Постанова № 55104419, 18.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 січня 2016 року 08:30 справа №826/23421/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія"доМіністерства економічного розвитку і торгівлі Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Національна горілчана компанія") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач, Мінекономрозвитку), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16 липня 2015 року №4102-09/332 про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611; 2) зобов'язати відповідача видати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611 з 07 липня 2015 року по 01 липня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/23421/15 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 грудня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; за спільним клопотанням сторін на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Національна горілчана компанія" звернулось до Мінекономрозвитку зі зверненням про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями від 01 липня 2015 року, зареєстроване 03 липня 2015 року за вхідним №07/42939, в якому просило видати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611укладеним із компанією Appolo Management Limited (Сейшельські острови), на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації.

За результатами розгляду звернення позивача Мінекономрозвитку в листі від 16 липня 2015 року №4102-09/332 повідомило про відсутність правових підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, оскільки за наданими документами зовнішньоекономічна операція за контрактом не відповідає критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409.

Позивач вважає протиправним рішення відповідача щодо відмови у наданні висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, з урахуванням того, що контракт із компанією Appolo Management Limited (Сейшельські острови) укладено за результатами проведення міжнародних торгів (тендеру), а підстав для відмови у наданні висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією не існувало.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що контракт, укладений між позивачем та компанією Appolo Management Limited (Сейшельські острови) не можливо ідентифікувати як тендерну поставку.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Частиною першої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно положень частини першої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями визначає Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 (далі по тексту - Порядок).

Пункт 2 Порядку встановлює, що до операцій, що здійснюються резидентами, належать:

1) під час виконання договорів виробничої кооперації - операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з виконання проектних, ремонтних робіт та технічного обслуговування, пов'язаних з виготовленням та реалізацією кінцевої продукції;

2) під час виконання договорів консигнації - операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

3) під час виконання договорів комплексного будівництва - операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою "будувати - експлуатувати - передавати" (Build-Operate-Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (надання послуг), а також з поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт (надання послуг);

4) під час виконання договорів тендерної поставки - операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

5) під час виконання договорів гарантійного обслуговування - експортні операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умовами яких передбачено проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів (робіт, послуг), а також проведення остаточних розрахунків після завершення відповідного гарантійного періоду;

6) під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

7) під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення - операції з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України; операції з поставки природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки), умовами якого передбачається проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Відповідно до пункту 3 Порядку висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку.

Як визначає пункт 4 Порядку, для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Відповідно до пункту 7 Порядку Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

При цьому згідно з пунктом 9 Порядку підставами для відмови у видачі висновку є: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Таким чином, Мінекономрозвитку наділене повноваженнями видавати висновки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями у разі виконання резидентами операцій, перелік яких визначений у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 2 Порядку, у тому числі операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів); та зобов'язане видати відповідній висновок за умови подання належним чином оформлених документів, визначених пунктом 4 Порядку.

Досліджуючи питання віднесення спірної зовнішньоекономічної операції до предмету регулювання Порядком та наявність підстав для надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, колегія суддів встановила наступне.

01 грудня 2014 року на ім'я директора ТОВ "Національна горілчана компанія" надійшов лист від компанії Apollo Management Limited (Сейшельські острови) з пропозицією прийняти участь у міжнародному тендері на вибір постачальника олії соняшникової нерафінованої. У зазначеному листі нерезидент висунув наступні вимоги до тендерних заявок: можливість поставки товару обсягом більше 3000 метричних тонн протягом наступних 3-х місяців; відповідність товару всім зазначеним стандартам та характеристикам; згода на оплату товару протягом 360 днів після оформлення митної декларації.

Для участі в даному тендері позивач розрахував ціну товару на різних умовах поставки та надіслав компанії-нерезиденту листа від 08 грудня 2014 року №4211 з відповідною пропозицією.

Обравши пропозицію позивача як найкращу, компанія Apollo Management Limited (Сейшельські острови) направила лист від 12 грудня 2014 року з пропозицією укласти контракт на поставку олії соняшникової нерафінованої.

Згодом, 16 грудня 2014 року між ТОВ "Національна горілчана компанія" (продавець) та компанією Apollo Management Limited (покупець) укладено контракт №1611 (далі по тексту - контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2014 року, наливом.

Відповідно до пункту 5.2 контракту, з урахуванням додаткової угоди до нього від 19 лютого 2015 року №3/1, покупець сплачує за поставлений товар протягом 360 днів з моменту оформлення митної декларації.

В матеріалах справи наявні копії відповідних специфікацій на поставку товару та електронної митної декларації №504050002/2015/102165, що оформлена митними органом 07 квітня 2015 року.

Позивач зазначає, що на момент спливу 90-денного строку валютного контролю, нерезидент міг не розрахуватися з ТОВ "Національна горілчана компанія", остання звернулась до відповідача з відповідним зверненням про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснювались відповідно до контракту.

Суд встановив, що до звернення про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями від 01 липня 2015 року, зареєстрованого відповідачем 03 липня 2015 року за вхідним №07/42939, позивач додав наступні документи: засвідчені копії контракту, в якому зазначено адреса та банківські реквізити нерезидента; додаткову угоду до контракту від 19 лютого 2015 року №3/1 та специфікацій до контракту; копію митної декларації; копії листів взаємної переписки позивача із компанією Apollo Management Limited.

Додатково до вже наданих документів 08 липня 2015 року позивач надав Мінекономрозвитку копії інших додаткових угод до контракту.

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх подання з дотриманням вимог пункту 4 Порядку, їх достатність та відповідність вимогам законодавству; що не заперечувалось відповідачем.

Твердження відповідача про неможливість встановити приналежність контракту та листів із взаємної перевірки позивача із компанією Apollo Management Limited на проведення тендеру є помилковими, оскільки наявні у справі документи підтверджують що контракт було укладено саме на підставі участі у тендері.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що підстави для відмови у наданні висновку, передбачені пунктом 9 Порядку, є вичерпними та не передбачають вимоги надання документального підтвердження обґрунтування необхідності продовження встановленого строку розрахунків на певний період. Обґрунтування необхідності продовження встановленого строку розрахунків, згідно вимог підпункту 1 пункту 4 Порядку, зазначається у самому листі-зверненні, що й було зроблено позивачем.

З огляду на викладене, рішення Мінекономрозвитку, викладене у листі від 16 липня 2015 року №4102-09/332, про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом з 07 липня 2015 року по 01 липня 2016 року належить задовольнити частково, а саме зобов'язати відповідача видати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації, оскільки саме на такий термін ТОВ "Національна горілчана компанія" просило продовжити строки розрахунків у своєму зверненні, а застосування періоду часу з 07 липня 2015 року по 01 липня 2016 року позивачем не обґрунтовано.

При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Мінекономрозвитку, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено наявності правових підстав для відмови у виданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією.

Аналогічна позиція щодо необхідності зобов'язання Мінекономрозвитку видати висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року у справі №К/800/47205/14.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Мінекономрозвитку не доведено правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проте, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Національна горілчана компанія" підлягає частковому задоволенню.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити здійснені ним витрати по сплаті судового збору відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Мінекономрозвитку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене у листі від 16 липня 2015 року №4102-09/332, про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited.

3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов