Постанова № 55104457, 20.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2016 року (в порядку письмового провадження) № 826/335/15

за позовом Приватного підприємства "Недержавна служба безпеки "Чорна акула" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2014 р. №Ю-0036541702, від 11.12.2014 р. №Ю-0054881702, рішень про застосування штрафних санкцій від 09.10.2014 р. №0036601702, від 11.12.2014 р. №0054921702, -

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Недержавна служба безпеки «Чорна акула» (далі - позивач) із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначав, що як і вимоги та і рішення відповідачем прийнято протиправно без врахування всіх фактичних обставин, що має своїм наслідком порушення прав та інтересів позивача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку ч.6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління міндоходів у місті Києві проведено фактичну перевірку ПП «Недержавна служба безпеки «Чорна акула»» ЄДРПОУ 35510645 про що складено акт від 19 вересня 2014 року № 7060/1702/35510645 (далі - Акт перевірки).

Як випливає з сторінки 5 Акту перевірки обставини встановлені з пояснень працівників та обставини отримані в ході фактичної перевірки відрізняються, що свідчить про можливі порушення ПП «Недержавна служба безпеки «Чорна акула»» про виплату заробітної плати в «конвертах». З огляду на вказане, відповідачем було встановлено погодинний розмір мінімальної заробітної плати, кількість відпрацьованих годин та норм законодавства щодо оплати праці в нічний час за договорами охоронних послуг та визначено фонд оплати праці та податок з доходів фізичних осіб.

Оскільки, Актом перевірки зафіксовано виплату тіньової заробітної плати працівникам позивача (сторінка 11 Акут перевірки) то за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 року було донараховано 331176,49 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі Акту перевірки відповідачем видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2014 № Ю-0036541702 на суму 331176.96 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 09.10.2014 № 0036601702 на суму 120470,51 грн. (далі - разом - Рішення).

За наслідком адміністративного оскарження Рішення були скасовані Головним управлінням міндоходів у місті Києві (т.1. а.с. 65), а замість скасованих видано нові: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2014 № ю-0054881702 на суму 3328552,05грн, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.12.2014 № 0054921702 на суму 149234,94грн (далі разом - Рішення_2).

Позивач вважає оскаржувані рішення незаконними а відтак такими, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та нормам Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (№ 2464-VI від 08.07.2010 в редакції чинній станом на період за який проведена перевірка, далі - Закон 2464).

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно положень частини 1 статті 1 Закону 2464:

1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;

2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Платник єдиного внеску має право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску (п.1.ч.1. ст.. 6 Закону 2464).

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст. 9 Закону 2464).

Статтею 20 Закону 2464 встановлено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості, зокрема:

1. частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

o ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера);

o рік, за який внесено відомості;

o розмір єдиного внеску за відповідний місяць;

o сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць.

Аналіз вказаних положень Закону 2464 дає підстави дійти до наступного висновку.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховуються на доходи (виплати) фізичних осіб. Інформація щодо таких осіб є персоніфікованою, тобто ведеться в розрізі не тільки кожного страхувальника, а й застрахованої особи.

Наявність відомостей про сплату застрахованою особою внесків, встановлених Законом 2464 дає підстави на реалізацію гарантій, встановлених останнім.

Одним із принципів збору та ведення обліку єдиного внеску є захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб абзац 6 частини 1 статті 3 Закону 2464.

Відтак, здійснення нарахувань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обумовлює вставлення обставин нарахування та/або виплат доходу конкретній особі, на суми яких (якого) відповідно до Закону 2464 нараховується єдиний внесок.

Відсутність встановлення осіб, якім нараховувався та/або виплачувався дохід, навіть, у так званих «конвертах», зумовлює неможливість нарахування єдиного внеску та його персоніфікований облік відносно кожної застрахованої особи з метою та на виконання цілей і завдань Закону 2464.

Актом перевірки не встановлено осіб, яким було нараховано та/або виплачено дохід, а, відтак, неможливо: 1) встановити обґрунтований факт здійснення позивачем нарахувань та або виплат коштів конкретним фізичним особам, 2) здійснити персоніфікацію сплаченого єдиного внеску.

Тому нарахування відповідних зобов'язань і штрафних санкцій, за таких умов є безпідставним і необґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині Рішень _2.

В частині вимог відносно Рішень суд відхиляє, оскільки останні були скасовані рішенням про результати розгляду первинних скарг від 21.11.2014 року № 846/10/26-15-10-08 (т.1. а.с. 65), що зумовлює відсутність за ними як будь-яких юридичних наслідків для позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення прав та інтересів останнього.

Інші доводи позивача суд залишає поза своєї уваги, оскільки вони є складовими елементами, які лише в сукупності формують мотиви і підстави прийняття судом цього рішення. Питання щодо правомірності/не правомірності, порядку здійснених перевірок судом не оцінюються, оскільки предметом позову не є дії відповідача з цього приводу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, судовий збір підлягає присудженню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам (2/4).

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2014 № Ю-0054881702 на суму 3328552,05 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій від 11.12.2014 № 0054921702 на суму 149234,94 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. присудити на користь Приватного підприємства «Недержавна служба безпеки «Чорна акула» (02175, м. Київ, Харківське шосе, б. 21/1, кв. 147, код ЄДРПОУ 35510645) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, б. 3, код ЄДРПОУ 39479227).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк