматорського М.В., УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України у Донецькій області» в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та наказ від 27.08.2014 року №1680 о/с в частині звільнення позивача, прийняті не у спосіб, передбачений законом.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ № 1137 від 05.12.2012 року, незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на роботі.

За загальним правилом особа, наказ про звільнення якої скасовано в судовому порядку, підлягає поновленню на роботі з моменту видання наказу про скасування наказу про звільнення та поновлення її на службі.

Таким чином, апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом скасування наказів про звільнення та одночасним поновлення позивача на відповідній посаді з 28.08.2014 року.

В свою чергу, відповідно до вимог п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Як свідчать встановлені обставини справи, станом на час винесення судом першої інстанції рішення по суті, а саме станом на 02.10.2015 року, кількість днів вимушеного прогулу Позивача становить 402 календарних днів, що перевищує річний строк та визнається судом обґрунтованим для розрахунку недоотриманої заробітної плати, оскільки заява про поновлення Позивача на службі розглядається більше одного року не з його вини.

Також, згідно з довідкою Дружківського МВ ГУМВС України у Донецькій області № 5231 від 08.06.2015 року, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 229. 51 грн.

Отже, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу Позивача має становити: 229.51 грн. * 402 календарних дні = 92263.02 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності стягнення на користь позивача суми грошового зобов'язання за час вимушеного прогулу у розмірі 92263.02 грн.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у справі була винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у справі № 808/8843/14- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко