Ухвала суду № 55103804, 19.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ К/800/40989/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області Кравцова Андрія Васильовича, треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про скасування розпоряджень, скасування реєстрації Державного акту, визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся в Харківський окружний адміністративний суд з позовом до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області Кравцова Андрія Васильовича, треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, в якому просив:

- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва ОСОБА_8, як незаконне;

- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_17., як незаконне;

- скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664;

- визнати протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі НОМЕР_2 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що йому належить земельна ділянка на праві приватної власності площею 0,10 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 жовтня 1996 року серії НОМЕР_3.

Для проведення державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру він надав до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі технічну документацію щодо спірної земельної ділянки.

На думку позивача, відповідачем прийнято неправомірне рішення про відмову у внесенні відомостей у зв'язку з тим, що земельна ділянка позивача перетинається з іншою земельною ділянкою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня 2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для відведення індивідуального садівництва ОСОБА_8."

Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 "Про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_8."

Визнано протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі НОМЕР_2 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасовані і справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач та третя особа - ОСОБА_5, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 14 січня 1992 року від №297/3 позивачу надано в довічне користування земельну ділянку розміром в 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 8 жовтня 1996 року №285 позивачу, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Протоколом закріплено межі даної присадибної ділянки, який завірено головою Малоданилівської Ради народних депутатів та складено відомість про вирахування координат точок з описом меж.

Позивачу 25 жовтня 1996 року видано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування, що розташована на території АДРЕСА_1 (серія НОМЕР_4).

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,1200 га, у тому числі ріллі - 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту з подальшою передачею у власність.

Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 ОСОБА_8 передано земельну ділянку площею 0,1000 га у приватну власність.

12 жовтня 2012 року ОСОБА_8 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку, що розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту) для ведення садівництва (серія НОМЕР_5).

На підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_8 29 жовтня 2012 року передав у власність ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 0,100 га, що знаходиться на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер НОМЕР_6.

24 лютого 2014 року позивач звернувся до відділу Держземагентства у Дергачівському районі із заявою, в якій просив зареєструвати земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

До заяви було додано документ про оплату послуг, документацію із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію документа, що посвідчує особу.

Державним кадастровим реєстратором 24 лютого 2014 року рішенням НОМЕР_2 відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки межі земельної ділянки, про реєстрацію якої поставлено питання, перетинаються з іншою земельною ділянкою, зареєстрованою на іншу фізичну особу з кадастровим номером НОМЕР_6.

Суд попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_8, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_8, а також реєстрація Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664, - є правомірними, такими, що відповідають вимогам земельного законодавства, а також такими, що не порушують прав позивача.

Вищий адміністративний суд України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25 жовтня 1996 року на підставі рішення Малоданилівської селищної Ради народних депутатів від 8 жовтня 1996 року №285 позивачу видано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована на території АДРЕСА_1 серії НОМЕР_3.

Зазначена вище земельна ділянка має наступні межі: від А до Б - землі Малоданилівської селищної ради ( 20.00), від Б до В - землі гр. ОСОБА_10 (50.00), від В до Г - землі гр. ОСОБА_11 (20.00), від Г до Д - землі ОСОБА_12, від Д до А - землі гр. ОСОБА_13 (50.00). Кадастровий номер цієї земельний ділянки відсутній.

На підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_8 від 16 грудня 2011 року №876, ОСОБА_8 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,1200 га у тому числі ріллі - 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту з подальшою передачею у власність.

На підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_8 від 19 лютого 2012 року №514, земельну ділянку площею 0,10 га було передано гр. ОСОБА_8 у приватну власність.

Розпорядження Дергачівською районною державною адміністрацією були прийняті на підставі даних державного земельного кадастру, які зазначені в Довідці від 20 жовтня 2011 року №149 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), виданої Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), яку затверджено наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року №377 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 98 року за №788/3228, що розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року №15. У Довідці від 20 жовтня 2011 року №149 зазначено місце розташування земельної ділянки - на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, статус земельної ділянки - землі запасу, характеристики земельної ділянки - чорноземи опідзолені і реградовані, земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель.

Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 12 жовтня 2012 року ОСОБА_8 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (серії НОМЕР_1), в якому вказане місце розташування земельної ділянки - на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району (за межами населеного пункту), категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове використання - для ведення садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_6, опис меж: від А до Б - землі Малоданилівської селищної ради (19.68 + 50.57), від Б до В - АДРЕСА_2 (13.39), від В до Г - АДРЕСА_3 (6.10), від Г до А - ІНФОРМАЦІЯ_1 (49.99).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що земельна ділянка, яка була надана у власність позивачу у відповідності до чинного на той час Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, визначена такою, що знаходиться в межах населеного пункту, віднесена до категорії земель населених пунктів, цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Опис меж цієї земельної ділянки не співпадає з описом меж земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_8, межі лише перетинаються.

Земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_8, знаходиться за межами населеного пункту, категорія земель - сільськогосподарське призначення, цільове використання - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6. Опис меж цієї земельної ділянки також не співпадає з описом меж, вказаних в Державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому позивачу у 1996 році.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач як власник земельної ділянки, з 1996 року до лютого 2014 року не вчиняв будь-яких дій щодо привласнення кадастрового номеру за земельною ділянкою, через що відомості щодо нього відсутні.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України (в редакції від 18 грудня 1990 року), передача земельних ділянок у власність повинна була здійснюватися за погодженими проектами їх відведення.

Суд вірно вважає, що надані позивачем копії матеріалів по передачі присадибної земельної ділянки ОСОБА_4 фактично не є проектом відведення такої земельної ділянки, оскільки в них вже міститься посилання на Державний акт про право власності на земельну ділянку 1996 року, виданий позивачу.

Статтею 78 Земельного кодексу України встановлено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із статтею 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю визначено, зокрема, державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на вільні землі державної власності.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, є правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва ОСОБА_8 від 16 грудня 2011 року №876, а також розпорядження про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_8 від 19 листопада 2012 року №514, були прийняті відповідачем відповідно до вимог статей 17, 35, 116, 118, 121 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час їх прийняття) та статті 17 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Прийняті відповідачем розпорядження не порушують прав та інтересів позивача, якому земельна ділянка надавалася у власність в межах населеного пункту, з іншим видом цільового використання.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 29 жовтня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, що знаходиться на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер НОМЕР_6, зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луніною Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1417. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва.

Відповідно до п. 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр", у разі якщо земельні ділянки зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_8 були, згідно вимог п. 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр", автоматично перенесені до Державного земельного кадастру, підтвердженням цього є відкриття Поземельної книги на дану земельну ділянку за заявою ОСОБА_8

Запис про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 в Поземельній книзі не скасовувався, в Державному земельному кадастрі наявні відомості про зазначену земельну ділянку.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23 грудня 2013 року, розробленої ХРФ Центру ДЗК, (виконавець - ОСОБА_15.), як на доказ невідповідності технічної документації, складеної на ім'я ОСОБА_8 та неправомірність оспорюваних розпоряджень РДА, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Згідно пункту 117 цього Порядку відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Пунктом 118 Порядку також встановлено, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується довідкою від 20 жовтня 2011 року №149 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), виданої Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), яка затверджена наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року №377 та зареєстрована в Мін'юсті України 14 грудня 1998 року за №788/3228, земельна ділянка, яка є власністю ОСОБА_7, має цільове призначення земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, якісні характеристики - чорноземи опідзолені і реградовані, земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

ОСОБА_7 як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту (кадастровий номер НОМЕР_6) і відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, не зверталася із заявою про внесення відомостей або змін до Держаного земельного кадастру.

Таким чином, суди вірно вважають, що Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий ОСОБА_8 на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 19 липня 2012 року № 514, яке було прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в технічному завданні на встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яке затверджено представником позивача ОСОБА_16 23 грудня 2013 року, було зазначено фактично кадастровий номер земельної ділянки, який рік тому було привласнено земельній ділянці, яка належить ОСОБА_8 (НОМЕР_6), про що Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області видано 12 жовтня 2012 року Державний акт про право власності на земельну ділянку.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_8, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_8, а також реєстрація Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664, - є правомірними, такими, що відповідають вимогам земельного законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі НОМЕР_2 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року, суди зазначили наступне.

24 лютого 2014 року позивач звернувся до відділу Держземагентства у Дергачівському районі із заявою, в якій просив зареєструвати земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Рішенням Державного кадастрового реєстратора 24 лютого 2014 року НОМЕР_2 позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі того, що земельна ділянка, про реєстрацію якої було поставлено питання, знаходиться в межах іншої земельної ділянки, яка зареєстрована на іншу фізичну особу з кадастровим номером НОМЕР_6, а також рекомендовано звернутися до розробника документації на земельну ділянку для усунення недоліків.

З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України "Про державний земельний кадастр", який регулює відносини щодо ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", саме до повноважень державного кадастрового реєстратора належить внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови у їх внесенні.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку .Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" зазначено перелік документів, що подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює реєстрацію земельних ділянок.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина шоста статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Отже, законодавець встановив вичерпний перелік підстав, за яких Державний кадастровий реєстратор відмовляє у здійснені державної реєстрації земельної ділянки.

Як встановлено судами, у Технічному завданні на встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яке затверджено представником позивача ОСОБА_16 23.12.2013 року, було зазначено фактично кадастровий номер земельної ділянки, який рік тому було привласнено земельній ділянці, яка належить ОСОБА_8 (НОМЕР_6).

Земельні ділянки, які мають різне місце розташування, категорія та цільове призначення земельної ділянки, за даними Державного земельного кадастру, перетинаються, оскільки представник позивача ОСОБА_16 затвердив в Технічному завданні кадастровий номер земельної ділянки, який привласнено раніше іншій земельній ділянці. Кадастровий номер земельній ділянці позивача було привласнено лише 6 жовтня 2014 року.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у відповідача були підстави для відмови у внесенні змін до Державного кадастрового реєстратора, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах іншої земельної ділянки, що є підставою для відмови у відповідності до частини шостої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі НОМЕР_2 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року не грунтуються на законі, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: